Бегемот (міфологія)
Бегемо́т [давньоєвр. בהמות (Bəhēmôth), букв. — звірі, монстри] — міфологічний звір, згадуваний у Біблії.
Зміст
Історична довідка
Бегемот згадується у священних текстах юдаїзму ТаНаХ. Давньоєврейською це слово є формою множини, яка вжита для того, щоби підкреслити розміри та важливість могутнього звіра.
За Біблією (Йов 40:19), Бегемот, як і Левіафан, були створені Богом першими: «Він — початок Божих діл».
Характеристика
Бегемот має риси різних тварин: гіпопотама, слона, водяного буйвола та козла.
Деякі джерела ідентифікують Бегемота, який живе в болоті та не лякається бурхливої річки Йордан, як гіпопотама, а Левіафана — як крокодила, кита чи змію.
Детальний опис Бегемота містить Книга Йова : «Але поглянь на бегемота, якого я створив, як і тебе. Він їсть траву, як віл. Але подивись, яка сила в його стегнах, і яка потуга в м’язах його живота. Він випростовує свого хвоста, подібно до кедра, а жили його клубів переплетені. Його кості — наче мідні труби, а члени його тіла — ніби вилиті з заліза» (Йов 40:15–18). Це єдина згадка про нього. У Книзі Йова Бегемот показаний як звір, тваринна сила, яку людина не може приручити чи перемогти.
Бегемота зображують також як наземну істоту, відповідник морського чудовиська Левіафана та небіблійного птаха Зіза.
У Талмуді (у трактаті Бава Батра) сказано, що Бегемот боровся з Левіафаном, а зрештою Бог убив їх обох разом із птахом Зізом і віддав їхнє м’ясо в їжу праведникам.
Бегемот у літературі
Згадки про Бегемота трапляються у літературі.
«Бегемот, або Довгий парламент» (написана 1668, опублікована 1681) — книга Т. Гоббса про громадянську війну в Англії. Це також назва книги юриста і філософа Ф. Л. Нейманна (1900, тепер Польща — 1954, Швейцарія), яка має підзаголовок «Структура і практика націонал-соціалізму» (1942). В. Гюго у романі «Знедолені» (1862) згадує ім’я Бегемота, щоб порівняти каналізацію м. Парижа з «жахливим брудом Фів» і показати брудний характер «вигрібної ями». А. Рембо згадує Бегемота у поемі «П’яний корабель» (1871). У романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита» (1967) Бегемот з’являється в образі чорного кота-перевертня, що супроводжує диявола. Крім того, образ Бегемота використаний у серіалах, відеоіграх тощо.
Джерело
Біблія. Сучасний переклад з давньоєврейської та давньогрецької мов. 2-ге вид. Київ : Українське Біблійне Товариство, 2023. 1366 с.
Література
- Gutmann J. Leviathan, Behemoth and Ziz: Jewish Messianic Symbols in Art // Hebrew Union College Annual. 1968. Vol. 39. P. 219–230.
- Couroyer B. Qui est Béhémoth? Job, XL, 15–24 // Revue Biblique. 1975. Vol. 82. № 3. P. 418–443.
- Borrmann N. Lexikon der Monster, Geister und Dämonen. Köln : Parkland, 2001. 375 p.
- Whitney W. K. Two Strange Beasts: Leviathan and Behemoth in Second Temple and Early Rabbinic Judaism. Winona Lake : Eisenbrauns, 2006. 213 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бегемот (міфологія) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бегемот (міфологія) (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.11.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
