Барановський, Анатолій Максимович
Барано́вський, Анато́лій Макси́мович (07.02.1906, м. Київ, тепер Україна — 09.11.1988, м. Київ) — державний діяч, дипломат.
|
Барановський, Анатолій Максимович | |
|---|---|
| Народження | 07.02.1906 |
| Місце народження | Київ |
| Смерть | 09.11.1988 |
| Місце смерті | Київ |
| Місце поховання | Київ |
| Alma mater | Харківський плановий інститут Держплану УСРР |
| Напрями діяльності | політика, дипломатія |
Життєпис
Народився в сім’ї чиновника.
1920 після здобуття неповної середньої освіти (закінчив семирічну трудову школу в м. Києві) працював у столичній міліції.
1922 вступив до Ленінської комуністичної спілки молоді України (ЛКСМУ; див. Всесоюзна ленінська комуністична спілка молоді). 1922–1927 працював у комсомольських організаціях різного рівня Овруцької та Коростенської округ (тепер — Житомирська область). 1927 — секретар Базарського райвиконкому (тепер у складі Коростенського району). 1927–1928 — заступник голови Городницького райвиконкому (тепер Звягельський район).
Діяльність
Під час строкової служби в армії (1928–1930) вступив до Комуністичної партії України (КПУ; 1929). У 1930 спрямований на навчання до Харківського планового інституту Держплану УСРР (припинив роботу внаслідок окупації м. Харкова під час Другої світової війни; його діяльність не відновлено). Закінчив інститут 1933. Відтоді працював в органах Держплану УСРР / УРСР. 1940–1941 — голова Держплану УРСР.
Безпосередньо перед нападом Німеччини на СРСР 05.06.1941 призначений заступником голови Ради Народних Комісарів УРСР (РНК). Брав участь в організації евакуації промислових підприємств та їхнього переведення на виробництво військової продукції.
Від 1942 — на дипломатичній роботі: експерт із економічних питань при Народному комісаріаті закордонних справ СРСР. Водночас 1944–1953 — заступник голови РНК УРСР / Ради Міністрів УРСР. Представляв УРСР на сесіях Міжнародної організації допомоги постраждалим від війни, перемовинах щодо встановлення кордонів між УРСР, Румунією і Чехословаччиною (1945–1946) та Белградській конференції 1948 про судноплавство на р. Дунаї.
1946 обраний депутатом Верховної Ради УРСР (переобирався в усіх скликаннях до 1980).
1952–1954 — міністр закордонних справ УРСР; за сумісництвом 1952–1953 — заступник голови Ради Міністрів УРСР.
Член Центрального комітету КПУ (1952–1981).
1950–1954 — голова делегації УРСР в ООН.
Повернувся до роботи в Держплані УРСР: від 1954 — голова, 1957–1961 — заступник голови.
1961–1979 (до виходу на пенсію) — міністр фінансів УРСР.
Нагороди
- Орден Леніна.
- Орден Жовтневої революції.
- Три ордени Трудового Червоного Прапора.
Праці
- Піклування КПРС про дальше підвищення добробуту народу. Київ : Держполітвидав УРСР, 1962. 60 с.
Література
- Енциклопедія історії України : у 10 т. Київ : Наукова думка, 2003. Т. 1. 688 с.
- Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник : в 6 вип. / Ред. кол.: М. М. Варварцев (відп. ред.), С. В. Віднянський (кер. авт. кол.), О. М. Горенко та ін. Київ : Інститут історії України, 2014. Вип. 5. С. 25–26.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Барановський, Анатолій Максимович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барановський, Анатолій Максимович (дата звернення: 15.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.12.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
