Барбарис звичайний

Барбари́с звича́йний (Berberis vulgaris) — вид роду барбарис родини барбарисових.

Таксономія і характеристика

Чагарник, дуже гіллястий, заввишки до 3 м з повзучими коренями, що дерев’яніють. Дугоподібні пагони (другорічні) сірі, ребристі. Молоді пагони жовтуваті або жовтувато-червоні. Пагони і стовбури вкриті колючками у формі тризубців (три-, зрідка п’ятироздільні) 2 см завдовжки. Бруньки до 1 мм завдовжки, гострі, голі, оточені розширеними піхвами листків, що залишаються. На вкорочених пагонах розвиваються нормальні листки, на видовжених — видозмінені (колючки). Листки чергові, тонкі, обернено-яйцеподібні або еліптичні, до 4 см завдовжки, до 2 см завширшки, до основи клиноподібно звужені, зі заокругленою, рідше з дещо загостреною верхівкою. Листки по краях зубчасті, зелені, а до осені — червоні. Суцвіття — 15–25-квіткові китиці, завдовжки до 6 см, розміщені на верхівках укорочених пагонів. Квітки жовті, діаметром 6–9 мм. Кожна квітка має по 6 обернено-яйцеподібних чашолистків і пелюсток. В основі квітки — яскраво-помаранчеві нектарники. Маточка 1, тичинок 6, розташовані навпроти пелюсток. Зав’язь верхня, одногнізда з сидячою головчастою приймочкою. Плідягода, довгасто-еліптична, яскраво-червона або пурпурова, завдовжки до 12 мм, кисла на смак. Насінина завдовжки 4–7 мм, дещо сплюснута і звужена у верхній частині. Вага 1 тис. насінин становить 11–13 г, 1 кг насіння містить 83,3 тис. насінин. Квітує в квітні — травні. Плоди дозрівають у вересні — жовтні. Розмножується насінням і вегетативно. Морозостійка, світлолюбна рослина.

Географічне поширення

Природний ареал барбарису звичайного — Передня Азія, Закавказзя, Центральна, Східна та Південна Європа. Поширений по всій Україні як природно, так і в культурі. Росте на світлих і сухих узліссях, схилах, галявинах; в горах доходить до 2000 м над р. м. Зустрічається на крейдяних відслоненнях та річкових галечниках.

Значення

Барбарис звичайний — харчова, декоративна, медоносна, лікарська, фарбувальна рослина. Барбарис звичайний містить ефірну олію, дубильні речовини, алкалоїди (берберин, оксиберберин, пальматин, тетрагідропальматин, барбамін, оксианкантин, ятрорицин, колумбамін, магнофлорин, ізотетрандин) тощо. Вміст берберину в коренях досягає 1,5 %. Плоди містять 3,5–6 % органічних кислот (яблучна, лимонна, винна та інші), є цукри (до 7,7 %), пектин (0,4–0,6 %), аскорбінова кислота (20–55 мг %), дубильні речовини, барвники, флавоноїди (катехіни, лейкоантоціани, антоціани, флавоноли), фенокислоти. Плоди й листки містять лютеїн та вітамін К1. Препарати барбарису виявляють седативну, протизапальну, жовчогінну та сечогінну дію. Сік з плодів барбарису використовують як жовчогінний, він поліпшує кровообіг, а також має слабкий проносний ефект. Він добре тамує спрагу, збуджує апетит, знижує температуру тіла. Корисно вживати сік барбарису звичайного за запалення легень, гарячки й кашлю. Барбарис звичайний є проміжним хазяїном іржастого гриба Puccinia graminis, що викликає стеблову (лінійну) іржу злаків (див. Тонконогові). У зв’язку з цим вирощування барбарису звичайного поблизу полів із зерновими культурами є неприпустимим.

Додатково

В їжу вживають стиглі плоди. Сушені мелені або потовчені плоди барбарису звичайного використовують як приправу до м’ясних страв і супів з бобових. Для промислової переробки використовуються переважно ягоди безнасінного різновиду (Berberis vulgaris var. asperma). Молоде листя використовують замість щавлю. Відомий барбарисовий лікер. Мед із барбарису золотисто-жовтого кольору, приємного аромату та ніжного солодкого смаку. Нектаропродуктивність становить 60–80 кг/га, за іншими даними — 200 кг/га. Стиглі плоди з додаванням галунів фарбують в рожевий колір шерсть, льон і папір, коріння — у жовтий колір шерсть і шкіру. Як декоративна рослина примітний красивою округлою формою крони, масовим і відносно тривалим (майже 3 тижні) квітуванням. Особливі декоративні властивості має восени під час плодоношення. Барбарис звичайний завдяки наявності колючок є однією з найкращих рослин для створення важкопрохідних живоплотів.

Література

  1. Кархут В. В. Ліки навколо нас. 3-тє вид., випр. і допов. Київ : Здоров’я, 1993. 232 с.
  2. Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. Київ : Україна, 1996. 104 с.
  3. Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. Київ : [б. в.], 2013. 324 c.
  4. Rahimi-Madiseh M., Lorigoini Z., Zamani-Gharaghoshi H. et al. Berberis Vulgaris: Specifications and Traditional Uses // Iranian Journal of Basic Medical Sciences. 2017. Vol. 20. № 5. P. 569–587. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28656092/
  5. Yaşar Eroğlu A., Çakir Ö., Sağdıç M. et al. Bioactive Characteristics of Wild Berberis Vulgaris and Berberis Crataegina Fruits // Journal of Chemistry. 2020 № 2. P. 1–9. URL: https://www.hindawi.com/journals/jchem/2020/8908301/

Автор ВУЕ

Р. П. Мельник


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Мельник Р. П. Барбарис звичайний // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барбарис звичайний (дата звернення: 11.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
30.05.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶