Бантінг, Фредерік Грант

Ба́нтінг, Фре́дерік Грант (англ. Banting, Frederick Grant; 14.11.1891, ферма неподалік поселення Аллістон, провінція Онтаріо, Канада — 21.02.1941, біля містечка Масгрейв-Гарбор, провінція Ньюфаундленд і Лабрадор, Канада; похований на цвинтарі Маунт-Плезент, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — фізіолог, фармаколог, лікар, доктор медицини (з 1922), доктор наук (з 1923), почесний доктор Торонтського університету, Університету Західного Онтаріо, Єльського, Мічиганського університетів (усіх — з 1924) та інших, один з винахідників інсуліну, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини (1923).


Бантінг, Фредерік Грант

(Banting, Frederick Grant)

Народження 14.11.1891
Місце народження Аллістон
Смерть 21.02.1941
Місце смерті Масгрейв-Гарбор
Місце поховання Маунт-Плезент
Alma mater Торонтський університет
Напрями діяльності фізіолог, фармаколог, лікар-хірург
Відзнака Нобелівська премія


Життєпис

Народився у селянській сім’ї. Записався на загальний курс мистецтв Коледжу Вікторії Торонтського університету (1910) з наміром (за бажанням батьків) стати священником методистської церкви. Ще до закінчення першого курсу залишив коледж. Зацікавився медициною, восени 1912 вступив на медичний факультет Торонтського університету на спеціальність «хірургія». Під час Першої світової війни добровольцем вступив до лав медичного корпусу Королівської канадської армії (1915). Закінчив університет зі ступенем бакалавра медицини у грудні 1916 за спеціальною програмою. Після закінчення служив військовим хірургом у канадському госпіталі в Англії. З червня 1918 — на передовій у Франції, 28.09.1918 був поранений у битві при Камбре. Після війни працював інтерном-хірургом у дитячій лікарні у м. Торонто (1919–1920). Займався приватною лікарською та хірургічною практикою в містечку Лондон (провінція Онтаріо; 1920). Обіймав посаду асистента професора і викладав ортопедію в Університеті Західного Онтаріо (1920–1921), фармакологію в Торонтському університеті (1921–1922). Одночасно займався лікарською практикою та проводив наукові дослідження. Захистив докторську дисертацію, здобув ступінь доктора медицини з відзнакою та нагороджений золотою медаллю (1922). Старший демонстратор медицини (1922) в Торонтському університеті. Під час Другої світової війни разом із вченими Канади та Великої Британії займався дослідженнями впливу надмірних висот, швидкості на організм людини, що сприяло розвитку авіаційної медицини. Офіцер зв’язку військово-повітряних сил Канади (з 1940), доставляв повідомлення з Північної Америки до Великої Британії. Загинув у авіакатастрофі.

Діяльність

Першим у світі виділив інсулін з підшлункової залози тварин і застосував його для лікування людей. Разом з помічником-лаборантом Ч. Г. Бестом (1899, США — 1978, Канада) почав з 1921 працювати над ідеєю отримання екстракту клітин острівцевого апарату підшлункової залози, який був би вільний від руйнівного впливу трипсину та інших ферментів залози, якщо перев’язати її протоку і дати час для дегенерації ацинозних клітин (див. Ацинус). Поштовхом для експерименту стала стаття професора М. Баррона (1884, тепер РФ — 1974, США) з описом блокади панкреатичної протоки жовчними каменями з подальшим розвитком атрофії ацинозних клітин. Під час дослідження було введено водний екстракт 10 мл, отриманий із острівців Лангерганса, собаці з діабетом цукровим, унаслідок чого рівень глюкози в крові через годину знизився майже вдвічі. Дослідження завершилися виділенням інсуліну. Бантінг уперше успішно застосував інсулін у дитячій лікарні Торонто (1922), коли ввів екстракт острівців Лангерганса великої рогатої худоби 14-річному хлопчику з цукровим діабетом. З’ясував біологічний вплив інсуліну та розробив рекомендації щодо терапевтичних і граничних його доз. Про результати експерименту Бантінг і Ч. Бест повідомили членам наукового клубу при «Фізіологічному журналі» Університету Торонто і Американського фізіологічного товариства в м. Нью-Гейвені (штат Коннектитут, США; 1921). Але про відкриття інсуліну на засіданні Американської медичної асоціації лікарів у м. Вашингтоні доповів професор кафедри фізіології університету професор Дж. Маклеод (1922). Наприкінці 1922 новий препарат з’явився на ринку лікарських засобів. Відкриття інсуліну історично важливо тим, що це перша білкова молекула, для якої було повністю встановлено первинну структуру (1953).

Визнання

Лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини (1923) разом із Дж. Маклеодом. Лауреат премії Ріва Торонтського університету (1922), премії Камерона Единбурзького університету (1927), Нагороджений Військовим хрестом за героїзм (1919), посвячений у лицарі (1934). Нагороджений медаллю Флейвелла Королівського наукового товариства Канади. В Торонтському університеті владою провінції Онтаріо було засновано відділення медичних досліджень імені Бантінга і Беста (1923). На честь Бантінга у м. Торонто засновані Дослідницький фонд імені Бантінга, Інститут імені Бантінга (1930), Бантінгівські меморіальні читання, названо кратер на Місяці (1973), відкритий (2000) та астероїд головного поясу (43293 Banting). На знак пошани перед заслугами Бантінга у день його народження (14 листопада) відзначають Всесвітній день боротьби з діабетом.

Додатково

Захоплювався малюванням, живописом, художник-пейзажист. Як митець-аматор був учасником полярної експедиції, багатьох подорожей. У будинку-музею Бантінга у м. Лондоні (тепер Канада), який був офіційно оголошений Національною історичною пам’яткою Канади (1999) і визнаний «місцем народження інсуліну», експонують диплом лауреата Нобелевської премії з фізіології або медицини, медичні інструменти, оригінали пейзажів Канади.

Праці

  1. У с п і в а в т. — The Effects of Pancreatic Extract (Insulin) on Normal Rabbits // American Journal of Physiology. 1922. № 62. P. 162–176.
  2. The Effect Produced on Diabetes by Extracts of Pancreas // Transactions of the Association of American Physicians. 1922. Vol. 37. P. 337–347.
  3. The Internal Secretion of the Pancreas // Journal of Laboratory and Clinical Medicine. 1922. № 7. P. 256–271.
  4. Discussion on Diabetes and Insulin // British Medical Journal. 1923. № 2. P. 445–451.
  5. Insulin in the Treatment of Diabetes Mellitus // Journal of the American Medical Association. 1946. № 132 (9). P. 502–507.

Література

  1. Barron M. Relation of the Islets of Langerhans to Diabetes with Special Reference to Cases of Pancreatic Lithiasis // Surgery, Gynecology and Obstetrics. 1920. Vol. 3. P. 437–448.
  2. Rosenfeld L. Insulin: Discovery and Controversy // Clinical Chemistry. 2002. Vol. 48 (12). P. 2270–2288.
  3. Бантінґ // Універсальний словник-енциклопедія. 4-те вид. перероб. і допов. Київ : Тека, 2006. 1432 с.
  4. Резніков А. Г. Фредерік Бантінг та відкриття інсуліну (До 75-річчя від дня трагічної загибелі) // Міжнародний ендокринологічний журнал. 2016. № 5. С. 99–102.
  5. Tan S., Merchant J. Frederick Banting (1891–1941): Discoverer of insulin // Singapore Medical Journal. 2017. № 58 (1). P. 2–3.
  6. Виноградова Р., Данилова В., Комісаренко С. Розвиток знань з біохімії гормонів у роботах нобелівських лауреатів першої половини ХХ ст. Ф. Бантинг, Д. Маклеод, Г. Віланд, А. #Віндаус, А. Бутенандт, Л. Ружичка, Е. Кендалл, Ф. Хенч, Т. Рейхштейн // Український біохімічний журнал. 2019. Т. 91. № 3. С. 107–126.
  7. Циммерман Я. С. Лікарське кредо // Вісник клубу панкреатологів. 2021. № 3. С. 70–76.
  8. Biography of Sir Frederick Grant Banting (1891–1941) // The Discovery and Early Development of Insulin. URL: https://insulin.library.utoronto.ca/about/banting
  9. Frederick G. Banting. Biographical // The Nobel Prize. URL: https://www.nobelprize.org/prizes/medicine/1923/banting/biographical/

Автор

В. В. Харченко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Харченко В. В. Бантінг, Фредерік Грант // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бантінг, Фредерік Грант (дата звернення: 13.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
07.27.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶