Баклицький, Вудон Іванович

Баклицький В. Чорнобильська Мадонна, 1980-ті

Бакли́цький, Вудон Іванович (16.01.1942, с. Нова Єловка, Казахстан — 07.07.1992, м. Київ, Україна) — живописець, представник андеграунду.

Баклицький, Вудон Іванович

Народження 16.01.1942
Місце народження Нова Єловка
Смерть 07.07.1992
Місце смерті Київ
Напрями діяльності образотворче мистецтво

Життєпис

Під час Другої світової війни родина евакуювалася до Казахстану, 1949 — повернулася до м. Києва. 1955 Баклицький перевівся на вечірнє навчання, паралельно почав працювати.

Навчався малювати самостійно, копіював твори відомих художників.

Часто змінював місце роботи [працював на Річфлоті, екскурсоводом, вантажником, оформлювачем, декоратором на Київській кіностудії ім. Довженка (тепер Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка)]. Був учасником археологічної експедиції.

1964 спільно з М. Трегубом заснував об’єднання «New Bend». Влаштовували неформальні художні виставки (1978 Комітет державної безпеки (КДБ) конфіскував роботи художників).

1977–1978 був членом андеграундного об’єднання «Рух», яке заснували Ю. Косін (1948), М. Недзельський (1951; обидва — тепер Україна).

1980 запроторений до лікувально-трудового профілакторію. Згодом працював натурником у Республіканській художній середній школі ім. Т. Г. Шевченка.

Входив до групи незалежних митців «Стронцій-90» (1990–1992), брав участь у виставках у Музеї Леніна (тепер Національний центр «Український Дім») тощо.

Творчість

Належав до представників нонконформізму. Для торів характерне вільне трактування кольору й форми.

Протягом 1960–1970-х у творах тяжів до філософських узагальнень. У картині «Економіка» (Національний художній музей України, Київ) застерігав людство про небезпечність бездумного втручання в гармонію природи. Порушував тему буття, руйнації та творення в різних проявах. У 1970-х остаточно сформувалася індивідуальна манера художника.

Переймався станом навколишнього середовища, питання екології було одним із центральних («Чорнобильська Мадонна», кінець 1980-х). Часто зображував зруйновані будинки.

Сформував власне бачення колориту: його палітра базувалася на червоному та жовтогарячому, які відтіняли холодні відтінки блакитного («Трійця», кінець 1980-х).

За життя його робіт офіційно не визнавали, а виставки організовували незалежні об’єднання.

Серед учнів М. Вайсберг, Л. Колодницький (1961; тепер Україна) та ін.

Роботи зберігаються в Національному художньому музеї України, Zimmerli Art Museum (Нью-Джерсі, США), приватних колекціях в Україні, Австралії, Ізраїлі, Італії, Канаді, Польщі, РФ, США тощо.

Додатково

Ім’я «Вудон» вигадав батько. Друзі називали Баклицького «Вілей».

Тричі був одружений. Мав трьох доньок.

Брав участь у зйомках документального фільму «Я стійко кріпився…», присвяченого життю й творчості М. Трегуба.

Баклицький писав слово «Художник» з великої літери.

За словами мистецтвознавиці О. Білоус, Баклицький належав до так званої «другої гілки київського андеграунду», у яку входили митці-аматори, на противагу професійним майстрам, як Яким Левич (1933–2019) або Анатолій Лимарєв (1929–1985; обидва ― тепер Україна).

Цитата

Індивідуальну манеру художника Олег Сидор-Гібелинда образно називав «мозаїкою „крохоток“, нівроку коштовних уламків колись щасливо-красивого універсуму, майже декоративних, наче керамічних чи вітражних, а все ж — малярських, вицяцькуваних на шматках картону… А поряд — пастозні нарости на поверхні полотен, колючі на дотик, нестерпні на погляд…».

 Цит. за: New Band. Вудон Баклицький та Микола Трегуб: каталог / авт. вступ. ст. О. Сидор-Гібелинда. Київ, 2011. С. 6.


Твори

Баклицкий В. Автобиография // Доля М. Сиротские песни. Киев : Вита, 1998. С. 2–4.

Література

  1. Доля М. Вудон Баклицкий: портрет художника // Collegium. 1993. № 1. C. 69–74. URL: https://burago.com.ua/m-dolya-%E2%80%A2-vudon-baklickiy-portret-khudo/
  2. Вайсберг В., Леоненко М. Вудон Баклицький і Микола Тригуб // Art Ukraine. 2011. № 1 (20). С. 128–134.
  3. Яринич С. Другая ветвь киевского андеграунда (Интервью с О. Билоус) // Антиквар. 2011. № 12. С. 105–107.
  4. Вайсберг В., Леоненко М. Запоздалый некролог // Art Ukraine. 2012. URL: https://artukraine.com.ua/a/zapozdalyy-nekrolog/#.YgRFabpByUl
  5. Голуб О. Свято непокори та бідні андеграунду. Київ : Видавничий дім «Антиквар», 2017. 272 с.
  6. Осадча О. Авангардові інспірації в інтерпретації християнської тематики в українському мистецтві 1960-х — 1980-х рр. // Народознавчі зошити. 2017. № 6 (138). С. 1521–1528.
  7. Баклицький Вудон // Ukrainian Unofficial. URL: http://archive-uu.com/ua/profiles/baklic-kij-vudon

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Баклицький, Вудон Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баклицький, Вудон Іванович (дата звернення: 14.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.03.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶