Бан, Шігеру

Бан Шігеру.
Фото надані архітектурним бюро «Архітектори Шігеру Бан»
Ban-shigeru-vue.png

Бан, Шіге́ру (яп. 坂 茂; 05.08.1957, м. Токіо, Японія) — архітектор, винахідник будівельних конструкцій з паперових трубок, розробник розбірних структур доступного тимчасового житла. Почесний член Американського інституту архітектури (з 2004), Королівського архітектурного інституту Канади (з 2006), почесний доктор Технічного університету Мюнхена (з 2009), Японського інституту архітектури (з 2014), Архітектурної школи Купер Юніон (з 2014). Фокусується на концепції використання недорогих екологічних матеріалів (папір, деревина) в архітектурі.

Бан, Шігеру

(坂 茂)

Народження 05.08.1957
Місце народження Токіо
Alma mater Південнокаліфорнійський інститут архітектури, Архітектурна школа Купер Юніон
Напрями діяльності архітектура

Життєпис

«Паперова церква», м. Кобе, Японія. Інтер’єр.
Фотограф Х. Хіраї
Центр Помпіду — Мец, м. Мец, Франція.
Фотограф Д. Буа де ла Тур
Центр Помпіду — Мец, м. Мец, Франція. Інтер’єр.
Фотограф Д. Буа де ла Тур

Народився у сім’ї бізнесмена. Захоплювався роботою будівельних теслярів і вирішив стати архітектором. Вражений статтею про «паперову архітектуру» Дж. К. Гейдука (1929–2000; Чехія — США), вирішив здобувати освіту в США. 1978–1980 навчався у Південнокаліфорнійському інституті архітектури, перейшов до Архітектурної школи Купер Юніон у м. Нью-Йорку (1984 отримав диплом бакалавра архітектури), де викладав Дж. К. Гейдук. Працював 1982–1983 у м. Токіо в майстерні А. Ісодзакі.

1985 відкрив у м. Токіо власне архітектурне бюро «Архітектори Шігеру Бан» («Shigeru Ban Architects»), перші роботи якого пов’язані з проєктами дизайну архітектурних виставок, що дозволило розвинути й застосувати на практиці власні оригінальні ідеї. Станом на 2020 фірма займається тимчасовою архітектурою, зведенням стаціонарних авторських будівель по всьому світу, промисловим дизайном.

Працював ад’юнкт-професором у Художньому університеті Тама у м. Токіо (1993–1995), Йокогамському національному університеті (1995–1999), Університеті Ніхон у м. Токіо (1996–2000); професором Університету Кейо в м. Токіо (2001–2008 і з 2019) та Кіотського університету мистецтва і дизайну (з 2011), спеціально призначеним професором Міжнародного науково-дослідного інституту наук про катастрофи у м. Сендаї (з 2020).

Творчість

Бан — носій притаманного Японії розуміння естетики мінімалізму, плинності та несталості навколишнього світу. Творчість ґрунтується на традиційних для Японії ідеях: використання природних матеріалів, насамперед деревини та паперу, можливість трансформації внутрішнього простору будівель, доступність у поєднанні з навколишнім середовищем. У творах первинною є роль архітектурної конструкції, що стає основою композиції та формує художній образ. Водночас Бан є одним з архітекторів-новаторів сучасної Японії, що постійно експериментує з новими формами та конструкціями.

Архітектурні структури з паперових трубок стали початком і основою його роботи. Надійність цих конструкцій доведено на практиці після великого землетрусу 17.01.1995 в м. Кобе. За лютий–серпень звів 22 тимчасові будинки для потерпілих. Архітектор створив також розбірну «паперову церкву» для тимчасової заміни зруйнованого римо-католицького храму. 2005 тимчасову церкву розібрано і перевезено у Тайвань, замість неї Бан спроєктував у м. Кобе стаціонарну католицьку церкву Такаторі (2007).

Розбірні тимчасові житла схожого типу архітектор використав після природних катаклізмів у Туреччині (1999), Західній Індії (2001), Шрі-Ланці (2004), Гаїті (2010), Непалі (2015). Після Cичуанського землетрусу (2008) побудував у м. Ченду тимчасову школу. Після великого Східного землетрусу в Японії (2011) створив близько 1 800 паперових розподільних систем — своєрідних розбірних кімнат. Ці системи були встановлені в понад 50 місцевих громадських притулках для надання родинам потерпілих від стихійного лиха більше приватного простору. 2011 створив концертний зал у м. Л’Аквілі (Італія). Після спустошливого землетрусу в Новій Зеландії 2013 звів у м. Крайстчерчі картонний собор як символ відродження міста.

Звів низку будинків із паперових трубок: галерею студії Міяке Дизайн у м. Токіо (1994), Паперовий будинок у префектурі Яманаші (1995; паперові трубки вперше використав як опорну конструкцію стаціонарної будівлі).

Створив також експериментальну серію максимально відкритих житлових будинків на основі сучасних економічних конструкцій: Стовповий будинок (1992), Будинок із подвійним дахом (1993), Меблеві будинки (1995, 1996, 1998), Будинок із фіранчастими стінами (1995), Безстінний будинок (1997), Голий будинок (2000), Будинок вікон-картин (2002).

У співавторстві з інженером і архітектором Ф. П. Отто звів сітчасту оболонку з паперових трубок для японського павільйону Всесвітньої виставки «Експо–2000» у м. Ганновері (Німеччина).

Розробляючи конструктивні системи з різних матеріалів, створив будівлі з ламінованого бамбука (Бамбуковий меблевий будинок у Китаї, 2002), конструкцій з вантажних контейнерів (Кочівний музей у м. Нью-Йорку, США, 2005), дерев’яних архітектурних структур без металевих з’єднань (Центр Помпіду — Мец у м. Меці, Франція, 2010; Музей мистецтв м. Аспені, США, 2014; залізнична станція в м. Онагава, префектура Міягі, Японія, 2015; Музична сцена у м. Булонь-Б’янкурі, Франція, 2017).

Експериментує також з новими концепціями архітектурного простору. В його творах постійно присутнє міксування понять зовнішнього й внутрішнього, рухомого й нерухомого, наприклад, у будівлях бібліотеки університету Сейкей у м. Токіо (2006), Центру Ніколаса Г. Хайєка в м. Токіо (2007), Музею мистецтв префектури Оїта в Японії (2014), Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО гори Фуджі в м. Шідзуока, Японія (2017).

Серед найновіших (на 2020) оригінальних робіт архітектора: штаб-квартира фірми «Свотч» («Swatch») у м. Білі, Швейцарія (2019), Музей мистецтв у м. Тайнані, Тайвань (2019).

Нагороди та визнання

Лауреат премії Японського товариства обробних технологій (2001), премії О. Перре (2011), Прітцкерівської премії (2014), премії Йоміурі з міжнародного співробітництва (2019).

Нагороджений відзнакою Світового архітектурного товариства (2001, 2002), Великою медаллю Французької академії архітектури (2004), медаллю Т. Джефферсона в галузі архітектури (2005).

Великий офіцер Національного ордену Заслуг (2008) та ордена Мистецтв і літератури (2010; обидва — Франція).

Додатково

2014 журі Прітцкерівської премії відмітило креативні архітектурні структури Бана, зокрема тимчасові притулки на територіях, спустошених природними катаклізмами: «Коли стається трагедія, він перебуває там від самого початку».

Цитата

Переклад:
«Коли я почав працювати таким чином, майже 30 років тому, ніхто не говорив про довкілля. Але цей спосіб роботи став для мене природним. Я завжди був зацікавлений у недорогих місцевих матеріалах з можливістю повторного використання».
Оригінал:
«When I started working this way, almost thirty years ago, nobody was talking about the environment. But this way of working came naturally to me. I was always interested in low cost, local, reusable materials».

 (Цит. за: Announcement. Shigeru Ban / The Pritzker Architecture Prize. URL: https://www.pritzkerprize.com/announcement-shigeru-ban

Переклад Г. В. Шевцової).


Галерея

Література

  1. Shigeru Ban: Paper in Architecture / Ed. by R. Miyake, I. Luna, L. Gould. New York : Rizzoli, 2009. 232 p.
  2. Jodidio Ph. Shigeru Ban. Köln : Taschen, 2013. 96 p.
  3. Quirk V. Shigeru Ban Named Pritzker Laureate for 2014 // ArchDaily. 2014. URL: https://www.archdaily.com/489209/shigeru-ban-named-pritzker-laureate-2014
  4. Laureates. Shigeru Ban // The Pritzker Architecture Prize. URL: https://www.pritzkerprize.com/laureates/2014
  5. Jodidio Ph. Shigeru Ban: Complete Works 1985–2015. Köln : Taschen, 2015. 568 p.
  6. Hinchman M., Yoneda E. Interior Design Masters. New York : Routledge, 2018. 688 p.
  7. Allen E. 11 Mesmerizing Structures by Shigeru Ban // Architectural Digest. 2019. URL: https://www.architecturaldigest.com/gallery/shigeru-ban-architecture
  8. The Humanitarian Works of Shigeru Ban // Archdaily. 2020. URL: https://www.archdaily.com/489255/the-humanitarian-works-of-shigeru-ban
  9. Biography: Shigeru Ban // The Pritzker Architecture Prize. URL: https://www.pritzkerprize.com/biography-shigeru-ban
  10. Shigeru Ban // Dezeen. URL: https://www.dezeen.com/tag/shigeru-ban/
  11. Shigeru Ban Profile // Shigeru Ban Architects. URL: http://www.shigerubanarchitects.com/profile_shigeruban.html
  12. Works // Shigeru Ban Architects. URL: http://www.shigerubanarchitects.com/works.html

Автор ВУЕ

Г. В. Шевцова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Шевцова Г. В. Бан, Шігеру // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бан, Шігеру (дата звернення: 4.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
13.01.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶