Баранов, Борис Олександрович
Бара́нов, Бори́с Олекса́ндрович (11.11.1940, с. Созінови Шабалінського району Кіровської області, тепер РФ — 06.04.2005, м. Київ, Україна) — інженер-теплоенергетик, начальник зміни станції Чорнобильської АЕС (1983–2005), ліквідатор наслідків Чорнобильської катастрофи 1986, Герой України (2019, посмертно).
|
Баранов, Борис Олександрович | |
|---|---|
| Народження | 11.11.1940 |
| Місце народження | Созінови |
| Смерть | 06.04.2005 |
| Місце смерті | Київ |
| Alma mater | Українська інженерно-педагогічна академія |
| Місце діяльності | Чорнобильська АЕС |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Відзнаки | Герой України |
| Ордени | Трудового Червоного Прапора (1989), «За мужність» 3-го ступеня, «Золота Зірка» (2019) |
| Почесні звання | «Відмінник енергетики України» (2002), «Почесний енергетик України» (2004) |
Зміст
Життєпис
Народився в сім’ї сільської вчительки. Батько загинув на фронті під час Другої світової війни, залишивши двох малолітніх синів — Бориса та старшого на 5 років Віктора.
Після закінчення строкової служби в лавах Радянської армії, переїхав до м. Кривого Рогу (Дніпропетровська область).
1966–1976 працював слюсарем у турбінному цеху заводської теплоелектростанції (ТЕЦ) Криворізького металургійного заводу (тепер «АрселорМіттал Кривий Ріг»).
1974 закінчив Український заочний політехнічний інститут (тепер Українська інженерно-педагогічна академія), здобув фах інженера-теплоенергетика. Працював черговим інженером, потім начальником зміни теплоелектростанції (ТЕЦ) Криворізького металургійного заводу.
З 1976 працював на Чорнобильській АЕС: старшим інженером управління турбінами реакторно-турбінного цеху, заступником начальника зміни станції, від 1983 до 2005 — начальником зміни станції.
З перших днів аварії на четвертому енергоблоці ЧАЕС, у квітні-травні 1986, брав активну участь у ліквідації її наслідків: вимірював рівень радіації в приміщеннях станції, відновлював роботу енергоблоків, удосконалював технологічний процес.
1990 побував з візитом на атомній електростанції Три-Майл-Айленд (США), де 28.03.1979 сталася аварія п’ятого рівня за шкалою INES (її вважали найбільшою в історії світової атомної енергетики до Чорнобильської аварії).
Після аварії продовжував працювати на ЧАЕС в оперативній групі управління.
Подвиг
07.05.1986 група із трьох осіб оперативного персоналу ЧАЕС: старший інженер-механік реакторного цеху № 2 О. Ананенко, старший інженер управління енергоблоком № 4 В. Беспалов і начальник зміни станції Б. Баранов, по коліна в радіоактивній воді та цілковитій темряві, вдягнені у військові захисні костюми Л-1 із прогумованої тканини, увійшли в одне з підвальних приміщень четвертого енергоблока. Після вибуху в руїни для охолодження безперервно подавали воду, яка врешті затопила зв’язані між собою як сполучені посудини підвальні приміщення станції. Припускали, що в активній зоні реактора після вибуху залишилося 180 тон розжареного до 1800 °C ядерного палива. Під вагою 5 тисяч тон матеріалів (скинули з вертольотів) ядерне паливо могло досягнути басейну-барбатера під четвертим реактором, де було майже 4 тисячі тон води. Нависла загроза нового потужного водневого вибуху. Знайти та відкрити засувки спорожнення міг тільки персонал реакторного цеху № 2, який обслуговував обладнання басейну-барбатера енергоблоків № 3 і № 4.
В умовах значного радіаційного фону, задухи, погіршеної видимості Баранов привів групу у визначене місце. О. Ананенко та В. Беспалов знайшли та відкрили засувки, спустили воду з басейну-барботера зруйнованого четвертого енергоблока в приміщення допоміжних споруд реакторного відділення (ВСРО). Це дозволило запобігти повторному вибуху залишків реактора. Маршрут був складний, радіаційна обстановка (постійно вимірювали під час руху) змінилася на кілька порядків: від 10 до тисячі рентген. ЗМІ писали, що всі троє загинули від променевої хвороби. Але всі вижили та продовжили працювати на ЧАЕС.
Нагороди та визнання
За самовіддану працю з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1989).
Присвоєно звання «Відмінник енергетики України» (2002), «Почесний енергетик України» (2004).
За значний особистий внесок у подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, виявлені самовідданість і високий професіоналізм, багаторічну плідну громадську діяльність та з нагоди Міжнародного дня пам’яті про Чорнобильську катастрофу нагороджений орденом «За мужність» 3-го ступеня (25.04.2018, посмертно).
За героїзм і самовіддані дії, виявлені під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (27.06.2019, посмертно).
Додатково
Колеги згадують його як спокійну, делікатну, тактовну, скромну людину, водночас дуже принципову, виважену, відмінного спеціаліста з високим рівнем знань. У позаштатних ситуаціях Баранов уміло, впевнено і оперативно керував персоналом зміни.
1976 померла дружина Баранова, тому виховував однорічного сина та шестирічну доньку самотужки.
У роботах з видалення води з підвальних приміщень станції також брали участь військові Київського і Одеського полків цивільного захисту та пожежники міст Житомира, Києва та Білої Церкви. 04–08.05.1986 було відведено майже 8 тисяч кубометрів радіоактивної води.
Джерела
- Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 108/2018 від 25 квітня 2018 р. // Президент України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1082018-24046
- Про присвоєння звання Герой України: Указ Президента України № 468/2019 від 27 червня 2019 р. // Президент України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4682019-27817
Література
- Иллеш А. В., Пральников А. Е. Репортаж из Чернобыля. Записки очевидцев. Комментарии. Размышления. 2-е изд., испр. и доп. Москва : Мысль, 1988. С. 51–52.
- Миколюк В. М., Базиленко А. Г., Десятников П. М. та ін. Чорнобильська катастрофа в документах, фактах та долях людей: 1986–2006. 2-ге вид., доопрац. Київ : Азимут-Україна, 2006. С. 114–116.
- Копчинский Г. А., Штейнберг Н. А. Чернобыль: Как это было. Предупреждение. Москва : Литтерра, 2011. С. 54–55.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Королевська Г. В. Баранов, Борис Олександрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баранов, Борис Олександрович (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.04.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
