Балацький, Дмитро Євменович
Бала́цький, Дмитро́ Євме́нович (26.10.1902, м. Гайсин, тепер Вінницька область, Україна — 15.03.1981, м. Полтава, тепер Україна) — хоровий диригент, композитор.
|
Балацький, Дмитро Євменович | |
|---|---|
| Народження | 26.10.1902 |
| Місце народження | Гайсин |
| Смерть | 15.03.1981 |
| Місце смерті | Полтава |
| Alma mater | Державний музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка |
| Напрями діяльності | Музичне мистецтво |
Життєпис
1922–1925 — організатор та керівник капели «Зірка» (м. Гайсин).
1925–1929 навчався в Державному музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка (м. Київ). 1927 став одним з ініціаторів створення «Хорансу» — об’єднаного хору закладів вищої освіти міста. Після закінчення інституту працював диригентом ансамблю Радіокомітету (тепер не існує), обіймав посаду методиста із самодіяльного хорового мистецтва. Співпрацював із багатьма митцями Києва, зокрема, М. Рильським.
1937–1938 — художній керівник Державної капели бандуристів УРСР (тепер Національна заслужена капела бандуристів України імені Г. Майбороди).
Наприкінці 1938 Д. Балацького заарештували й вислали до Казахстану.
Після Другої світової війни жив у м. Одесі, 1947–1946 керував хоровою капелою Одеської філармонії (тепер Одеська обласна філармонія).
З 1949 жив і працював у м. Києві. Призначений хормейстером Ансамблю пісні і танцю УРСР (тепер — Національний заслужений академічний ансамбль танцю України імені Павла Вірського). Через рік переїхав до м. Полтави. 1951–1961 — працював у вечірній музичній школі при Полтавській філармонії, де організував зі своїх учнів чоловічий вокальний ансамбль (згодом хор працював під його керівництвом у Полтавському Будинку творчості). Був диригентом хору полтавського паровозоремонтного заводу. Реабілітований 13.07.1956.
Творчість
У 16 років написав пісню «Копав, копав криниченьку» (в подальшій редакції — «Розпрягайте, хлопці, коней»).
Диригентську працю поєднував із композицією: аранжував хорові партитури для різного складу колективів, обробляв народні пісні.
Популяризував українську народну пісню.
Додатково
М. Рильський присвятив Д. Балацькому вірш «Бетховен» (збірка «Знак терезів», 1932).
У м. Полтаві є вулиця Дмитра Балацького.
Література
- Кауфман Л. С. Пісня знаходить автора. Київ : [б. в.], 1966. 48 с.
- Балацький Дмитро Євменович // Митці України / За ред. А. В. Кудрицького. Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. С. 44.
- Муха А. Блацький Дмитро Євменович // Композитори України та української діаспори. Київ : Музична Україна, 2004. С. 21.
- Ротач П. Рядки за рядками, літа за літами. Полтава : Верстка, 2005. С. 311–317; 475–488.
- Гамкало І. Балацький Д. Є. // Українська музична енциклопедія : в 5 т. Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2006. Т. 1. С. 128.
- Семенко Л. І. Балацький Дмитро Євменович // Їх поєднала пісня Леонтовича. Вінниця : Едельвейс і К, 2007. С. 43.
- Кушка Н. Балацький Дмитро Євменович // Музична Вінниця. Вінниця : Вінницька міська друкарня, 2020. С. 298–299.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Кушка Н. М. Балацький, Дмитро Євменович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Балацький, Дмитро Євменович (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.12.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
