Бассова протока
Ба́ссова про́тока (англ. Bass Strait) — протока між Австралією та о. Тасманією, яка поєднує Тасманове море (Тихий океан) з Великою Австралійською затокою (Індійський океан).
Зміст
Географічне положення
Розташована на крайньому південному сході Австралії.
Характеристика
Довжина протоки — 490 км, ширина — близько 250 км (найменша — 213 км), середня глибина — 60 м (мінімальна — 51 м, максимальна — 155 м). У Бассовій протоці знаходиться понад 50 островів, найбільші — о. Фліндерс, площа — 1 333 км2, о. Кінг (1 098 км2). Сформувалася близько 8 тис. років до н. е., завдяки морській трансгресії (Тасманія стала окремим островом). Два плато на східній і західній межах протоки, утворені фундаментом палеозойського граніту, формують пороги, що відділяють її від сусідніх басейнів океану. Підводні дюни покривають близько 6 тис. км2 морського дна. Сильні течії між південно-східною частиною Індійського океану та Тасмановим морем часто формують потужні штормові хвилі. Цьому сприяють сильні стійкі західні вітри сорокових широт Південної півкулі.
Історична довідка
Імовірно, Бассову протоку вперше виявив А. Тасман у 1642 під час картографування узбережжя острова (Тасманія). Капітан Дж. Кук — другий європеєць, що побував на цій території під час своєї першої навколосвітньої експедиції у квітні 1770. Він проплив на захід до протоки проти вітру, повернувся назад на схід. У щоденнику написав, що вагається чи є суцільною сушею Земля Ван Дімена (сучасна назва — о. Тасманія) та Нова Голландія (історичне найменування Австралії). Вперше обійшли навколо Землі Ван-Дімена та довели існування протоки під час експедиції М. Фліндерса (1774–1814) у 1798–1799. Протоку назвали на честь мандрівника й корабельного лікаря Дж. Басса (1771–1803).
Значення
Через Бассову протоку проходить прямий водний шлях між Великою Австралійською затокою і Тасмановим морем. Є заповідники (Австралійські морські парки), два найбільших — Фліндерс (Flinders; 27 043 км²) і Зіхан (Zeehan; 19 897 км²). У східній та західній частинах протоки є низка нафтових і газових родовищ.
Література
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків та океанів : у 2 ч. Вінниця : ГІПАНІС, 2001. 410 с.
- Johnson D., Henderson R. The Geology of Australia. 3rd ed. Cambridge : Cambridge University Press, 2017. 384 p.
- Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : у 2 ч. 2-ге вид., перероб. і допов. Ніжин : Ніжинський державний університет ім. М. Гоголя, 2020. Ч. 1. 321 с.
- Зінкевич М., Петринка Л. Великі та Унікальні географічні Відкриття. Тернопіль : Астон, 2020. 232 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бассова протока // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бассова протока (дата звернення: 13.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.09.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
