Бакштаєв, Леонід Георгійович
Бакшта́єв, Леоні́д Гео́ргійович (10.05.1934, с. Добринь, тепер Гомельська область, Білорусь — 29.07.1995, м. Київ, Україна) — актор театру та кіно, педагог, народний артист УРСР (з 1987).
|
Бакштаєв, Леонід Георгійович | |
|---|---|
| Народження | 10.05.1934 |
| Місце народження | Добринь |
| Смерть | 29.07.1995 |
| Місце смерті | Київ |
| Напрями діяльності | театральне мистецтво, кінематограф |
Життєпис
1958 закінчив із відзнакою Білоруський театрально-художній інститут у м. Мінську (курс Д. Орлова; тепер Білоруська державна академія мистецтв).
Працював у російських драматичних театрах міст Фергани (1958–1959; Узбекистан), Майкопа (1959–1960; тепер РФ), Миколаєва (1960–1962), Дніпропетровська (1962–1966; тепер Дніпро, Україна).
1966–1995 — актор Київського російського драматичного театру імені Лесі Українки (тепер Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки).
З 1973 — викладач Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенко-Карого (тепер Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого).
Творчість
Перша вистава — «Крила» (1958) О. Корнійчука у Ферганському обласному російському драматичному театрі.
У Києві дебютував у виставі «Далекі вікна» В. Собка.
Серед ролей у театрі — Платон («Платон Кречет» О. Корнійчука), Микита («Влада темряви» Л. Толстого), Іванов, Шамраєв (однойменна вистава, «Чайка» А. Чехова), Телєгін («Ходіння по муках» за О. Толстим), Карл Моор («Розбійники» Ф. Шіллера).
Дебютував у фільмі «На Київському напрямку» (1967; режисер В. Денисенко). Зіграв понад 50 ролей у кіно: Остап («Білий птах з чорною ознакою»; режисер Ю. Іллєнко, 1970), Костянтин («Ати-бати, йшли солдати…»; режисер Л. Биков, 1976), Альохін («Історія одного кохання»; режисер А. Войтецький, 1981), Горєлов («Штормове попередження»; режисер С. Омельчук, 1988), Сосницький («Записки кирпатого Мефістофеля»; режисер Ю. Ляшенко, 1994; усі — Київська кіностудія); Бєлов («Петля Оріона; режисер В. Левін, 1981, Одеська кіностудія) та інші.
Автор книги спогадів «Прерванная исповедь: Повесть-воспоминание», оприлюднено після його смерті (1996).
Твори
Попереду багато роботи: до 60-річчя театру // Український театр. 1986. № 2. С. 4–5. Прерванная исповедь. Киев : КМЦ «Поэзия», 1996. 94 с.
Література
Велимчаниця О. Над безкрайнім полем. Спогади про Леоніда Бакштаєва // Кіно–театр. 2014. № 5. С. 56–58.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Бакштаєв, Леонід Георгійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бакштаєв, Леонід Георгійович (дата звернення: 14.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.12.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
