Барнарда петля

Барнарда петля.jpg

Барна́рда петля́ — емісійна туманність у сузір’ї Оріона.

Історія відкриття та спостережень

Першовідкривач цієї туманності — астроном В. Гершель: 1786 виявив її та описав.

1894 Е. Е. Барнард уперше отримав фотографічне зображення туманності. Він запропонував назву туманності «Петля Оріона» за її схожість з дугою петлі. Пізніше туманність перейменовано на його честь, оскільки він провів її всебічне дослідження доступною на той час технікою.

Фізичні параметри та характеристики

Екваторіальні координати центра Бернарда петлі: пряме сходження 05h27,5s схилення (-03° 58').

Барнарда петля входить до гігантського комплексу газопилових об’єктів під назвою Хмара Оріона, що містить темну Велику Туманність Оріона та десятки інших. Визнано, що групи молодих гарячих зір у Великій Туманності Оріона відповідальні за іонізацію Бернарда петлі та її свічення при рекомбінації йонів іонізованого водню.

Барнарда Петля простягається на 10о, якщо дивитися із Землі, покриваючи більшу частину західної ділянки сузір’я Оріона. За оцінками, Бернарда петля розташована на відстані 600–1600 світлових років. Її лінійна довжина — 100–300 світлових років.

Гіпотеза утворення Барнарда петлі

Загальноприйнятою гіпотезою утворення цієї туманності та її дугоподібної форми вважають серію вибухів наднових зір приблизно 2–3 млн років тому. Електромагнітне та корпускулярне випромінювання, що утворилося під час цих вибухів, спресувало газ і пил комплексу молекулярних хмар у видиму зараз петлю і є фактично видимим фронтом ударної хвилі.

Додатково

У каталозі Шарплеса Барнарда петля має позначення Sh 2-276.

Література

  1. Reynolds R. J., Ogden P. M. Optical Evidence for a Very Large, Expanding Shell Associated with the I Orion OB Association, Barnard's Loop, and the High Galactic Latitude H-alpha Filaments in Eridanus // Astrophysical Journal. 1979. № 229. P. 942–953.
  2. Gaylard M. J. Detection of the H 142-alpha Line from the Barnard Loop // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 1984. № 211. P. 149–153.
  3. Wilson B. A., Dame T. M., Masheder M. R. et al. A Uniform CO Survey of the Molecular Clouds in Orion and Monoceros // Astronomy & Astrophysics. 2005. № 430 (2). P. 523–539.
  4. O'Dell C. R., Ferland G. J., Porter R. L. et al. Physical Conditionsin Barnard's Loop, Components of the Orion-eridanus Bubble, and Implications for the Warm Ionized Medium Component of the Interstellar Medium // The Astrophysical Journal. 2011. № 733 (1). P. 1–50. URL: https://arxiv.org/pdf/1103.2789.pdf

Автор ВУЕ

О. Г. Шевчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Барнарда петля // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барнарда петля (дата звернення: 13.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
26.03.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶