Безбородько, Ілля Андрійович
Безборо́дько, Ілля́ Андрі́йович (27.02.1756, с. Стольне, тепер Корюківського району Чернігівської області, Україна — 15.06.1815, м. Санкт-Петербург, тепер Росія) — політичний діяч, генерал, граф (з 1784), сенатор (з 1784), дійсний таємний радник (з 1799).
Син А. Безбородька. Брат О. Безбородька.
Безбородько, Ілля Андрійович | |
---|---|
Народження | 27.02.1756 |
Місце народження | Стольне |
Смерть | 15.06.1815 |
Місце смерті | Санкт-Петербург |
Місце поховання | Олександро-Невська лавра |
Напрями діяльності | політичний діяч |
Зміст
Життєпис і діяльність
У віці 16 років почав служити у війську під протекцією О. Безбородька. Учасник російсько-турецької війни 1768–1774 (див. Російсько-турецькі війни).
1785 отримав чин бригадира, був членом головної провіантської канцелярії.
Під час російсько-турецької війни 1787–1791 під керівництвом О. Суворова, брав участь у штурмі м. Ізмаїла (1790), командував четвертою та п’ятою колонами лівого флангу війська. Поранений у руку.
1792 від Катерини ІІ отримав 12 десятин землі на правому березі Бузького лиману (тепер у межах с. Парутине, Миколаївського району Миколаївської області).
З 1795 — генерал-поручик, від 1798 — дійсний таємний радник і сенатор. Перебував на службі до 1799.
Власник маєтків на території сучасних Литви, Росії, України.
Після смерті брата О. Безбородька (1799) успадкував його майно.
Похований на території Олександро-Невської лаври (м. Санкт-Петербург, тепер Росія).
Гімназія вищих наук
Ініціював (1805) відкриття Гімназії вищих наук у м. Ніжині (тепер Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя). Передав для облаштування закладу будинок із садом, 210 тис. карбованців, успадкованих від брата (призначених для благодійних справ), зобов’язався вносити на утримання 150 тис. карбованців щороку. 1805 імператор Олександр І підписав відповідний указ, відкриття гімназії відбулося 1820 за участі онука О. Кушельова-Безбородька (1832–1870; тепер Росія).
Нагороди та визнання
Кавалер орденів: Святого Георгія ІІІ ступеня (1791), Святого Олександра Невського (1797), Святого Володимира І ступеня (1805). Нагороджений золотою шпагою з написом «за хоробрість» (1793).
Погруддя І. Безбородька знайдено у Київському музеї російського мистецтва (тепер Національний музей «Київська картинна галерея»). Його відреставрували та встановили на території Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
Література
- Гимназия высших наук князя Безбородко в Нежине (1820–1832). Київ : Типография М. П. Фрица, 1879. 158 с.
- Григорович Н. Канцлер Князь Александр Андреевич Безбородко в связи с событиями его времени : в 2 т. Санкт-Петербург : Типография В. С. Балашева, 1879. Т. 1. 652 с.
- Толбин В. Граф И. А. Безбородко // Гимназия высших наук и лицей князя Безбородко. 2-е изд., испр. и доп. Санкт-Петербург : Типография В. Безобразова и Комп., 1881. С. 154–157.
- Сидоренко В. Людина, що «возродила Малороссию к новой умственной жизни»: граф Ілля Андрійович Безбородько // Ніжинська старовина. 2010. Вип. 9 (12). С. 11–14.
- Українська діаспора в Російській Федерації: історико-культурна спадщина / Авт. кол.: В. О. Горбик (кер.), В. Є. Герасимчук, В. М. Даниленко та ін. Київ : Інститут історії України НАН України, 2011. 276 с.
- Почесні члени Харківського університету / Гол. ред. В. С. Бакіров. Xарків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2015. 356 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Безбородько, Ілля Андрійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Безбородько, Ілля Андрійович (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.12.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Генеральний штаб Збройних сил України
Державна прикордонна служба України
Кіберполіція
Національна поліція України