Барбеєві (Barbeyaceae)
Барбе́єві (Barbeyaceae) — родина дводольних покритонасінних рослин порядку розоцвітих.
Зміст
Таксономія і характеристика
Родина включає 1 рід барбея (Barbeya) з 1 видом барбеєю маслиноподібною (Barbeya oleoides). Невеликі дерева до 5–7,8 м заввишки, понад 25 см в обхваті. Крона сильно розгалужена, з більш-менш пониклими або дугоподібними гілками. Молоді пагони густо біло-опушені. Листки супротивні, прості, ланцетні або видовжено-еліптичні, 2–6 × 0,5–2,3 см; заокруглені до клиноподібних біля основи, гострі на верхівці, цілокраї, з часом голі й більш-менш блискучі зверху, знизу густо-біло-волокнисті; черешок 2–5 мм завдовжки. Рослини дводомні (див. Домність рослин). Квітки запилює вітер (див. Анемофілія), не мають пелюсток. Чоловічі суцвіття напівсидячі, близько 6 мм завдовжки, опушені, на квітконіжках завдовжки 2–5 мм, чашолистки — 3 мм, яйцеподібні до еліптичних; пиляки — близько 2 мм. Жіночі суцвіття сидячі, опушені, на квітконіжках 7–10 мм завдовжки (подовжуються до 23 мм у плодів); чашолистки еліптично-видовжені, завдовжки 7–10 мм; зав’язь верхня. Плід — горіх, однонасінний, 6–10 мм завдовжки, з чітким швом у місці розтріскування.
Поширення та екологія
Природний ареал барбеї охоплює північно-східну тропічну Африку й південний захід Аравійського півострова. Зростають у перехідній зоні між сухими вічнозеленими лісами й вічнозеленими чагарниками на території Еритреї, Ефіопії (гори), Саудівської Аравії, Сомалі (гори) та Ємену.
Значення
Місцеве населення використовує рослини барбеї як народний засіб для лікування лихоманки, інфекції, набряків або запальних захворювань. Із барбеї маслиноподібної виділені барбейол, флавонолові глікозиди з дванадцятьма відомими вторинними метаболітами, що мають антимікробну й спазмолітичну дію (у вигляді екстрактів або ізолятів). Завдяки вмісту біологічно активних сполук рослини зменшують ріст міцелію та пригнічують проростання спор п’яти патогенних грибів, що викликають мікози овочевих культур.
Література
- Dickison W. C., Sweitzer E. M. The Morphology and Relationships of Barbeya oleoides // American Journal of Botany. 1970. Vol. 57. Is. 4. P. 468–476.
- Гладкова В. Н. Порядок барбеевые (Barbeyales) // Жизнь растений : в 6 т. / Гл. ред. А. Фёдоров. Москва : Просвещение, 1980. Т. 5. Ч. 1: Цветковые растения. С. 289–290.
- Flora Somalia : in 4 vol. London : Royal Botanic Gardens, 1999. Vol. 2. 308 p.
- Ahmed B., Al-Rehaily A., Mossa J. Barbeyol: a New Phenolic Indane Type Component from Barbeya oleoides // Journal of Biosciences: Zeitschrift für Naturforschung C. 2002. Vol. 57. Is. 1–2. P. 17–20.
- Byng J. W., Chase M. W., Maarten J. M. at al. An Update of the Angiosperm Phylogeny Group Classification for the Orders and Families of Flowering Plants: APG IV // Botanical Journal of the Linnean Society. 2016. Vol. 181. Is. 1. Р. 1–20.
- GBIF Backbone Taxonomy. URL: https://doi.org/10.15468/39omei
Автор
Покликання на цю статтю: Жигалова С. Л. Барбеєві (Barbeyaceae) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барбеєві (Barbeyaceae) (дата звернення: 11.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.07.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
