Баламир

Балами́р, Баламбе́р (бл. 313 н. е., місце невідоме — бл. 388, місце невідоме) — перший згаданий у джерелах вождь гунів.

Етимологію імені не визначено. На думку історика й сходознавця О. Пріцака, оригінальна гунська форма цього імені — «Баламур» (лат. «Balamur»). Він вважав її спорідненою з монгольським «баламуд» («баламад») — «дикий», «сміливий».

Перша писемна згадка про Баламира міститься у трактаті хроніста Йордана «Про походження й дії гетів» («Гетика»; початок 550-х) — лат. «De origine et actionibus Geth» («Getica»). Ім’я Баламира він навів у романізованій формі «Баламбер». У різних списках «Гетики» і деяких похідних від неї текстах вжито форми: лат. «Balaber», «Balamber», «Balamur», «Balambyr», «Balamir».

Імовірно, Баламир став вождем гунів у середині 4 ст. Згідно з повідомленням Йордана, король остготів Вінітарій (можливо, викривлене ім’я короля остготів Витимира), здобувши перемогу над антами, стратив вождя антів Божа (Буса) з його синами і старійшинами антів. На той час анти перебували в залежності від гунів, і, щоб помститися за Божа, Баламир пішов походом на Вінітарія, убив його, одружився з його племінницею Вадамеркою. Таким чином підкорив остготів гунам.

Згадки про Баламира в інших джерелах спираються на повідомлення Йордана. Дослідник Хьон Дзінь Кім (нар. 1982; Корея), який мешкає і працює в Австралії, висловив сумнів в існуванні Баламира, припустивши, що його ім’я є результатом плутанини з іменем остготського короля Валамира (бл. 420–469; правив з 447): грецьке написання імен Валамира й Баламира збігається, а свідчення Йордана записане через 200 років після гіпотетичного періоду життя Баламира.

Джерела

  1. Jordanes. «Romana» and «Getica» / Trans. from lat. by P. Van Nuffelen, L. Van Hoof. Liverpool : Liverpool University Press, 2020. 480 p.

Література

  1. Pritsak O. The Hunnic Language of the Attila Clan // Harvard Ukrainian Studies. 1982. Vol. 6. № 4. P. 428–476.
  2. Heather P. The Fall of the Roman Empire: A New History of Rome and the Barbarians. New York; Oxford : Oxford University Press, 2007. 572 p.
  3. Kim H. J. The Huns, Rome and the Birth of Europe. Cambridge : Cambridge University Press, 2013. 338 p.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Баламир // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баламир (дата звернення: 13.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
03.07.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶