Українська інженерно-педагогічна академія
Украї́нська інжене́рно-педагогі́чна академія, УІПА — навчальний заклад вищої освіти (ЗВО), розташований у містах Харкові та Бахмуті (Донецької області), Україна. Засновано 1958.
|
Українська інженерно-педагогічна академія (УІПА) | |
|---|---|
| Тип | заклад вищої освіти |
| Рік створення | 1958 |
| Профіль діяльності | освіта, наука |
| Розташування | Харків, Бахмут, Україна |
| Веб-сайт | http://uipa.edu.ua/ |
Зміст
- 1 Статус
- 2 Рейтинги серед університетів
- 3 Членство в міжнародних організаціях
- 4 Історична довідка
- 5 Підготовка фахівців
- 6 Спеціальності, за якими здійснюють підготовку
- 7 Наукова діяльність
- 8 Структурні підрозділи
- 9 Відомі викладачі та науковці
- 10 Міжнародна співпраця
- 11 Література
- 12 Автор ВУЕ
- 13 Важливо!
Статус
УІПА готує фахівців для професійно-технічної освіти. Має статус державного закладу.
Рейтинги серед університетів
За рейтингом університетів «Топ–200 Україна 2022» — 141 місце, за «Webometrics 2022» — 144 місце.
2011 за кількістю отриманих патентів серед ЗВО України — 37 місце; за підсумками Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт — 42 місце.
Членство в міжнародних організаціях
Член Міжнародного товариства з інженерної педагогіки (нім. Die Internationale Gesselschaft fur Ingenieur Padagogik — IGIP) з 1999. На базі УІПА працює національна секція цього товариства та єдиний в Україні акредитований IGIP Центр інженерної педагогіки.
З 2017 академія є підписантом Великої хартії університетів (англ. Magna Charta Universitatum).
Офіційний сайт
Історична довідка
УІПА розміщено у будівлі, спорудженій 1766–1777 як палац генерал-губернатора (пам’ятка архітектури 18 ст.) за проектом архітектора Б. Ф. Растреллі.
1805–1958 тут був один із перших університетів країни — Харківський державний університет (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна).
1958 засновано як Український заочний політехнічний інститут (УЗПІ). На 8 факультетах (енергетичному, електрофізичному, будівельному, інженерно-економічному, гірничому, металургійному, машинобудівному, хіміко-технологічному) проводили навчання за 52 спеціальностями.
1961 проведено перший набір до аспірантури. 1966 відкрито денну форму навчання.
В інституті працювали провідні спеціалісти-науковці та спеціалісти-практики: професори В. Іванов, П. Нестеров, З. Федорова, С. Давидов, Б. Ковальський, Б. Коган, Я. Левін, І. Токар, Д. Колобков, П. Осмоловський, М. Чеботарьов, А. Засорін, В. Безуглий та інші.
У середині 1980-х інститут став провідним науковим закладом України з інженерно-педагогічної освіти. Значно збільшено денний навчальний контингент студентів.
1990 УЗПІ перейменовано на Харківський інженерно-педагогічний інститут (ХІПІ), 1994 — на УІПА.
Ректори
Заклад очолювали:
- 1958–1964 — С. Воробйов, кандидат технічних наук, доцент;
- 1964–1978 — Г. Андреєв, доктор технічних наук, професор;
- 1978–2002 — С. Артюх, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України;
- 2002– дотепер — О. Коваленко, докторка педагогічних наук, професорка.
Підготовка фахівців
Студенти академії навчаються на денній та заочній формах за рівнями освіти «молодший бакалавр», «бакалавр», «магістр»; мають можливість здобути другу спеціальність та робітничу професію. Ефективно діє система підготовки науково-педагогічних кадрів.
Працює аспірантура за спеціальностями (за першими двома — також докторантура):
- 011 «Освітні, педагогічні науки»;
- 015 «Професійна освіта» (за спеціалізаціями);
- 053 «Психологія»;
- 073 «Менеджмент»;
- 113 «Прикладна математика»;
- 133 «Галузеве машинобудування»;
- 152 «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка».
В УІПА навчаються майже 4 тисячі студентів. Навчальний заклад закінчили близько 100 тисяч випускників.
Навчання іноземних студентів
Навчання іноземних громадян в УІПА розпочато 31.12.1999. За наказом міністра освіти і науки України створено окремий навчально-науковий підрозділ УІПА — Навчальний центр підготовки іноземних громадян.
За 5 років апробовано цілі, завдання та структуру системи якісної підготовки в Україні інженерно-педагогічних кадрів для Співдружності Незалежних Держав Азійського регіону. Для цього створено факультет міжнародних освітніх програм. 2011–2012 в академії навчалися 520 студентів, здійснено перший випуск бакалаврів (57 осіб) та магістрів (5 осіб). Максимальна кількість іноземних студентів в УІПА — понад 900 осіб (2014). За кількістю іноземних студентів УІПА ввійшла до тридцятки ЗВО України.
2019–2020 набір слухачів підготовчого відділення становив 200 осіб. Разом із традиційними для УІПА країнами — Туркменістаном, Китаєм, Азербайджаном, Нігерія — слухачами підготовчого відділення стали громадяни Марокко, Конго, Туреччини, Камеруну та інших країн. За рік навчання студенти вивчають українську мову, одержують необхідні знання з математики, фізики, хімії, біології та інших фундаментальних наук.
У зв’язку з упровадженням у навчальний процес викладання англійською мовою підготовче відділення поповнили громадяни Індії, Непалу, Коморських Островів, Пакистану. 2021–2022 кількість слухачів підготовчого відділення збільшилася до 300 осіб.
Університетський кампус
Університетський кампус у м. Харкові:
- головний корпус (розміщено ректорат академії, адміністративні підрозділи);
- 1-й корпус (факультет енергетики й автоматизації; Навчально-науковий харківський торговельно-економічний інститут);
- 2-й корпус (факультет інноваційних технологій; Навчально-науковий інститут педагогіки, психології, менеджменту та освіти дорослих; наукова бібліотека та читальна зала);
- 3-й корпус (приймальна комісія; спортивний та тренажерний зали);
- стадіон;
- 3 гуртожитки.
Спеціальності, за якими здійснюють підготовку
- Факультет енергетики і автоматизації —
молодший бакалавр:
- професійна освіта (енергетика, електротехніка та електромеханіка);
- автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології;
бакалавр:
- професійна освіта (енергетика, електротехніка та електромеханіка; видобуток, переробка та транспортування корисних копалин);
- електроенергетика, електротехніка та електромеханіка;
- автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології;
магістр:
- професійна освіта (охорона праці; електроніка, метрологія та радіотелекомунікації; енергетика, електротехніка та електромеханіка; видобуток, переробка та транспортування корисних копалин);
- електроенергетика, електротехніка та електромеханіка;
- метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка;
- автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології.
- Факультет інноваційних технологій —
молодший бакалавр:
- професійна освіта (будівництво та зварювання; машинобудування; аграрне виробництво, переробка сільськогосподарської продукції та харчові технології; цифрові технології);
бакалавр:
- професійна освіта (дизайн; машинобудування; технологія виробів легкої промисловості; аграрне виробництво, переробка сільськогосподарської продукції та харчові технології; транспорт; цифрові технології);
- комп’ютерні науки;
- інформаційні системи та технології (інформаційні технології у бізнесі);
- технології легкої промисловості;
магістр:
- професійна освіта (машинобудування; технологія виробів легкої промисловості; аграрне виробництво, переробка сільськогосподарської продукції та харчові технології; транспорт; цифрові технології).
- Навчально-науковий інститут педагогіки, психології, менеджменту та освіти дорослих —
молодший бакалавр:
- психологія;
- менеджмент (менеджмент організації та адміністрування);
бакалавр:
- освітні, педагогічні науки;
- професійна освіта (сфера обслуговування; економічна та бізнес-освіта);
- історія та археологія (краєзнавчо-туристична робота);
- психологія (практична психологія);
- менеджмент (менеджмент організацій і адміністрування);
магістр:
- освітні, педагогічні науки;
- економіка;
- психологія (практична психологія);
- менеджмент;
- публічне управління та адміністрування (адміністративний менеджмент).
- Навчально-науковий харківський торговельно-економічний інститут —
молодший бакалавр:
- харчові технології (ресторанні технології);
- сфера обслуговування (готельно-ресторанна справа);
бакалавр:
- економіка (економіка бізнесу);
- облік і оподаткування;
- фінанси, банківська справа та страхування (фінанси малого та середнього бізнесу);
- менеджмент (торговельний менеджмент);
- маркетинг;
- підприємництво, торгівля та біржова діяльність (митна справа);
- харчові технології (ресторанні технології);
- готельно-ресторанна справа;
магістр:
- економіка (економіка та безпека бізнесу);
- облік і оподаткування (облік, оподаткування та оцінювання в бізнесі);
- фінанси, банківська справа та страхування (державні фінанси);
- менеджмент (торговельний менеджмент);
- харчові технології (ресторанні технології).
Наукова діяльність
В академії функціонують 7 наукових шкіл суспільного та технічного напрямів.
Фахові видання категорії Б, засновані академією:
- «Проблеми інженерно-педагогічної освіти»;
- «Машинобудування»;
- «Адаптивне управління: теорія і практика».
За підсумками 2020–2021 академія має такі результати:
- 21 переможець на Всеукраїнському студентському конкурсі наукових робіт (42 місце серед ЗВО України) та 3 на міжнародних конкурсах;
- захищено 14 кандидатських, 6 докторських дисертацій;
- обсяг фінансування наукових і науково-технічних робіт: понад 665 тис. грн;
- отримано 9 патентів на корисну модель, 28 документів на авторське право;
- опубліковано 54 видання у Scopus та Web of Science, а також 14 монографій.
Структурні підрозділи
Структурні підрозділи академії розташовано у містах Харкові та Бахмуті:
- факультет енергетики і автоматизації;
- факультет інноваційних технологій;
- Навчально-науковий інститут педагогіки, психології, менеджменту та освіти дорослих;
- Центр педагогічної та управлінської досконалості для професійної (професійно-технічної) освіти в Україні;
- Навчально-науковий центр інноваційних освітніх технологій та академічної мобільності;
- Центр удосконалення підготовки іноземних громадян;
- Центр розвитку кар’єри, креативності та підприємництва;
- Навчально-науковий харківський торговельно-економічний інститут;
- Навчально-науковий професійно-педагогічний інститут (м. Бахмут);
- наукова лабораторія «Інноваційні технології в екології».
Наукова бібліотека
Бібліотечний фонд багатогалузевий; загальна кількість — 871 555 примірників українською, російською, англійською та іншими мовами, з них — 507 130 книг, 70 303 примірники журналів, 253 річні комплекти газет. Комплектується літературою з питань машинобудування, енергетики, хімічної та електротехнології, технології зварювання, гірничої справи, швейного виробництва, педагогіки, історії та культури, суспільно-політичних та економічних питань. Фонд містить дисертації та автореферати дисертацій, захищених у спеціалізованих радах УІПА, звіти науково-дослідної роботи, рекомендовані кафедрами для довготривалого зберігання дипломні роботи студентів. 2009 виокремлено фонд рідкісних та цінних видань. Колекцію українських видань, надрукованих до 1949, становлять унікальні за змістом видання виробничо-технічної тематики: гідравліки, теплотехніки, електрообладнання, прокатки і прокатних станів, кування, штампування, електричних машин, електроплавлення, підйомно-транспортних машин тощо. Обсяг електронної бібліотеки становить 10 062 примірники видань та документів, зокрема «Електронні навчально-методичні видання кафедр», документи електронного архіву (репозиторію) УІПА.
Відомі викладачі та науковці
Серед викладачів та науковців УІПА —
- член-кореспондент АН СРСР А. Нестеров (1933–2018; Україна);
- засновник школи складання з термовпливом Г. А. Андреєв (1910–1978; тепер Україна);
- лауреат Державної премії СРСР Б. Л. Давидов (1911–1980; тепер Україна);
- лауреати Державної премії України у галузі науки і техніки О. М. Литвин (нар. 1942; Україна) та О. О. Литвин (нар. 1969; Україна);
- учений у галузі збирання та якості в машинобудуванні Б. М. Арпентьєв (1938–2010; Україна);
- науковий керівник проекту освітнього політехнічного центру Орджонікідзевського району м. Харкова, відзначений премією Ленінського комсомолу (1975) П. А. Ярмоленко (1927–2002; тепер Україна);
- учений у галузі технології та складальних процесів у машинобудуванні, антифашистський діяч, Почесний громадянин м. Харкова з 2017 І. Ф. Малицький (1925-2021; тепер Україна);
- завідувач кафедри психології (1989–2012) С. Бочарова (1928–2012; Україна); з метою вшанування пам’яті засновано «Бочарівські читання».
Міжнародна співпраця
Інтернаціоналізація діяльності, встановлення та розвиток міжнародних зв’язків із ЗВО та організаціями іноземних держав є одними з пріоритетних напрямів діяльності УІПА.
Мета міжнародної співпраці — розвиток довгострокових університетських програм співробітництва в галузі студентського обміну, науково-дослідної роботи, інформаційного та технологічного обмінів.
Міжнародна діяльність академії реалізується з метою інтеграції у світовий простір. Співробітники УІПА активно працюють над створенням нових та підтримкою налагоджених контактів із закордонними партнерами.
Академія успішно підтримує міжнародні зв’язки з 51 партнером, які представляють 25 країн світу. Особливо плідно розвивається співпраця з партнерами з Німеччини, Польщі, Великої Британії, Австрії, Китаю, Чехії, Італії, Словаччини, Литви, Сербії, Болгарії, Румунії, Туреччини, Грузії тощо. Найбільш динамічно і продуктивно розвиваються зв’язки з Університетом Констанцу (Німеччина), Університетом Бедфордширу (Велика Британія), Віденським університетом економіки та бізнесу (Австрія), Технічним університетом Габрово (Болгарія), Римським університетом Тре (Італія).
У межах підписаних угод із закордонними навчальними закладами викладачі та співробітники академії виїжджають до країн-партнерів для участі в міжнародних конференціях, семінарах. Студенти та аспіранти УІПА проходять стажування в закордонних ЗВО.
Успішною є діяльність академії з отримання фінансування міжнародної мобільності з фондів програми Європейського союзу ERASMUS+ ICM. Академія має 9 міжінституційних угод ERASMUS+ KA107 та 6 чинних проектів із ЗВО Польщі, Болгарії, Словаччини та Румунії.
Нарощує освітній, науковий та організаційний потенціал у межах реалізації багатьох міжнародних проектів, серед яких особливо виділяються проект Create Creative Entrepreneurs програми Creative Spark Higher Education Enterprise Programme від British Council та структурний проект ERASMUS+ CBHE «Нові механізми управління на основі партнерства та стандартизації підготовки викладачів професійної освіти в Україні (PAGOSTE)».
Викладачі академії публікують статті в зарубіжних наукових виданнях Угорщини, Норвегії, Китаю, Японії, Болгарії. У збірнику наукових праць УІПА «Проблеми інженерно-педагогічної освіти» опубліковано роботи фахівців із Китаю, Литви, Болгарії, Словаччини, Казахстану, Австрії, Сербії.
Міжнародні зв’язки УІПА поглиблюються та розширюються за напрямами співробітництва із закордонними партнерами. Академія використовує всі можливості міжнародного співробітництва для розвитку наукових досліджень, широкого впровадження наукових розробок і проектів, зміцнення навчально-методичної бази.
Література
- Артюх С. Ф. История УИПА. Харьков : Прапор, 2007. 352 с.
- Українська інженерно-педагогічна академія (офіційний сайт). URL: http://uipa.edu.ua/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Українська інженерно-педагогічна академія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Українська інженерно-педагогічна академія (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 01.07.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
