Баранець звичайний
Баране́ць звича́йний (Lycopodium selago) — вид плаунів родини баранцевих.
Зміст
Таксономія і характеристика
Вічнозелений повзучий трав’яний споровий багаторічник заввишки 6–30 см зі слабкорозвиненою кореневою системою. Стебла висхідні або прямостійні, галузяться дихотомічно, в процесі наростання біля основи стелються по землі й укорінюються. Утворює округлі пухкі куртини до 1,5 м у діаметрі, вік яких може перевищувати 100 років. Їхній річний приріст становить 1–4 см. Філоїди темно-зелені, ланцетні, загострені, шкірясті, жорсткі; розташовані спірально, густо, більш-менш притиснуті до осі стебла. Ниркоподібні спорангії містяться в пазухах спорофілів, які за формою, розміром і кольором нічим не відрізняються від вегетативних філоїдів. Спорофіли утворюють спороносні зони у верхній, а нерідко й у середній частині пагонів. Іноді на їх місці формуються потовщені виводкові бруньки. Спори дозрівають у серпні — вересні, спороношення закінчується навесні наступного року. Вегетативне розмноження — вкоріненням полеглої частини стебла і за допомогою виводкових бруньок.
Поширення та екологія
Ареал баранця звичайного частково охоплює Європу, Східну й Центральну Азію, Далекий Схід, Північну Америку. В Україні поширений в Українських Карпатах, на Поліссі, Розточчі, північній частині лісостепової зони. Типові місцезростання виду пов’язані з темнохвойними лісами на кислих опідзолених ґрунтах. Росте також у ялинових лісах та у вологих змішаних березово-різнотравних угрупованнях, рідше у соснових лісах, вільшняках по днищах лісових ярів, околицях сфагнових боліт. У горах на альпійських луках, скелях, кам’янистих схилах до верхнього гірського поясу.
Охорона
Баранець звичайний занесений до Червоної книги України його охороняють у низці об’ктів природно-заповідного фонду України: Карпатському біосферному заповіднику; природному заповіднику «Ґорґани», Рівненському природному заповіднику, природному заповіднику «Розточчя», Черемському природному заповіднику, Карпатському національному природному парку, національному природному парку «Вижницький», національному природному парку «Деснянсько-Старогутський», національному природному парку «Мезинський».
Значення
Баранець звичайний має лікарські властивості, пагони та спори рослин використовують у медицині.
Додатково
Трава баранця звичайного містить алкалоїди (лікоподин, нікотин, клаватин, клаватотоксин, псевдоселагін, селагін, селагонін, сератидин, гуперзин А тощо), а також тритерпеноїди. Спори містять жирну олію, що не висихає і складається з гліцеридів олеїнової кислоти, стеаринової кислоти, пальмітинової, міристинової, лікоподієвої, танацетової та діоксистеаринової кислот. Препарати з баранця звичайного мають протизапальну і болезаспокійливу дію. У медичній практиці спори застосовують як присипку для немовлят від попрілості і за пролежнів, а у фармації — обсипають пігулки для запобігання їх злипанню. У народній медицині надземну частину баранця звичайного застосовують внутрішньо (за туберкульозу легень, неврозів, глаукоми, як протисудомний лікарський засіб, за порушення обміну речовин, як проносне, діуретичне, протизапальне за циститу) та зовнішньо для лікування захворювань шкіри, кон’юнктивіту, алопеції. Поєднання вживання відвару баранця з алкоголем спричинює виникнення умовно-рефлекторної огиди до алкоголю. Донедавна відвар баранця широко використовували в наркологічних стаціонарах під час проведення умовно-рефлекторної терапії алкоголізму.
Література
- Ayer W., Browne L., Orszanska H. et al. Alkaloids of Lycopodium selago. On the Identity of Selagine with Huperzine A and the Structure of a Related Alkaloid // Canadian Journal of Chemistry. 1989. Vol. 67. № 10. Р. 1538–1540. URL: https://cdnsciencepub.com/doi/10.1139/v89-234
- Мінарченко В. М., Тимченко І. А. Атлас лікарських рослин України (хорологія, ресурси та охорона). Київ : Фітосоціоцентр, 2002. 172 с.
- Staerk D., Larsen J., Larsen J. et al. Selagoline, a New Alkaloid from Huperzia selago // Natural Product Research. 2004. Vol. 18. № 3. P. 197–203.
- Мінарченко В. М., Махиня Л. М., Середа П. І. Медична ботаніка. Київ : Медицина, 2009. 328 с.
- Сербін А. Г., Сіра Л. М., Слободянюк Т. О. Фармацевтична ботаніка. 2-ге вид., стер. Вінниця : Нова Книга, 2015. 486 с.
- Yin D., Pang B., Li H. et al. The Complete Chloroplast Genome of the Medical Plant Huperzia crispata from the Huperziaceae Family: Structure, Comparative Analysis, and Phylogenetic Relationships // Molecular Biology Reports. 2022. Vol. 49. № 12. P. 11729–11741. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s11033-022-07979-w
Автор
Покликання на цю статтю: Мельник Р. П. Баранець звичайний // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баранець звичайний (дата звернення: 11.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.08.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
