Бах, Томас

Томас Бах МОК.jpg

Бах, То́мас (Bach, Thomas; 23.12.1953, м. Вюрцбург, земля Баварія, Німеччина) — спортсмен, фехтувальник (фехтування на рапірах), діяч олімпійського руху, 9-й президент Міжнародного олімпійського комітету (з 2013), адвокат.

Бах, Томас

(Bach, Thomas)

Народження 23.12.1953
Місце народження Вюрцбург
Напрями діяльності Фізичне виховання та спорт


Життєпис

Народився у сім’ї торговця тканинами. У дитинстві разом з батьками мешкав у м. Таубербішофсгаймі (земля Баден — Вюртемберг).

Навчався на факультеті права і політичних наук Вюрцбурзького університету Юліуса Максиміліана (1973–1978), здобув ступінь доктора права (1983).

Заснував власну адвокатську фірму (1982). Працював менеджером фірми «Адідас» (1985–1987), головою консультативної ради щодо малих і середніх підприємств Федерального міністерства економіки (1988–1990). Був членом адміністративної ради компанії «Сіменс Швейцарія» («Siemens Schweiz»; 2000–2009), президентом Німецько-арабської палати комерції та індустрії (2006–2013), головою консультативної ради компанії «Меліус» («Melius»; 2008–2013), членом наглядової ради компанії «Нюренбергер Весічерін», Австрія («Nürnberger Versicherung»; 2009–2013), головою консультативної ради компанії «Бартек» («Bartec»; 2009–2013). Є головою наглядової ради компаній «Мікаель Вейніг» («Michael Weinig»; з 1998) і «Вейнінг Інтернешенел» («Weinig International»; з 2000).

Працював також як спортивний адміністратор. Був головою комісії атлетів Німецького комітету зі спортивних змагань Німецької спортивної конфедерації (1979–1981), представником атлетів на 11 Олімпійському конгресі у м. Баден-Бадені (1981). Член-фундатор комісії атлетів Міжнародного олімпійського комітету (1981–1988), член Національного олімпійського комітету Німеччини (1982–1991). Президент Апеляційної палати Спортивного арбітражного суду (1994–2013). Член наглядової ради організаційного комітету Чемпіонату світу з футболу 2006 (2000–2006). Президент-фундатор (2006–2013), згодом почесний президент (з 2013) Німецької конфедерації олімпійського спорту. Член адміністративної ради організаційного комітету Чемпіонату світу з футболу серед жінок 2011 (2006–2011). Голова Міжнародної фундації за Олімпійське перемир’я (з 2013).

Спортивна кар’єра

Займався фехтуванням, тенісом, футболом.

У 1970-х — на початку 1980-х — член збірної ФРН з фехтування на рапірах.

На Літніх Олімпійських іграх 1976 (м. Монреаль) завоював золото в командній першості. Збірна ФРН перемогла у фіналі команду Італії. Для команди ФРН це була перша в історії олімпійська перемога в командній першості рапіристів. Бах виступав проти підтримки ФРН бойкоту Літніх Олімпійських ігор 1980 (м. Москва). Збірну ФРН вважали одним із потенційних фаворитів Олімпіади, але через бойкот ФРН не надіслала до Москви своєї делегації.

Бах брав участь у чемпіонатах світу з фехтування. На Чемпіонаті світу 1973 (м. Гетеборг, Швеція) у складі збірної ФРН виборов срібну медаль у командній першості рапіристів. На Чемпіонаті світу 1977 (м. Буенос-Айрес, Аргентина) був членом збірної ФРН, яка стала переможницею. На Чемпіонаті світу 1979 (м. Мельбурн, Австралія) та Чемпіонаті світу 1981 (м. Клемон-Ферран, Франція) разом із збірною ФРН виборов бронзову медаль. На національному рівні Бах став чемпіоном Німеччини 1978 з фехтування на рапірі в особистому заліку і того ж року виграв Кубок Європи серед національних чемпіонів з фехтування на рапірах.

Діяльність на чолі МОК

Був членом Міжнародного олімпійського комітету (з 1991), обраний до його виконкому (1996). Входив до складу різних комісій МОК: з маркетингу (1992), юридичної (1993), олімпійських колекціонерів (1994), спорт і право (1995), олімпійського руху (1996), виконавчої (1996). Віце-президент МОК (2000–2004 і 2006–2013).

Оголосив про висування своєї кандидатури на посаду президента МОК 09.05.2013. На 125-й сесії МОК 10.09.2013 (м. Буенос-Айрес, Аргентина) обраний президентом МОК на 8-річний термін на другому турі виборів (49 голосами з 93). Серед кандидатів на посаду президента був також президент Національного олімпійського комітету України С. Бубка.

17.09.2013 Бах офіційно переїхав до офісу президента МОК у штаб-квартирі МОК (м. Лозанна, Швейцарія) і став першим в історії олімпійським чемпіоном, обраним президентом МОК.

Запропонував реформи, відомі як «Олімпійський порядок денний 2020» (запропонував змінити процес подання заявок на Олімпійські ігри та зробити сталий розвиток ключовим пріоритетом). Це визначило стратегічний план для майбутнього Олімпійського руху. Усі 40 реформ (рекомендацій) були одноголосно схвалені в грудні 2014 на 127-й сесії МОК (м. Монте-Карло, Монако).

На засіданні 137-ї сесії МОК 10.03.2021 Бах був переобраний президентом на додатковий чотирирічний термін.

Серед проблем, що потребували вирішення, постало перенесення Літніх Олімпійських ігор 2020 через пандемію Covid-19 (країни-учасниці, зокрема Канада та Австралія, заявили про відмову від ігор у разі ігнорування ситуації). Наприкінці березня 2020 МОК оголосив про перенесення ігор на 23.07 – 08.08.2021.

Бах і Україна

У вересні 2021 Бах приїздив до м. Києва на урочистості з нагоди 30-річчя заснування Національного олімпійського комітету України. Вбачає початок олімпійської історії України від часів О. Бутовського, який спільно з П. де Кубертеном відродив сучасні Олімпійські ігри та створив МОК.

Бах вручив президенту Національного олімпійського комітету С. Бубці нагороду президента МОК «Вище тільки небо».

Нагороди

Нагороджений орденом «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»: кавалер (1981), офіцер (1993), командор (2004); орденом «За заслуги перед землею Баден-Вюртемберг» (1984); орденом Пошани (РФ; 2014), орденом Ярослава Мудрого (Україна) V ступеня (2015), IV ступеня (2021) та ін.

Додатково

Вільно володіє французькою, англійською, іспанською та німецькою мовами.

На посаді президента довелося вирішувати проблему, пов’язана з допінг-скандалом. Розслідування Всесвітнього антидопінгового агентства виявило, що в Росії створено систему маніпуляції допінг-пробами. Зокрема, це практикувалося на Зимових Олімпійських іграх 2014 (м. Сочі) за участі Міністерства спорту та Федеральної служби безпеки. Виконком МОК на чолі з Бахом ухвалив компромісне рішення щодо участі російських спортсменів у Літніх Олімпійських іграх 2016 (м. Ріо-де-Жанейро, Бразилія). На церемонії відкриття Зимових Олімпійських ігор 2018 (м. Пхьончхан, Республіка Корея) Бах закликав «поважати правила та залишатися чистими».

Цитати

Протягом 30 років НОК України демонструє свою непохитну відданість збереженню олімпійського духу в серцях українського народу, розвитку олімпійського спорту та надихає молоде покоління олімпійськими цінностями досконалості, дружби та солідарності. […] Сьогодні серед нас є наступники Бутовського — мої дорогі друзі та колеги, олімпійські чемпіони Сергій Бубка та Валерій Борзов. З цими легендами спорту Україна є однією з небагатьохкраїн, де наразі є два окремих члени МОК. Сергій та Валерій — справді гідні наступники Бутовського. Вони є синонімами українських спортивних успіхів. […] Сьогодні міцне партнерство МОК з Україною можливе лише завдяки важливій роботі, яку проводить НОК. Під великим керівництвом Сергія Бубки ви продовжуєте пропагувати роль спорту в країні, надихаючи молоде покоління, приносячи радість спорту такій великій кількості людей своїми чудовими ініціативами, такими як Олімпійський урок, Олімпійське лелеченя або Do like Olympians і багатьма іншими — усім цим ви поширюєте олімпійські цінності по всій Україні та робите світ кращим через спорт».

 (Т. Бах. Цит. за джерелом: Томас Бах: «30 років НОК України демонструє непохитну відданість збереженню олімпійського духу в серцях українського народу» 12 вересня 2021. – http://noc-ukr.org/news/21894/).


Література

  1. Rio 2016: Olympic Myths, Hard Realities / Ed. by A. Zimbalist. Washington : Brookings Institution Press, 2017. 256 р.
  2. Goldblatt D. The Games: A Global History of the Olympics. New York : W.W. Norton & Company, 2018. 516 p.
  3. Bayle E., Chappelet J.-L. From Olympic Administration to Olympic Governance. London : Routledge, 2019. 150 p.
  4. Томас Бах: «30 років НОК України демонструє непохитну відданість збереженню олімпійського духу в серцях українського народу» // Національний олімпійський комітет України. 2021. URL: http://noc-ukr.org/news/21894/
  5. Krieger J. Power and Politics in World Athletics: A Critical History. London : Routledge, 2021. 284 p.
  6. Олімпійський порядок денний 2020 20+20 рекомендацій // Національний олімпійський комітет України. URL: http://noc-ukr.org/about/officialdocuments/olimpiyskiy-poryadok-denniy-2020-20-20-rekomendaciy/

Автор ВУЕ

М. В. Чорна


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Чорна М. В. Бах, Томас // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бах, Томас (дата звернення: 9.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
04.02.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶