Безробіття
Безробі́ття — соціально-економічне явище, наявність у суспільстві частини економічно активного, працездатного населення, що певний час шукає, але не може знайти роботу, яку бажає і здатне виконувати. Під роботою розуміють як працю за наймом, так і самозайнятість. Безробіття є показником порушення рівноваги між пропозицією робочої сили та попитом на ринку праці.
Згідно із Законом України «Про зайнятість населення»: «Безробіття — соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування».
Зміст
Історична довідка
Одним із перших поняття безробіття витлумачив Т. Мальтус (кінець 18 ст.). Різні аспекти безробіття, причини його виникнення та шляхи регулювання досліджували Дж. М. Кейнс, К. Маркс, Д. Рікардо, М. Фрідман, А. Сміт, К. Ясперс, Ж. Бодріяр, Д. Белл, П. Сорокін, Е. Тоффлер та ін.
Характеристика
Термін «безробіття» широко вживають як у повсякденному, так і в науковому дискурсі. Поняття має міждисциплінарний характер, його аналізують із різних позицій у площині економічних, соціальних та психологічних наук. Зокрема, предметом соціологічного дослідження безробіття стає тоді, коли вивчають його соціальні чинники та наслідки — відносини між найманими працівниками і роботодавцями; соціально-економічну поведінку безробітних, їхню мотивацію, очікування, ставлення до праці; соціальну напруженість, зумовлену безробіттям; діяльність соціальних інститутів, покликаних регулювати трудові відносини.
Показники безробіття є одними з головних індикаторів ринку праці.
Основні причини виникнення безробіття:
1) добровільне звільнення з метою пошуку сприятливішого варіанта трудової діяльності;
2) спад виробництва на підприємствах;
3) зниження попиту на низку професій;
4) диспропорції розвитку ринку праці та ринку освітніх послуг;
5) регіональне розбалансування попиту та пропозиції на ринку праці тощо.
Види та форми безробіття
Безробіття класифікують за різними критеріями. Залежно від ініціатора звільнення:
- добровільне — виникає, коли працівник не погоджується працювати на запропонованих умовах та очікує на роботу, яка його більше влаштовуватиме;
- вимушене — трапляється, коли працівник не бажає звільнятися, а адміністрація фірми скорочує персонал.
За причинами виникнення:
- фрикційне — проміжне, тимчасове безробіття, коли людина залишила попереднє місце і шукає інше;
- структурне — виникає під впливом структурних диспропорцій на ринку праці, внаслідок невідповідності між попитом і пропозицією робочої сили за професією, кваліфікацією, географічними та ін. ознаками;
- інституціональне — пов’язане з функціонуванням інститутів ринку праці;
- технологічне — спричинене розвитком інформаційних технологій;
- об’єктивне — зумовлене дією чинників, незалежних від конкретної людини (війни, пандемії тощо).
За відкритістю і можливістю вивчення:
- приховане — ситуація, за якої частина безробітних людей не облікована в офіційних даних;
- відкрите — офіційне безробіття, зафіксоване в державній службі зайнятості.
За розповсюдженістю:
- загальне — існує на всій території країни, не пов’язане з регіональними відмінностями;
- регіональне — є наслідком регіональних особливостей у сфері зайнятості;
- галузеве — пов’язане з певною галуззю економіки;
- міське /сільське — зумовлене особливостями типів поселення.
За соціально-демографічними показниками:
- молодіжне — виникає серед осіб до 24 років;
- жіноче — трапляться серед жінок через складності працевлаштування, відпустки в зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки по догляду за дитиною, лікарняних тощо;
- стереотипне — пов’язане із соціально вразливими групами людей: безхатченками, колишніми ув’язненими, людьми з ВІЛ /СНІД.
За часом виникнення:
- сезонне — пов’язане з тимчасовим характером виконання тих чи тих видів діяльності та функціонуванням галузей економіки;
- циклічне — незайнятість частини економічно активного населення в суспільно-корисній діяльності, пов’язана зі спадом виробництва, зменшенням сукупного попиту на товари та послуги.
Залежно від часового інтервалу:
- тривале — від 4 до 8 місяців;
- довготривале — від 8 до 18 місяців;
- застійне — понад 18 місяців, пов’язане з людьми, які постійно не мають роботи, вдаються до випадкових підробіток.
Залежно від досвіду роботи:
- особи, що попередньо були працевлаштованими;
- особи, які були зайняті поза ринком праці (напр., у домашньому господарстві);
- «новачки», які вперше шукають роботу після школи, армії чи закладу вищої освіти.
Концепції безробіття
Відповідно до класичного підходу (основоположники А. Сміт та Д. Рікардо), причиною безробіття є перевищення ставки зарплати над її рівноважним рівнем. Висока зарплата призводить до збільшення сукупної пропозиції праці та зниження попиту на неї, внаслідок чого виникає безробіття. Має тимчасовий характер, швидко усувається дією ринкових механізмів.
Концепція Т. Мальтуса пов’язує безробіття з демографічними чинниками, в результаті яких темпи приросту населення перевищують темпи зростання виробництва. Результатом такої невідповідності стає поява надлишку населення, що, своєю чергою, породжує бідність, безробіття, соціальні конфлікти.
Марксистська концепція (див. Марксизм) пояснює безробіття закономірностями накопичення капіталу, доводить його вимушений, а не добровільний характер. Накопичення капіталу зумовлює попит і пропозицію робочої сили на ринку праці, призводить до утворення і збільшення резервної армії праці.
За неокласичною концепцією (А. Маршалл, А. Пігу та ін.), безробіття реальне, однак не зумовлене змістом ринкової економіки. Утворюється всупереч законам ринку і через їхнє порушення діями профспілок і держави. Безробіття є наслідком надмірних вимог робітників, надвисокої (вище від рівноважної) заробітної плати.
Згідно з концепцією Дж. Кейнса, навпаки, безробіття внутрішньо притаманне ринковій економіці, зумовлене її законами. Причина безробіття — в дефіциті сукупного попиту. Дж. Кейнс визначив безробіття як соціально-економічне явище, яке виникає внаслідок деформації ринку праці, коли пропозиція робочої сили є меншою за попит на неї. Вважав, що держава мусить боротися з цим явищем за допомогою експансіоністської фінансової політики.
Теоретичні засади концепції монетаристів пов’язані з теорією «природного рівня безробіття» М. Фрідмана. Рівень безробіття відповідає реальному стану ринків товарів і праці, передбачає їхню недосконалість, витрати на збір інформації про вакансії, витрати мобільності. Знизити рівень безробіття можна шляхом усунення перешкод на ринку праці, а підвищити — введенням додаткових бар’єрів чи перешкод.
Прихильники технологічної концепції безробіття або «нового безробіття» пояснюють це явище наслідками науково-технічного прогресу, технічними змінами у виробництві, процесами деіндустріалізації, підвищенням ефективності виробництва, що призводить до зменшення потреби в людській праці (Е. Тоффлер, У. Бек).
За даними Міжнародної організації праці у 2020 в світі нараховують 400 млн безробітних (10,7 % працездатного населення планети).
Додатково
Структура безробіття зумовлена певними критеріями:
- статева належність;
- вік з виокремленням молодіжного безробіття і безробіття осіб передпенсійного віку;
- соціальна група (робітники, інженерно-технічні працівники, вчителі, медперсонал, службовці та ін.);
- рівень освіти;
- професійні й кваліфікаційні характеристики;
- рівень доходів і забезпеченості;
- причини і мотиви звільнення.
| Кількість вакансій, одиниць | Кількість безробітних, осіб | Кількість претендентів на 1 вакансію, осіб | |
| Усього | |||
| Особи, які раніше працювали | |||
| з них: за видами економічної діяльності: | |||
| Сільське, лісове та рибне господарство | 4 600 | 48 042 | 10 |
| Добувна промисловість і розроблення кар’єрів | 793 | 4 552 | 6 |
| Переробна промисловість | 10 592 | 73 675 | 7 |
| Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря | 2 182 | 14 493 | 7 |
| Водопостачання; каналізація, поводження з відходами | 1 357 | 3 697 | 3 |
| Будівництво | 2 388 | 13 630 | 6 |
| Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів | 8 334 | 86 148 | 10 |
| Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність | 5 990 | 22 327 | 4 |
| Тимчасове розміщування й організація харчування | 1 587 | 19 898 | 13 |
| Інформація та телекомунікації | 413 | 7 737 | 19 |
| Фінансова та страхова діяльність | 388 | 9 966 | 26 |
| Операції з нерухомим майном | 721 | 4 806 | 7 |
| Професійна, наукова та технічна діяльність | 1 310 | 10 141 | 8 |
| Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування | 2 693 | 12 887 | 5 |
| Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування | 4 748 | 65 912 | 14 |
| Освіта | 4 096 | 13 218 | 3 |
| Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги | 4 532 | 27 038 | 6 |
| Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок | 687 | 2 830 | 4 |
| Надання інших видів послуг | 516 | 5 305 | 10 |
Джерела
- Про зайнятість населення: Закон України: чинне законодавство зі змінам та допов. станом на 15 січ. 2014 р. Київ : Паливода А. В., 2014. 56 с.
- Аналітична та статистична інформація // Державна служба зайнятості. URL: https://www.dcz.gov.ua/analitics/68
Література
- Beck U. Kapitalismus ohne Arbeit // Der Spiegel. 1996. № 20. P. 140–146.
- Попов С. В. Види безробіття та критерії їх класифікації // Форум права. 2006. № 3. С. 106–110.
- Волкова О. В. Ринок праці. Київ : Центр учбової літератури, 2007. 624 с.
- Гриньова В. М., Шульга Г. Ю. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Київ : Знання, 2010. 310 с.
- Пиголенко І. В., Мехрані В. В. Проблема безробіття працездатного населення в умовах трансформаційної економіки // Вісник Національного технічного університету України «Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського». Політологія. Соціологія. Право. 2011. Вип. 3 (11). С. 80–85.
- Keynes J. The General Theory of Employment, Interest and Money. Cham : Palgrave Macmillan, 2018. 404 p.
- Malthus Th. An Essay On The Principle Of Population: As It Affects The Future Improvement Of Society With Remarks On The Speculations Of Mr. #Godwin, M. Condorcet. [W. p.] : Lector House, 2020. 118 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гоць А. А. Безробіття // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Безробіття (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.10.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
