Барнс, Джуліан Патрік
Барнс, Джу́ліан Па́трік [ англ. Barnes, Julian Patrick ; псевдонім — Ден Кавана ( англ. Dan Kavanagh ); нар. 19.01.1946, м. Лестер, регіон Східний Мідленд, Велика Британія] — письменник, есеїст, почесний іноземний член Американської академії мистецтв та літератури (з 2016). Пише англійською мовою.
Життєпис
Народився в сім’ї викладачів французької мови. Через півтора місяці після його народження батьки переїхали до передмістя м. Лондона, а 1956 — до району Нортвуд. Навчався в Школі лондонського Сіті (1957–1964).
1965 разом із групою студентів подорожував Європою, відвідав деякі міста СРСР (зокрема Київ, Одесу та Харків).
Закінчив із відзнакою Коледж Магдалени Оксфордського університету (1968) за фахом «сучасні мови». Відтоді три роки працював як лексикограф (див. Лексикографія) над Додатком до Оксфордського словника англійської мови.
Від 1977 — рецензент і літературний редактор журналів «Нью Стейтсмен» («The New Statesman», «Новий державник») та «Нью Ревю» («The New Review», «Новий огляд»). 1979–1986 працював телевізійним критиком, спочатку для журналу «Нью Стейтсмен», потім для газети «Обсервер» («The Observer», «Оглядач»).
Неодноразово бував у Франції, культуру та літературу якої добре знав і любив. Після відвідин музею Г. Моро захопився живописом, написав низку есе про художників та мистецтво образотворче, які увійшли до збірки «Відкритими очима» («Keeping an Eye Open»; 2015).
Живе і працює в м. Лондоні.
Творчість
У творчості (як письменник-філософ) шукає смисл існування людини в дисгармонійному і хиткому світі. Традиційно його вважають постмодерністом (див. Постмодернізм).Послідовно обстоює свободу і незалежність митця, право на творчість без обмежень будь-якими літературними напрямами. Твори письменника вирізняються витонченим інтелектуалізмом, увиразненням неординарних проблем, людяністю.
За понад сорок років літературної діяльності Барнс написав майже двадцять романів, опублікував кілька збірок оповідань та дев’ять книжок есеїстичної прози. У фокусі уваги письменника широкий спектр вічних і водночас глобальних проблем сучасного світу: життя і смерть, історія та людина в історії, любов та її значення в житті людини, свобода вибору та відповідальність за нього, час і пам’ять, питання релігії та Бога, культура і мистецтво, національна та особиста ідентичність, кордони правди і вимислу.
Проблемам історії людини, народів і світу присвячений роман «Історія світу в 10 ½ розділах» («The History of the World in 10 ½ Chapters»; 1989), в якому автор говорить голосами різних персонажів, поєднує вигадку і факти, використовуючи властивий йому прийом фабуляції, розмиває межі міфу та реальності. Він пропонує власний нетривіальний і скептичний, почасти невтішний погляд на сучасний світ і природу людини, в якому помітні тривожний неспокій, відчуття непевності минулого і теперішнього та катастрофічні передчуття щодо майбутнього. Проблеми національної ідентичності та самоідентифікації, спроможності людини сприймати і приймати реальність, тиранії та влади, ціни історичних помилок і приватних непорозумінь і оман, любові та втрат набувають вираження в романах «Метроленд» («Metroland»; 1980), «Папуга Флобера» («Flaubert’s Parrot»; 1984), «Англія, Англія» («England, England»; 1998), «Відчуття закінчення» («The Sense of an Ending»; 2011), «Шум часу» («The Noise of Time»; 2016), «Одним одна історія» («The Only Story»; 2018), «Елізабет Фінч» («Elizabeth Finch»; 2022).
Як «англійський франкофіл», Барнс присвятив проблемам французької культури та відносинам Великої Британії та Франції романи «Метроленд», «Англія, Англія», «Папуга Флобера» (в якому віддав данину одному з найулюбленіших своїх письменників Г. Флоберу), збірки «По той бік Ла-Маншу» («Cross Channel»; 1996), «Листи з Лондона» («Letters from London»; 1995), роман-есе «Чоловік у червоному халаті» («The Men in the Red Coat»; 2019).
В автобіографічній книзі «Нема чого боятися» («Nothing to be Frightened»; 2008) письменник досліджує проблеми життя і смерті в широкому культурно-філософському контексті. Історії з життя видатних особистостей минулого поєднуються у творі з автобіографічними спостереженнями та переживаннями.
Прозі Барнса властиві вишукана іронія, подекуди сарказм, а також витончений ліризм.
Більшість творів публікував під власним іменем, лише кілька детективних романів — під псевдонімом Ден Кавана.
Переклав з французької книгу нотаток А. Доде «Біль» (2002) і з німецької збірку композитора та карикатуриста Ф. Крігера «Правда про собак» (1988).
Книги Барнса перекладені багатьма мовами світу (французькою, німецькою, іспанською, італійською тощо). Українською мовою окремі твори Барнса переклали В. Кузнецова, Я. Стріха, Г. Яновська.
Нагороди та визнання
Лауреат Букерівської премії (2011) за роман «Відчуття закінчення». Тричі твори Барнса входили до короткого списку номінантів Букерівської премії: романи «Папуга Флобера» (1984), «Англія, Англія» (1998) та «Артур та Джордж» (2005).
Лауреат премії С. Моема за роман «Метроленд» (1981), французьких премій Медичі за роман «Папуга Флобера» (1986) та «Феміна» за книгу «Як усе було» (1992), Шекспірівської премії (1993), Державної премії Австрії з європейської літератури (2004), британської літературної премії Д. Коена (2011), премії З. Ленца (2016).
Інші літературні нагороди Барнса включають: Меморіальну премію Дж. Фабера (1985), премію Е. М. Форстера Американської академії мистецтв та літератури (1986), премію Гутенберга (1987), італійську та міжнародну премію Грінцане-Кавур (1988), Єрусалимську премію (2021), премію Ж. Бернара (2021) тощо.
Нагороджений французькими орденами — Мистецтв і літератури: кавалер (1988), офіцер (1995), командор (2004); Почесного легіону: офіцер (2017).
Цитата
«Любов антимеханістична, антиматеріалістична, і саме тому й погана любов насправді теж хороша. Від неї ми засмучуємось, але вона нагадує нам, що механічний і матеріальний бік життя не всесильні. Релігія стала тут занудно-буденною, там безнадійно шаленою, десь просто суто діловою — духовність плутають із благодійністю. Мистецтво, набравшись певності через занепад релігії, проголошує свою трансцендентність (і воно триває, триває! мистецтво перемагає смерть!), але проголошене доступне не всім, а там, де доступне, воно не завжди радує чи надихає. Тож і релігія, і мистецтво мають поступитися місцем любові. Вона дає нам і людську подобу, і містицизм. Ми завдяки їй більші за себе самих»
(Барнс Дж. Історія світу в 10 ½ розділах. Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2019, с. 275).
Твори
- The History of the World in 10 ½ Chapters. New York : Vintage Books, 1990. 309 p.
- Taking it Over. London : Vintage Books, 2009. 273 p.
- The Sense of an Ending. New York : Alfred A. Knopf, 2011. 163 p.
- Flaubert’s Parrot. London : Vintage Books, 2012. 190 p.
- Metroland. London : Vintage Books, 2016. 203 p.
- The Only Story. New York : Vintage International, 2019. 253 p.
- Elizabeth Finch. London : Jonathan Cape, 2022. 186 p.
У к р п е р е к л.
- Відчуття закінчення / Пер. з англ. В. Кузнецової. Київ : Темпора, 2013.
- Рівні життя / Пер. з англ. В. Кузнецової. Київ : Темпора, 2014. 129 с.
- Шум часу / Пер. з англ. В. Кузнецової. Київ : Темпора, 2016. 240 с.
- Історія світу в 10 ½ розділах / Пер. з англ. Г. Яновська. Київ : Клуб сімейного дозвілля, 2018. 348 с.
- Одним одна історія / Пер. з англ. Я. Стріхи. Київ : Темпора, 2019. 294 с.
- Елізабет Фінч / Пер. з англ. Я. Стріхи. Київ : Темпора, 2022. 240 с.
- Чоловік у червоному халаті / Пер. з англ. Я. Стріхи. Київ : Темпора, 2022. 368 с.
Література
- Guignery V. The Fiction of Julian Barnes: A Reader’s Guide to Essential Criticism. Basingstoke : Palgrave Macmillan, 2006. 168 р.
- Conversations with Julian Barnes / Ed. by V. Guignery, R. Roberts. Jackson : University Press of Mississippi, 2009. 198 p.
- Михед Т. В. Наративи культурного простору: постмодерністській варіант реконструкції національної ідентичності в романі Джуліана Барнса «Англія, Англія» // Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Серія: Філологічні науки. 2011. Кн. 1. С. 15–19.
- Анненкова О. С. У пошуках національної ідентичності: візія Дж. Барнса // Проблеми сучасного літературознавства. 2018. Вип. 26. С. 93–107.
- Анненкова О. С. Англійські острови Джуліана Барнса як гетеротопії // Проблеми сучасного літературознавства. 2019. Вип. 28. С. 90–103.
- Анненкова Е. С. Несбывшееся как метасюжет в сборнике Дж. Барнса «Лимонный стол» // Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія: Філологічні науки. 2021. № 1 (21). С. 40–51.
- Анненкова О. С. Образ людини катастрофи в романі Джуліана Барнза «Відчуття закінчення» // Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія: Філологічні науки. 2023. № 1 (25). С. 50–60.
- Julian Barnes. URL: http://www.julianbarnes.com/index.html
Покликання на цю статтю: Барнс, Джуліан Патрік // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барнс, Джуліан Патрік (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 13.10.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
