Балабуєв, Петро Васильович
|
Балабуєв, Петро Васильович | |
|---|---|
| Народження | 23.05.1931 |
| Місце народження | Валуйськ |
| Смерть | 17.05.2007 |
| Місце смерті | Київ |
| Alma mater | Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» |
| Місце діяльності | Київ |
| Напрями діяльності | Проектування, виробництво та випробування літальних апаратів |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | Трудового Червоного Прапора, Леніна, За заслуги (ІІ та І ст), Дружби, Князя Ярослава Мудрого (V ст.) |
| Медалі | Серп і молот |
| Премії | НАН України імені О. К. Антонова, імені Е. Ворнера, імені Петра Великого |
| Почесні звання | Герой Соціалістичної Праці, Герой України, Почесний громадянин м. Києва |
| Лауреат Державної премії СРСР | 1973 |
| Лауреат Державної премії УРСР | 1979 |
Балабу́єв, Петро́ Васи́льович (23.05.1931, хутір Валуйськ, тепер с. Валуйське Щастинського району Луганської області, Україна — 17.05.2007, м. Київ, Україна) — авіаконструктор, генеральний конструктор Державного підприємства «Антонов» (1984–2007), доктор технічних наук (з 1993), професор (з 1994), Герой Соціалістичної Праці (з 1975), Герой України (з 1999), заслужений діяч науки і техніки України (з 1991).
Життєпис
Після закінчення 1954 Харківського авіаційного інституту (тепер Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут») отримав направлення в Дослідне конструкторське бюро (ДБК), яке очолював О. Антонов (тепер Державне підприємство «Антонов»), де працював упродовж усього життя.
1955–1965 — інженер-конструктор, начальник складальної майстерні (з 1956), начальник складального цеху (з 1959), провідний інженер із льотних випробувань (з 1960), заступник головного конструктора і начальник ДБК на серійному заводі в м. Ташкенті (тепер Узбекистан) на час запуску в серію літака АН-22 «Антей».
Від 1965 — директор Київського механічного заводу (тепер — Державне підприємство Київський механічний завод Міністерства оборони України). Від 1968 — заступник головного конструктора, 1974–1984 під час створення та випробувань літака АН-124 «Руслан» обіймав посади головного конструктора та першого заступника головного конструктора. Від 1984 — головний конструктор авіаційної техніки, очільник ДП «Антонов».
Професійна діяльність
Брав участь у створенні близько ста типів та модифікацій літаків АН, серед яких: АН-8, АН-10, АН-12, АН-14, АН-22, АН-24, АН-26, АН-28, АН-30, АН-32, АН-72, АН-74. Був головним конструктором літака АН-124 «Руслан». За безпосереднього керівництва П. Балабуєва створено літаки: АН-225 «Мрія», АН-70, АН-38, АН-140.
Розробив і впровадив методи автоматизованого проектування й конструювання літаків на етапах створення, що стало підґрунтям для формування вітчизняної школи в цьому напрямку.
Під його керівництвом у ДП «Антонов» проведено фундаментальні дослідження, вирішено низку засадничих проблем у розвитку транспортної авіації. Зокрема, було розроблено основи проектування багатоцільових літаків господарського застосування, важких транспортних літаків, що використовують ґрунтові злітно-посадні смуги, сформовано концепцію аеродинамічного й вагового компонування широкофюзеляжних транспортних літаків, яка вперше була впроваджена на літаках АН-124 «Руслан».
Зусилля П. Балабуєва були спрямовані на зміцнення позицій України в міжнародних повітряних транспортних перевезеннях великогабаритних і надважких вантажів. Виникла потреба в літаках, більших за «Руслан», що викликало створення найбільшого у світі літака надвисокої транспортної ефективності — АН-225 «Мрія» — та проведення робіт з його підготовки до комерційної експлуатації.
Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання (1985–1988).
Автор понад 100 наукових праць, серед яких: «Система автоматизованого проектування транспортних літаків» (1977); «Концепція створення важкого транспортного літака» (1987); «Аеродинаміка літака АН-24» (1989); «Нові авіаційні технічні рішення і технологія в літаку АН-140» (1998); «Основні наукові основи методології формування компонентів системи і обладнання літаків у середовищі тримірної графічної системи CAD/CAM» (1999).
Нагороди та відзнаки
Ордени: Трудового Червоного Прапора (1966), Леніна (1975), «За заслуги» ІІ (1997) та І (1998) ступенів, Дружби (РФ; 1998), «За розвиток науки та освіти» Міжнародної кадрової академії (2000), Князя Ярослава Мудрого V ступеня (2001).
Медалі: Золота медаль «Серп і молот» (1975).
Премії: Державна премія СРСР (1973), Державна премія УРСР (1979), премія НАН України імені О. К. Антонова (2000), премія імені Е. Ворнера (найвища нагорода Міжнародної організації цивільної авіації, ІКАО; 2001), премія імені Петра Великого (РФ; 2001).
Почесний громадянин м. Києва (з 1998).
1999 удостоєний звання Героя України за виняткові заслуги перед Українською державою в розвитку авіації, визначні досягнення у створенні новітніх транспортних, пасажирських та спеціальних літаків.
22.05.2011 до 80-річчя від дня народження авіаконструктора в м. Києві на будинку, де він проживав, було встановлено меморіальну дошку-барельєф.
Література
- Савин В. С. Авиация в Украине: Очерки истории. Харьков : Основа, 1995. 264 с.
- Кубальський О. Н. Балабуєв Петро Васильович // Енциклопедія історії України : в 10 т. Київ : Наукова думка, 2003. Т. 1. 688 с.
- Харук А. І. Нарис історії авіаційної промисловості України (1910–1980-ті рр.). Львів : Львівська політехніка, 2010. 304 c.
- Анисенко В. Від «Голуба» — до «Руслана» // Крила України. 2016. № 5. С. 10.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Торопчинова К. Л. Балабуєв, Петро Васильович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Балабуєв, Петро Васильович (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
