Балики

Бали́ки — рід заможних київських міщан, відомий із документів 16–17 ст. Представники роду брали активну участь у роботі київського магістрату і відіграли важливу роль у протистоянні прихильників збереження православ’я і прихильників унії з Римом у м. Києві.

Прізвище «Балика» утворено від тюркського «balık» («риба»). Це дає підстави припустити, що вони походили від хрещених кримських татар, які мігрували до Речі Посполитої.

Перший відомий представник роду — міщанин Павло Балика (згаданий у ревізії Київського замку 1552). Його син Хатян у 2 пол. 16 ст. був райцею (членом) магістрату м. Києва, а 1577–1579 — бурмістром (керівником) магістрату м. Києва.

Яцько Балика був райцею (1575–1578), бурмістром (1578–1592), війтом (з 1593) магістрату м. Києва. Після затвердження на посаді королем (13.06.1593) він обіймав цю посаду до 1613, неодноразово перемагаючи на виборах свого конкурента Федора Ходику (війт м. Києва 1613–1618 і 1621–1625).

У протистоянні між православними і прихильниками унії члени роду Баликів представляли православне крило київського міщанства.

Роди Баликів і Ходиків тривалий час ворогували й конкурували за вплив на київське міщанство. Однак завдяки спільним зусиллям Созона Балики (син Яцька Балики; бурмистр київського магістрату) і Федора Ходики (представник прихильників унії, київський війт) король Сигізмунд III Ваза передав у юрисдикцію київського магістрату гору Щекавицю, Кудрявець і долину Юркового ставка (частина урочища Юрковиця).

Созон Балика був бурмистром київського магістрату (1611–1628) і війтом м. Києва (1628–1629). Разом із іншими синами Яцька Балики (Олександром і Богданом) брав участь у поході польських військ на м. Москву 1612. Богдан Балика залишив записки про похід (опублікував В. Антонович 1882).

1615 Балики відіграли важливу роль у заснуванні Київського братства та створенні Київської братської школи.

Упродовж 17 ст. кілька представників роду брали участь у роботі київського магістрату як бурмистри, райці або лавники (члени судової колегії).

Література

  1. Антонович В. Записки киевского мещанина Божка Балыки о московской осаде 1612 г. // Киевская старина. 1882. Т. 3. № 7. С. 97–105.
  2. Грушевський М. Історія України-Руси : в 11 т. Київ : Наукова думка, 1995. Т. 7. 624 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Балики // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Балики (дата звернення: 14.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
30.07.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶