Барнард, Едвард Емерсон
Барна́рд, Е́двард Е́мерсон (англ. Barnard, Edward Emerson; 16.12.1857, м. Нашвілл, штат Теннессі, США — 06.02.1923, с-ще Вільямс-Бей, штат Вісконсин, США) — астроном, дійсний член Національної академії наук США.
|
Барнард, Едвард Емерсон (Barnard, Edward Emerson) | |
|---|---|
| Народження | 16.12.1857 |
| Місце народження | Теннессі, США |
| Смерть | 06.02.1923 |
| Місце смерті | Вісконсин, США |
| Alma mater | Університет Вандербільта |
| Напрями діяльності | астрономія |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Медалі | Королівського астрономічного товариства; Кетрін Брюс; П. Ж. С. Жансена; Д. Ф. Араго; Паризької АН; Тихоокеанського астрономічного товариства |
| Премії | П. Ж. С. Жансена; Ж. Ж. Ф. Лаланда |
Життєпис та наукова діяльність
Зацікавився фотографією з дитячих років, працював фотографом. Систематичної освіти не отримав.
У середині 1870-х захопився астрономією. 1876 придбав 130-мм телескоп-рефрактор для астрономічних спостережень (зокрема шукав нові комети). 1881 став першовідкривачем двох комет. 1882 відкрив ще одну комету.
Наполегливо займався самоосвітою, вступив до Університету Вандербілта в м. Нашвіллі, де навчався 1883–1887. Паралельно продовжував працювати фотографом і проводив астрономічні спостереження в університетській обсерваторії на 6-дюймовому телескопі. Результатами спостережень стали відкриття 7 комет, декількох туманностей, протисяйва (1883).
17.08.1884 відкрив неправильну карликову галактику NGC 6822 (IC 4895) в сузір’ї Стрільця, яка є однією з найближчих галактик до Чумацького шляху (Барнарда галактика).
1888–1895 — співробітник Лікської обсерваторії (розташована на вершині гори Гамільтон у хребті Діабло на схід від Сан-Хосе, штат Каліфорнія). На 36-дюймовому рефракторі 1889 спостерігав проходження Япета — супутника Сатурна — між кільцями та поверхнею планети. Довів, що кільце Сатурна не суцільне, а складається з окремих частинок, середня відстань між якими значно перевищує характерний розмір самих частинок. У момент проходження Япетом зони кілець Барнард спостерігав темні смуги, що йдуть майже перпендикулярно до траєкторій частинок, з яких складаються кільця. Ці утворення пізніше отримали назву спиць. Існування спиць довгий час було під сумнівом. 1980 це підтверджено спостереженнями з борту космічного корабля «Вояджер-1».
Через декілька місяців після спалаху Нової Візничого (1891) Барнард виявив навколо цієї зорі туманність (освітлювалася Новою й розширювалася). За відомою відстанню до зорі та кутовою швидкістю розширення газової оболонки оцінив середню швидкість розширення.
За допомогою 36-дюймового рефрактора Лікської обсерваторії відкрив візуально п’ятий супутник Юпітера — Амальтею (1892). Наступні відкриття супутників у Сонячній системі відбувалися виключно шляхом вивчення фотопластинок або інших записаних зображень.
Один із піонерів астрофотографії. Навички професійного фотографа уможливили отримання виняткових за якістю знімків Чумацького Шляху. Засвідчив, що «вугільні мішки» є областями сильного поглинання міжзоряними газопиловими комплексами розташованого за ними світла зір. Склав каталог темних туманностей (об’єктів Барнарда), який отримав назву Барнарда каталог.
1894 першим отримав фотографічне зображення емісійної туманності Sh2-276 у сузір’ї Оріона, яка є частиною комплексу об’єктів Хмара Оріона. Згодом емісійна туманність Sh2-276 отримала офіційну назву Барнарда петлі.
1888–1892 виявив 7 комет. Комета 1892 V стала першою серед відкритих фотографічним шляхом (у 20 ст. деякий час вважалася загубленою). Комету перевідкрив астроном А. Боаттіні (нар. 1969; Італія); тепер відома як Барнарда-Боаттіні комета (206P/Barnard-Boattini). 1881–1892 Барнард відкрив 15 комет.
Від 1895 поєднував обов’язки професора практичної астрономії в Чиказькому університеті й астронома-спостерігача Єркської обсерваторії (астрономічна обсерваторія цього університету; с-ще Вільямс-Бей).
1916 відкрив зорю V2500 Ophiuchi (BD+04°3561a), що має найбільший власний рух — Барнарда зоря.
У цьому ж році відкрив оболонку, що утворилася навколо Нової Персея, спалах якої зафіксовано 1901.
Виконав доволі точні мікрометричні вимірювання діаметрів планет і трьох найбільших астероїдів. Позиційні вимірювання астероїда Ероса дозволили значно покращити значення астрономічної одиниці.
Дав пояснення фізичної природи відкритого ним 1883 протисяйва.
Визнання
Асоційований член Американської академії мистецтв і наук (1892).
Дійсний член Національної академії наук США.
Премія Ж. Ж. Ф. Лаланда (1892).
Медаль Д. Ф. Араго (1893).
Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1897).
Медаль П. Ж. С. Жансена Паризької академії наук (1900).
Член Американського філософського товариства (1903).
Премія імені П. Ж. С. Жансена Французького астрономічного товариства (1906).
Медаль Кетрін Брюс (1917).
Володар трьох медалей Тихоокеанського астрономічного товариства.
На честь науковця названо 15 комет, кратери на Місяці, Марсі та супутнику Юпітера Ганімеді, астероїд (819) Барнардіана, галактику NGC 6822, Петлю Барнарда в сузір’ї Оріона, зорю BD+04°3561a (V2500) в сузір’ї Змієносця, Астрономічне товариство (США), гору в Каліфорнії.
Література
- Frost E. B. Edward Emerson Barnard // The Astrophysical Journal. 1923. Vol. 58. Is. 1. P. 1–35.
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы: Биографический справочник. 2-е изд., перераб. и доп. Киев : Наукова думка, 1986. 512 с.
- Sheehan W. The Immortal Fire Within: The Life and Work of Edward Emerson Barnard. Cambridge : Cambridge University Press, 2007. 429 p.
- Biographical Encyclopedia of Astronomers / Ed. by Th. Hockey, V. Trimble, Th. Williams et al. New York : Springer, 2014. 2434 p.
- Edward Emerson Barnard // Sonoma State University. URL: https://phys-astro.sonoma.edu/brucemedalists/edward-e-barnard
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Барнард, Едвард Емерсон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барнард, Едвард Емерсон (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюдненно
Оприлюднено: 28.03.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
