Балакірєв, Мілій Олексійович

Милий Балакирев.jpg

Бала́кірєв, Мі́лій Олексі́йович (рос. Балакирев, Милий Алексеевич; 02.01.1837, м. Нижній Новгород, тепер РФ — 29.05.1910, м. Санкт-Петербург, тепер РФ) — композитор, диригент, піаніст, музично-громадський діяч.


Балакірєв, Мілій Олексійович

(Балакирев, Милий Алексеевич)

Народження 02.01.1837
Місце народження Нижній Новгород
Смерть 29.05.1910
Місце смерті Санкт-Петербург
Напрями діяльності музичне мистецтво


Життєпис

Народився в сім’ї збіднілого дворянина. Гри на фортепіано навчався приватно в О. Дюбюка (1812–1898; тепер РФ) у м. Москві (1846) і К. Ейзріха в м. Нижньому Новгороді (1850–1851).

1853–1855 — слухач математичного факультету Казанського університету (тепер Казанський федеральний університет).

Був знайомий з М. Глинкою (від 1855), Т. Шевченком (з 1859).

1856 дебютував як піаніст у м. Санкт-Петербурзі.

Організатор і керівник (1862–1872) творчої співдружності «Могутня купка». 1862 спільно з Г. Ломакіним (1812–1885; тепер РФ) заснував «Безкоштовну музичну школу», якою керував (1862 — початок 1870-х; 1881–1901).

1867–1869 — головний диригент Російського музичного товариства.

У 1870-ті — службовець на Варшавській залізниці.

1883–1894 — керівник Придворної співацької капели (тепер Державна академічна капела) в м. Санкт-Петербурзі, розробив програми наукових класів.

Похований на Тихвинському цвинтарі Олександро-Невської лаври.

Творчість

У творчому доробку переважає інструментальна музика. Звертався до жанрів романтичної фортепіанної музики. Розвивав жанр народного симфонізму (симфонічна поема «Тамара»; 1882; на текст М. Ю. Лермонтова). Із Балакірєвим пов’язують зародження жанру російської епічної симфонії.

Цікавився музичними культурами інших країн (польською, чеською, іспанською тощо).

Популяризував російські народні образи, природу («Увертюра на три російські теми»; 1858). Один із творців оригінального російського фортепіанного стилю («Ісламей»; 1869).

Сприяв популяризації опер М. Глинки, завідував постановкою «Життя за Царя» («Іван Сусанін»; 1866), «Руслан і Людмила» (1867) у м. Празі.

Створив:

  • камерні ансамбліоктет для флейти, валторни, скрипки, альта, віолончелі, контрабаса, фортепіано (1850–1856);
  • для оркестру — «Увертюра на тему іспанського маршу» (1857; друга редакція — «Іспанська увертюра»; 1886), «Чеська увертюра» (1867; друга редакція 1905), Сюїту в 3-х частинах [1901–1909; закінчив С. Ляпунов (1859–1924; Росія — Франція)], 2 симфонії (1864–1897; 1907–1906);
  • для голосу з фортепіано — 20 романсів (1857–1865), 10 романсів (1895–1896), романси (1903–1904);
  • для фортепіано в дві руки — фантазію «Ісламей» (1869), 2 сонати (1905; 1909), 3 скерцо, 7 мазурок, 3 ноктюрни, 7 вальсів;
  • для хору з оркестром — «Кантата пам’яті М. Глинки» (1904).

Видано його «Збірник російських народних пісень» («Сборник руских народных песен»; 1866), «Повне зібрання духовних творів» («Полное собрание духовных сочинений»; 2015).

Нагороди та відзнаки

Орден Святого Станіслава ІІ ступеня.

1978 у м. Нижньому Новгороді у будинку, де він народився, відкрито музей (діяльність відновлено 2018).

1989 на його честь названо астероїд 6777 головного поясу.

Література

  1. Кунин И. Ф. Милий Алексеевич Балакирев: жизнь и творчество в письмах и документах. Москва : Советский композитор, 1967. 143 с.
  2. Балакірєв Милій Олексійович // Мистецтво України : у 5 т. Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. Т. 1. С. 133.
  3. Зайцева Т. А. Милий Алексеевич Балакирев: Истоки. Санкт-Петербург : Канон, 2000. 436 с.
  4. Мастера музыки, искусства и архитектуры / Сост. Н. Б. Сергеева. Москва : Вече, 2008. 398 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Балакірєв, Мілій Олексійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Балакірєв, Мілій Олексійович (дата звернення: 12.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
13.12.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶