Бассерманн, Альберт
Ба́ссерманн, Альбе́рт (нім. Bassermann, Albert; 07.09.1867, м. Мангайм, земля Баден-Вюртемберг, Німеччина — 15.04.1952, м. Цюрих, Швейцарія, похований у рідному місті) — актор театру та кіно.
Бассерманн, Альберт (Bassermann, Albert) | |
---|---|
Народження | 07.09.1867 |
Місце народження | Мангайм |
Смерть | 15.04.1952 |
Місце смерті | Цюрих |
Напрями діяльності | Театральне мистецтво |
Життєпис
1884–1885 студіював хімію в Технічному університеті м. Карлсруе (Німеччина).
Акторську кар’єру розпочав 1887 в м. Мангаймі. Працював у Театрі Майнінг. Згодом переїхав до м. Берліна. Від 1895 з’являвся у берлінських театрах. Здобув популярність завдяки грі в Німецькому театрі: 1899–1904 — у складі трупи О. Брама (1856–1912; Німеччина) та 1909–1915 — під керівництвом М. Рейнгарда, а також 1904–1909 — у Театрі Лессінга.
Бассерманна вважають найвизначнішим німецьким класичним актором початку 20 ст.
Відіграв ключову роль у знятті заборони для театральних акторів на появу у фільмах 1910-х. Відтоді знімався у кіно.
Після приходу до влади в Німеччині нацистів Бассерманну пропонували розірвати шлюб із дружиною єврейкою, однак він емігрував із сім’єю до Швейцарії. Спорадично виконував сценічну роботу в Австрії, Швейцарії, Нідерландах. 1939 переїхав до США. Після війни повернувся до Європи. Помер під час перельоту з м. Нью-Йорка до м. Цюриха.
Творчість
Екранний дебют розпочався з головної ролі доктора Галлерса у фільмі «Інший» (1912–1913; режисер М. Мак). Бассерманн зіграв у понад 40 німих та звукових фільмах. Співпрацював із режисерами епохи кіно німого В. Вауером (1866–1962; Німеччина), А. Гартнером (1879–1958; Німеччина — США), Р. Освальдом (1880–1963; Австрія — Німеччина).
Бассерман недосконало володів англійською мовою. За підтримки дружини покращив вимову та почав зніматися в американському кінематографі як актор другого плану. 1940 номінований на премію «Оскар» у номінації найкращий актор другого плану за роль Ван Меєра в фільмі «Іноземний кореспондент» (1940; режисер А. Гічкок).
1941 знявся у ролі капітана з Копеніка в американській комедії «Паспорт до раю» (режисер Р. Освальд).
Інші ролі: таємний радник тен Брінке (фільм «Альрауне» 1930; режисер Р. Освальд), Ван Елст («Жорстокий Шанхай», 1941; режисер Дж. фон Штернберг), професор Жан Перо («Мадам Кюрі», 1943; режисер М. Лерой), доктор Карл Гессер («Хай щастить, містере Єйтс», 1943; режисер Р. Енрайт) та ін.
Після війни повернувся до Європи, здійснив тур близько 50 німецькими театрами. Остання роль — професора Ратова у фільмі «Червоні черевики» (1948; режисери М. Павелл, Е. Прессбургер).
Остання поява Бассерманна на сцені відбулася 1951 у відновленому після Другої світової війни Театрі Шиллера у м. Берліні.
Література
- The Concise Cinegraph: Encyclopaedia of German Cinema / Ed. by H.-M. Bock, T. Bergfelder. New York : Berghahn Books, 2009. P. 27.
- Kohner P. Lupita Tovar the Sweetheart of Mexico. Bloomington : Xlibris Corporation, 2011. 392 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Бассерманн, Альберт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бассерманн, Альберт (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.11.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів