Бастилії взяття
Басти́лії взяття́ — подія, що посідає одне з центральних місць в історичній пам’яті про початок Великої французької революції; штурм і захоплення 14.07.1789 повсталими представниками третього стану фортеці Бастилії. Її споруджено у 14 ст. Від другої половини 15 ст. постійно використовували як в’язницю для обвинувачених у політичних злочинах проти королівської влади. Як місце ув’язнення політичних злочинців вона вже з 16–17 ст. була одним із символів правлячого режиму. Зберігала це значення й у 1780-х, коли її не використовували як тюрму.
Передумови
У січні 1789 король Людовік XVI скликав Генеральні штати (нарадчий представницький орган, що складався з делегатів від усіх трьох станів; востаннє перед тим скликався 1614). Приводом для їхнього скликання стали фінансові проблеми королівства. Генеральні штати у старому вигляді виявилися нежиттєздатним органом. 17.06.1789 делегати від третього стану, представництво яких було найчисельнішим, оголосили Генеральні штати Установчими зборами (франц. Assemblée nationale constituante) із законодавчими повноваженнями. Наприкінці червня — на початку липня 1789 Людовік XVI розпочав підготовку до розгону Установчих зборів, сприймаючи їх як загрозу своїй абсолютній владі. Він зосередив у м. Парижі й передмістях війська, які мали придушити опір у місті. 12–13.07 розпочалися масові виступи представників третього стану (переважно мешканців столиці) та їхні сутички з військами. 13.07 паризький муніципалітет сформував «цивільну міліцію» (франц. milice bourgeoise), яку наступного дня перейменовано на Національну гвардію. Її командувачем від 15.07 (після Бастилії взяття) став маркіз Ж. де Лафаєт.
Перебіг подій
Уранці 14.07 натовп паризьких містян штурмом узяв Дім інвалідів, щоб отримати доступ до зброї, необхідної для захисту від підконтрольних королю військ. В арсеналі Дому інвалідів захоплено понад 30 тисяч рушниць. У цей час містом поширилися чутки про рух королівських військ із м. Сен-Дені (передмістя м. Парижа) до столиці і про підготовку гармат фортеці Бастилія для обстрілу міста.
Бастилію охороняла незначна кількість гвардійців і ветеранів. Делегати передмістя Сан-Антуан, на яке було націлено гармати фортеці, підійшли до стін із вимогою відсунути гармати від амбразур. Гарнізон відкрив вогонь по натовпу, який прорвався у внутрішній двір.
Удень 14.07 до фортеці підійшли загони новосформованої Національної гвардії з трьома гарматами. Вони розпочали штурм із застосуванням артилерійського вогню. Оборонці фортеці висловили готовність здатися, піднявши білий прапор. Учасники штурму гарантували їм безпеку, проте під час конвоювання заарештованих комендант фортеці маркіз Б. Р. де Лоне (1740–1789; Франція) і декілька офіцерів залоги були захоплені й убиті натовпом.
Станом на день узяття Бастилії у ній утримували 7 в’язнів (5 кримінальних злочинців і 2 психічно хворих).
Наслідки
Бастилії взяття символізувало падіння королівського абсолютизму. Людовік XVI відмовився придушити виступи парижан силою й розігнати Установчі збори. 15.07 він прибув до м. Парижа й виступив на Установчих зборах, назвавши цей орган Національними зборами. Цей крок фактично означав визнання монархом легітимності претензій Установчих зборів на статус законодавчого органу. Король формально приєднався до революційних виступів третього стану. У липні-серпні 1789 почалася перша хвиля еміграції наближених до короля кіл вищого дворянства.
15.07.1789 паризький муніципалітет ухвалив рішення зруйнувати фортецю. Її демонтаж тривав близько двох років (до 16.05.1791). Камінь із Бастилії здебільшого вжито як будівельний матеріал для мосту Згоди (франц. Pont de la Concorde; будівництво завершено 1791). Частину битого каменю використано для виготовлення сувенірів, присвячених штурму Бастилії.
З 1880 річниця штурму є національним святом Франції — Днем взяття Бастилії.
Бастилії взяття символізує падіння Старого режиму і початок Великої французької революції.
Література
- Godechot J. La prise de la Bastille: 14 juillet 1789. Paris : Gallimard, 1989. 538 p.
- Bocher H. Démolirla Bastille: l’édificationd’unlieudemémoire. Paris : Vendémiaire, 2012. 253 p.
- Alpaugh M. A Self-Defining «Bourgeoisie» in the Early French Revolution: The «Milice Bourgeoise», the Bastille Days of 1789, and their Aftermath // Journal of Social History. 2014. Vol. 47. № 3. P. 696–720.
- Doyle W. The Oxford History of the French Revolution. Oxford : Oxford University Press, 2018. 512 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бастилії взяття // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бастилії взяття (дата звернення: 15.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.10.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
