Астрофотографія
Астрофотогра́фія (від астро… і фотографія), астрономічна фотографія — багатозначний термін.
1) Засіб проведення астрономічних спостережень, що ґрунтується на фотографічній астрометрії.
Зміст
Історична довідка
Розвиток астрофотографії започаткований в середині 19 ст. астрономами-аматорами, які використовували техніку дагеротипії. Першою спробою зробити фотографію небесного тіла був невдалий знімок Місяця, виконаний Л. Дагером (1839). Першу вдалу фотографію Місяця зробив 1840 філософ, хімік і фотограф Дж. В. Дрейпер (1811–1882; США), а Сонця — 1845 фізики Ж. Фуко та А. Фізо. Перше фотозображення зорі отримане 1850 астрономом В. Бондом (1789–1859; США) спільно з винахідником Дж. Віплом (1822–1891; США) — дагеротип Веги. Перша вдала фотографія повного сонячного затемнення та сонячної корони зроблена 1851 в Кенігсберзькій обсерваторії, а об’єкта глибокого космосу — виконана 1880 астрономом Г. Дрейпером (1837–1882; США) — знімок Великої Туманності Оріона.
Характеристика
Різновиди та використання
Астрофотографія використовується в окремих галузях астрономії, кожна з яких має свою мету і завдання: астрокартографія, астрометрія, класифікація зір, астрофотометрія, астроспектроскопія, астрополяриметрія, астроспектрофотометрія, астроколориметрія, а також відкриття нових астрономічних об’єктів — астероїдів, метеорів, комет, змінних зір, наднових, нових зір, невідомих планет, екзопланет, супутників планет та астероїдів, газових туманностей, галактик, деталей рельєфу поверхонь небесних тіл та їх атмосфер тощо.
Техніка і методи
Залежно від мети та об’єкта зйомки в астрофотографії застосовують оптичні системи різних типів і з різною фокусною відстанню, багатофункціональне обладнання (телескоп з фотоапаратом, фотокамера з власним об’єктивом тощо). Фотокамера може бути як встановлена нерухомо, так і оснащена годинним приводом монтування або закріплена на телескоп з монтуванням тієї чи іншої конструкції [екваторіальне, альт-азимутальне монтування, монтування Добсона (назване на честь астронома-аматора Дж. Добсона, 1915–2014; США) тощо]. Монтування забезпечує компенсацію добового обертання Землі під час зйомки. Існує кілька різних способів кріплення фотокамер (із змінними лінзами) до астрономічних телескопів: спосіб первинного фокуса, збиральна (позитивна) проекція, розсіювальна (негативна) проекція, компресія.
Деякі виробники оптичного обладнання, враховуючи запити астрономів, випускають для астрофотографії спеціалізовані моделі фотоапаратів, що відрізняються від серійних наявністю матричних світлофільтрів з підвищеним світлопропусканням на ділянці червоного кольору, і деякими додатковими функціями.
Під час проведення спостережень із застосуванням астрофотографії на окулярний вузол телескопа зазвичай встановлюють плівковий або цифровий фотоапарат зі знімним об’єктивом.
З появою ПЗЗ-матриць (матриць із позитивним зарядовим зв’язком) в методах астрофотографії з’явилися нові технічні можливості: калібрування знімків за допомогою кадрів струму зміщення, темних кадрів і кадрів плоских полів.
Для послаблення впливу теплового шуму в ПЗЗ-матрицях використовують кріогенне охолодження. З 1970-х в практику астрофотографії поступово увійшли методи дослідження з використанням світлочутливих сенсорів з елементною базою на основі ПЗЗ-матриць, які замінили фотопластини. ПЗЗ-матриці порівняно з фотоплівкою мають значно вищу світлочутливість і не втрачають її навіть при тривалих експозиціях, що полегшує зберігання та обробку інформації. Сучасна астрофотографія використовує різні типи конструкції ПЗЗ-матриць, зокрема лінійні та великі мозаїчні ПЗЗ-елементи (їх монтують на обладнанні, яке є аксесуаром телескопів).
Наприкінці 20 ст. астрофотографія здійснила революційний прорив — розпочалося будівництво багатодзеркальних телескопів діаметром 8–10 м. З’явилися космічні, орбітальні телескопи, космічні обсерваторії. Космічні телескопи працюють за межами турбулентного впливу атмосфери, незалежно від погодних умов, вони здатні реєструвати на фотознімках зорі та галактики до 32-ї видимої зоряної величини, розташовані від нас на відстанях до 13 млрд світових років.
Аматорська астрофотографія
Астрофотографія — популярне хобі серед професійних фотографів та аматорів астрономії. Знімки нічного неба можуть бути отримані за допомогою навіть найпростіших плівкових та цифрових фотокамер. Астрофотографія з використанням астрографів, оснащених автоматичним комп’ютерним управлінням, все частіше трапляється в практиці аматорської астрономії та стає ефективним засобом отримання якісних знімків різних небесних об’єктів, особливо об’єктів глибокого космосу.
Мета і значення
Астрофотографія переслідує дві мети: дослідницьку та художню. Остання полягає в отриманні естетичного задоволення від перегляду фотографій астрономічних об’єктів, особливо після комп’ютерної обробки оригінальних знімків з додаванням штучних кольорів для посилення візуального ефекту.
Астрофотографія стала революційним кроком у дослідженнях в галузі астрономії завдяки тривалим експозиціям, які фіксували сотні тисяч нових зір і дифузних туманностей, невидимих для людського ока, та здатності фотоплівки накопичувати енергію великої кількості фотонів. Розвиток астрофотографії сприяв створенню нової оптичної техніки.
2) Спеціалізована галузь фотографії, пов’язана із фотографуванням небесних тіл та великих ділянок нічного неба.
Література
- Кулагин С. В. Астрономическая фотография // Фотокинотехника: Энциклопедия / Гл. ред. Е. А. Иофис. Москва : Советская энциклопедия, 1981. 448 с.
- Covington M. Astrophotography for the Amateur. Cambridge; New York : Cambridge University Press, 1999. P. 69.
- Ray S. Scientific Photography and Applied Imaging. Focal Press. Boston : Focal Press, 1999. 559 p.
- Астрофотографія // Астрономічний енциклопедичний словник / За заг. ред. І. А. Климишина, А. О. Корсунь. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003. С. 41–42.
- Hearnshaw J. B. The Measurement of Starlight: Two Centuries of Astronomical Photometry. Cambridge : Cambridge University Press, 2005. 528 p.
- Aderin-Pocock M. Stargazing. London : Quadrille, 2015. 160 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Астрофотографія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Астрофотографія (дата звернення: 6.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.09.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
