Бальмонт, Костянтин Дмитрович
Бальмо́нт, Костянти́н Дми́трович (справжнє прізвище Ба́льмонт; рос. Бальмонт, Константин Дмитриевич; 15.06.1867, с. Гумнищі, тепер Івановської області Російської Федерації ― 23.12.1942, м. Нуазі-ле-Ґран, регіон Іль-де-Франс, Франція) ― поет-символіст, перекладач, есеїст. Писав російською мовою.
|
Бальмонт, Костянтин Дмитрович (Бальмонт Константин Дмитриевич) | |
|---|---|
| Народження | 1867 |
| Місце народження | Гумнищі |
| Смерть | 1942 |
| Місце смерті | Нуазі-ле-Ґран |
| Напрями діяльності | поет, перекладач, есеїст |
| Традиція/школа | символізм |
Зміст
Життєпис
Навчався в гімназіях м. Шуї (1876–1884, відрахований за участь у революційному гуртку), та м. Владимирі (1885–1886). З 1886 здобував освіту на юридичному факультеті Московського університету (тепер Московський державний університет імені М. В. Ломоносова). 1887 його відрахували за участь у студентських заворушеннях; 1888 знову прийняли в університет, але він полишив навчання. Вчився в юридичному ліцеї м.Ярославля (1889; також полишив сам).
Перші поезії опублікував 1885. Через п’ять років видав «Збірку віршів» (рос. «Сборник стихотворений»), більшу частину накладу якої невдовзі знищив. У першій половині 1890-х видавав переважно переклади з різних європейських літератур: французької (А. Мюссе, Сюллі-Прюдом), німецької (Е. Т. А. Гофман, Г. Гейне), норвезької (Г. Ібсен, Б. Б’єрнсон), англійської (П. Б. Шеллі, пізніше ― В. Блейк,
Дж. Г. Байрон, А. Теннісон (1809–1892; Велика Британія), О. Вайльд) та американської (Е. А. По); згодом до них додалася іспанська (Лопе де Вега, Тірсо де Моліна, П. Кальдерон де ла Барка), польська, литовська, болгарська, грузинська, індійська та ін.
У 1890-ті жив у Москві та Петербурзі (тепер Санкт-Петербург), де познайомився з представниками раннього російського символізму ― Д. Мережковським, З. Гіппіус, В. Брюсовим та ін. На початку 20 ст. став одним із лідерів московського гуртка символістів. Мандрував Європою (1892, 1896–1897). Прочитав цикл лекцій про російську поезію в Оксфордському університеті (1897).
Книжки 1900–1905 зробили його одним із найвідоміших і найвпливовіших російських символістів. 1901 за розповсюдження антиурядового вірша Бальмонту на два роки заборонили перебування у столичних та університетських містах. Подорожував Європою та Північною Америкою (1902, 1904 і 1905). На початку 1906 (через загрозу арешту) разом із родиною нелегально виїхав із Росії до Франції. Кілька книжок Бальмонта 1906–1907 конфіскувала поліція або заборонила цензура. Мешкаючи у Франції, Бальмонт продовжував подорожі Європою, Єгиптом. 1912–1913 здійснив навколосвітню мандрівку, відкривши для себе Австралію, Нову Зеландію, Океанію та Індію.
Після оголошеної російським урядом амністії політичних емігрантів, 1913 Бальмонт повернувся на батьківщину. Він вітав Лютневу революцію 1917 і не сприйняв Жовтневий переворот 1917, побачивши в ньому нову загрозу свободі (за переконаннями поет був анархо-індивідуалістом). 1920 назавжди залишив Росію. Від 1920 до 1940-х мешкав переважно у Франції, часто подорожував Європою.
1930 обраний членом-кореспондентом Чеської академії наук. Бальмонт продовжував активну літературну діяльність, хоча останні роки його життя затьмарила психічна хвороба. Похований у м. Нуазі-ле-Ґран, де жив з 1937.
Творчість
Раннім збіркам Бальмонта ― «Під північним небом» (рос. «Под северным небом», 1894), «У безмежності» (рос. «В безбрежности», 1895), «Тиша» (рос. «Тишина», 1898) ― притаманний песимізм, що поєднує традиції тогочасної російської поезії з європейським декадентством та імпресіонізмом. Уже в 1890-ті наполегливо працював над музичністю вірша, вибудовував звукопис.
Вершиною поетової творчості стали збірки початку 1900-х: «Палаючі будинки» (рос. «Горящие здания», 1900), «Будьмо як сонце» (рос. «Будем как солнце», 1903), «Тільки любов» (рос. «Только любовь», 1903), «Літургія краси» (рос. «Литургия красоты», 1905). Автор створив власну поетичну міфологію ― космічну, геліоцентричну, спрямовану на повне розкриття та втілення сучасної людини. Свої естетичні погляди Бальмонт сформулював пізніше, у статті «Поезія як чародійство» (рос. «Поэзия как волшебство», 1915).
Твори Бальмонта останніх десятиліть його життя відверто вторинні щодо його ранішої поезії, однак у збірках «Злі чари» (рос. «Злые чары», 1906), «Жар-птиця» (рос. «Жар-птица», 1907), «Заклики давнини» (рос. «Зовы древности», 1908), «Зелений вертоград» (рос. «Зеленый вертоград», 1909) прикметним було звернення поета до світової міфології та фольклору.
Бальмонт і Україна
За однією з версій, прадідом поета був херсонський поміщик Іван Баламут, чий син Костянтин змінив прізвище спочатку на Бальємунт, а потім на Бальмонт.
1885, навчаючись у гімназії, Бальмонт передав добірку своїх віршів В. Короленку, який відгукнувся про неї критично, але підбадьорливо.
Під час лекційних турне Бальмонт кількаразово відвідував Україну: міста Київ, Одесу й Харків — у березні–квітні 1914, Харків, Полтаву та Суми ― у лютому–березні 1916. Він мав успіх у місцевої публіки, а в Харкові навіть пройшов «Тиждень Бальмонта». У Полтаві поет удруге побачився з В. Короленком.
Помітний вплив Бальмонт справив на українських символістів ― Олександра Олеся, Г. Чупринку, М. Вороного, раннього П. Тичину.
Українською поезії Бальмонта перекладали Ганна Супруненко (1883–1962; тепер Україна), Д. Загул, Г. Кочур, Р. Лубківський, М. Стріха (1961; тепер Україна). Єдина книжка українською ― збірка «В світі понад чуття» (1918) в перекладах і з передмовою Михайла Мухина (Мухіна; 1894, м. Київ — 1974, м. Альґан, Франція).
Визнання
Меморіальні дошки на честь Бальмонта встановлено в містах Шуї та Москві. Пам’ятники поету стоять у містах Шуї та Вільнюсі.
Твори
- Собрание стихов, т.1–2. Москва : Скорпион, 1904–1905.
- Полное собрание стихов : в 10 т. Москва : Скорпион, 1907–1914.
- Собрание лирики : в 2 т. Москва : В. В. Пашуканис, 1917–1918.
- Собрание сочинений : в 7 т. Москва : Книговек, 2010.
- У к р. п е р е к л. — В світі понад чуття. Київ : Грунт, 1918. 47 с.
Література
- Markov V. Kommentar zu den Dichtungen von K. D. Baimont: 1890–1909. Köln; Wien : Böhlau Verlag, 1988. 463 p.
- Молчанова Н. А. Поэзия К. Д. Бальмонта 1890-х — 1910-х годов: Проблемы творческой эволюции. Москва : Московский педагогичческий государственный университет, 2002. 146 с.
- Будникова Л. И. Творчество К. Д. Бальмонта в контексте русской синкретической культуры конца XIX — начала XX века. Челябинск : Челябинский государственный педагогический университет, 2006. 447 с.
- Молчанова Н. А. «Всю жизнь хочу создать из света, звука...». Вопросы поэтики лирики К. Д. Бальмонта. Воронеж : Наука-Юнипресс, 2011. 168 с.
- Константин Бальмонт глазами современников / Сост. А. Ю. Романов. Санкт-Петербург : Росток, 2013. 976 с.
- Куприяновский П. В., Молчанова Н. А. Бальмонт. Москва : Молодая гвардия, 2014. 347 с.
- Азадовский К. М., Дьяконова Е. М. Бальмонт и Япония. 2-е изд., испр. и доп. Санкт-Петербург : Нестор-история, 2017. 304 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Назаренко М. Й. Бальмонт, Костянтин Дмитрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бальмонт, Костянтин Дмитрович (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 29.11.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
