Барнарда галактика

Фото галактики Барнарда.jpg

Барна́рда гала́ктика — неправильна (несиметричного типу) карликова система зір
у Стрільця сузір’ї. Відома також як NGC 6822, IC 4895, Колдуелл 57, PGC 63616, MCG -2-50-6, DDO 209, IRAS19421-1455.

Відкрив 17.08.1884 Е. Е. Барнард за допомогою шестидюймового рефракторного телескопа. Перебуває на відстані 1,63 ± 0,03 млн світлових років ((500 ± 10) кілопарсек). Галактика входить до складу Місцевої групи галактик. Це одна з найближчих галактик до Чумацького Шляху. За структурою і складом схожа на Малу Магелланову Хмару, діаметр — близько 7000 світлових років.

1925 на основі спостережень Е. Габбл визначив 15 змінних зір (11 з них були цефеїдами) Барнарда галактики. Він досліджував розподіл зірок у галактиці до величини 19,4; склав спектральні характеристики, світність і розміри для п’яти яскравих «дифузних туманностей» (гігантських областей Н II), які містили туманність Пузир і туманність Кільце; обчислив абсолютну величину всієї галактики.

Виявлення Е. Габблом 11 змінних зір-цефеїд вплинуло на подальший розвиток астрономії. Використовуючи співвідношення періоду цефеїд і світності, він знайшов відстань в 214 кілопарсек (698 тисяч світлових років), що перевищувало значення Х. Шеплі в 300 тисяч світлових років для розміру Всесвіту. Барнарда галактика стала першою системою за межами Магелланових Хмар, відстань до якої було визначено. Е. Габбл завершив «великі дебати» 1920 між астрономами Г. Д. Кертісом (1872–1942; США) і Х. Шеплі про масштаби Всесвіту та природу «спіральної туманності». Згодом з'ясувалося, що всі спіральні туманності насправді є спіральними галактиками далеко за межами Чумацького Шляху.

Проведений 1966 астрономом С. Кайзер (нар. 1940; США) аналіз пластинок Е. Габбла до 2002 залишався найповнішим дослідженням цієї галактики. 1977 астроном П. Годж (1934–2019; США) розширив список відомих областей H II у Барнарда галактиці до 16.

Станом на 2021 в Барнарда галактиці каталогізовано понад 150 областей H II.

Література

  1. Hubble E. P. N.G.C. 6822, a Remotestellar System // Astrophysical Journal. 1925. Vol. 62. P. 409–433.
  2. Karachentsev I. D., Karachentseva V. E., Hutchmeier W. K. et al. A Catalog of Neighboring Galaxies // Astronomical Journal. 2004. Vol. 127 (4). P. 2031–2068.
  3. Cannon J., Walter F., Lee A. et al. The Nature of Infrared Emission in the Local Group Dwarf Galaxy NGC 6822 as Revealedby Spitzer // The Astrophysical Journal. 2006. Vol. 652 (2). P. 1170–1187.
  4. Karachentsev I. D., Kashibadze O. G. Masses of the Local Group and of the M81 Group Estimated from Distortions in the Local Velocity Field // Astrophysics. 2006. Vol. 49 (1). P. 3–18.

Автор ВУЕ

О. Г. Шевчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Барнарда галактика // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барнарда галактика (дата звернення: 13.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
26.03.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України




Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶