Беверідж, Вільям Генрі

William-Henry-Beveridge-1st-Baron-Beveridge.jpg

Бе́верідж, Ві́льям Ге́нрі (англ. Beveridge, William Henry; 05.03.1879, м. Рангпур, Індія, нині Бангладеш — 16.03.1963, м. Оксфорд, Велика Британія) — політичний діяч, соціальний реформатор, економіст, соціолог, представник фабіанства.


Беверідж, Вільям Генрі

(Beveridge, William Henry)

Народження 05.03.1879
Місце народження Рангпур
Смерть 16.03.1963
Місце смерті Оксфорд
Напрями діяльності політичний діяч, соціальний реформатор, економіст, соціолог, представник фабіанства.
Беверідж, Вільям Генрі ВУЕ.jpg

Життєпис

Здобув освіту в одній з провідних англійських державних шкіл — Чартерхаус, пізніше — у Бейлліол-коледжі Оксфордського університету. 1902–1909 — науковий співробітник кафедри цивільного права Юніверсіті-коледжу Оксфордського університету. Захопився економікою і соціологією.

1905–1908 — член ради м. Лондона з безробіття, голова комітету з працевлаштування безробітних. Активно підтримував введення пенсії для людей похилого віку, безкоштовного харчування в школах, створення національної системи бірж праці.

1909 призначений директором біржі праці, введений в правління департаменту зайнятості.

1916 — другий секретар, 1919 — постійний секретар Міністерства продовольства.

1919–1937 — директор Лондонської школи економічних і політичних наук.

1934–1944 — голова Постійного комітету зі страхування від безробіття.

З 1937 — член Британської академії.

1941 — заступник міністра у Міністерстві праці.

1940–1944 — президент Королівського економічного товариства.

У червні 1941 призначений головою Комітету соціального страхування та соціальних служб Великої Британії. Його план соціального захисту передбачав рівність прав усіх громадян на соціальні виплати, їхній захист від усіх випадків втрати заробітку, впровадження державних пенсій.

1946 лейбористський уряд втілив у нормативних актах багато з його рекомендацій.

1944 обраний членом парламенту від Лейбористської партії і залишив викладацьку роботу в Оксфордському університеті. У тому ж році він став одним з віце-голів Ліберальної партії.

Наукова діяльність

Вважав, що відкриття об’єктивних соціально-економічних законів може вирішити проблеми суспільства. Одна з головних тем його творчості — безробіття. На погляди Беверіджа вплинули ідеї Дж. М. Кейнса. На відміну від ідей Дж. М. Кейнса щодо впливу держави на економіку переважно через кредитно-грошову систему, Беверідж виступав за більш жорсткі заходи — використання досвіду військового регулювання господарством.

Соціальний захист передбачає розподілення відповідальності основних суб’єктів правовідносин за трьома рівнями: • держава — надання базових гарантій соціального захисту всьому населенню; • роботодавець — соціально-професійне страхування найманих працівників; • працівник — додаткове особисте страхування.

Поширення ідей

З ім’ям Беверіджа пов’язують виникнення «держави загального добробуту» з такими принципами, як загальнодоступність, універсальність і адекватність соціальної допомоги.

1948 створено Національну службу охорони здоров’я, де лікування всіх верств населення фінансували платники податків. Введено національну систему допомоги для забезпечення соціального захисту. Його ідеї стали концептуальною основою англійської системи соціального страхування, що поєднує державні заходи із забезпечення гарантованого мінімального рівня соціального захисту і переваги соціального страхування. Основні положення його плану соціальних реформ вплинули на формування системи соціального захисту інших європейських країн.

Нагороди та визнання

1919 введений у лицарське звання. 1946 отримав титул барона.

Додатково

01.12.1942 у парламенті Великої Британії представив доповідь «Про соціальне страхування та суміжні послуги», в якому містився план досягнення «повної зайнятості», який передбачав заходи по боротьбі з безробіттям, зокрема організацію громадських робіт, встановлення повного контролю над зовнішньою торгівлею, обов’язкове державне страхування, створення міністерства соціальної служби.

На початку 1900-х він вважав, що капіталістична економіка здатна подолати безробіття самостійно. У 1940-х він стверджував, що масове і хронічне безробіття виникає через нестачу «ефективного попиту» і тому може бути ліквідоване лише шляхом широкої, постійно діючої системи державного регулювання капіталістичної економіки.

Розглядав повну зайнятість (низький рівень безробіття, який не повинен перевищувати 3 %) як стрижень державної програми соціального забезпечення. Заходи по досягненню повної зайнятості: фіскальне регулювання, державний контроль над засобами виробництва, здійснення громадських робіт.

Праці

  • Unemployment: A Problem of Industry. London; New York : Longmans Green, 1909. 317 p.
  • Prices and Wages in England from the Twelfth to the Nineteenth Century. London : Longmans Green, 1939. 756 p.
  • Social Insurance and Allied Services. London : H. M. Stationery Office, 1942. 244 p.
  • Full Employmentin a Free Society. London : G. Allen, 1944. 430 p.
  • The Economics of Full Employment. Oxford : Basil Blackwell, 1944. 213 p.
  • The Price of Peace. London : Pilot Press, 1945. 104 p.
  • Why I Am a Liberal. London : Jenkins, 1945. 115 p.
  • Voluntary Action. London : George Allen & Unwin, 1948. 420 p.
  • Power and Influence. London : Hodder and Stoughton, 1953. 447 p.
  • A Defence of Free Learning. London; New York : Oxford University Press, 1959. 146 p.

Література

  1. Arts W., Gelissen J. Three Worlds of Welfare Capitalism or More? // Journal of European Social Policy. 2002. Vol. 12. № 2. P. 137–158.
  2. Millar J. Diminishing Welfare: The Case of the United Kingdom // Diminishing Welfare: A Cross-National Study of Social Provision / Ed. by G. Goldenberg, M. Rosential. Westport : Auburn house, 2002. P. 137–160.
  3. Туленков М. В. Соціальний захист у соціологічному вимірі. Київ : Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, 2011. 168 с.
  4. Ніколаєць К. М. Соціальна політика в Україні (у 90-х роках ХХ ст.). Київ : Київський національний торговельно-економічний університет, 2016. 296 с.
  5. Тєлєнєва Ю. В. Особливості державної соціальної політики в Україні // Сучасні проблеми економіки і підприємництво. 2019. № 24. С. 40–46.

Автор ВУЕ

М. Н. Єнін


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Єнін М. Н. Беверідж, Вільям Генрі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Беверідж, Вільям Генрі (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
16.11.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶