Безвухі варани
Безву́хі вара́ни (Lanthanotidae) — моновидова родина плазунів. Представлена єдиним унікальним видом з драконоподібною зовнішністю — безвухим або калімантанським вараном (Lanthanotus borneensis).
Зміст
Історична довідка
Безвухих варанів описав 1878 Ф. Штейндахнер (1834–1919; Австро-Угорщина). Єдина знахідка іншого виду, близького за своєю морфологією до роду безвухий варан (Lanthanotus), відома з відкладів пізнього крейдового періоду в Монголії. Унікальність знахідки було визнано від самого початку, вид було одразу виділено в окрему родину. Дискусії щодо еволюції цих рептилій, їхньої схожості з іншими представниками та унікальності тривають. Так, 1899 Дж. А. Буленджер (1858–1937; Велика Британія) відніс калімантанського варана до родини отрутозубових (Helodermatidae). Проте дуже швидко їхню подібність було визнано результатом конвергентної еволюції. Це стало підставою для визнання безвухих варанів окремою родиною. Останні дані молекулярно-генетичних досліджень показали, що найближчими родичами безвухого варана є справжні варани з родини варанових.
Характеристика
Загальна довжина дорослої особини безвухого варана сягає близько 40–50 см, з якої трохи більше половини складає хвіст. Довжина однорічних особин складає 23–25 см. Вага дорослих особин становить 48–120 г. Тривалість життя складає близько 7–10 років. Забарвлення дорсальної (спинної) частини тіла помаранчево-коричневе, вентральної (черевної) — темно-коричневе і білувате, блідо-жовте, вохристе або іржаве. Усе тіло вкрите 6-ма рядами вузьких лусок, що виступають. Між ними часто затримуються часточки ґрунту, доповнюючи природне маскування тварини, що робить їх малопомітними в дикій природі. Тіло циліндричне з довгою шиєю. Зовнішнє вухо відсутнє, структури вуха повністю розвинені під шкірою. Очі та ніздрі зменшені, пересування та орієнтування тварин у просторі забезпечує хемосенсорне чуття (див. Органи чуття) за допомогою язика. Безвухі варани проводять переважну частину життя у воді або мулі, переміщуючись доволі швидко, змієподібно вигинаючи тулуб. Анатомічні особливості голови використовують, щоб розсувати бруд. Кінцівки розвинені слабко, мають добре помітні кігті, використовуються під час руху. Самці більші за самиць, мають помітно масивнішу голову, ширшу основу хвоста. Активні ввечері та вночі. Вдень зазвичай ховаються в норах або закопуються в мул на глибину до 30 см. Хвіст не відростає після його втрати. Раціон безвухих варанів у дикій природі складають здебільшого дрібні безхребетні (молюски, черви, комахи, ракоподібні), риби, іноді земноводні.
Поширення та екологія
Безвухий варан мешкає у південно-східній Азії і є ендеміком о. Борнео (звідси походить і видова назва). Відомий зі штату Саравак у східній Малайзії, а також із провінцій Західний Калімантан і Північний Калімантан у Індонезії. До кінця 2012 його відомий ареал у Північному Калімантані був частиною Східного Калімантану. Вид трапляється в низовинах на висоті нижче 300 м н.р.м., поблизу струмків і боліт в тропічних лісах, але також зустрічаються в потоках, що протікають через антропогенно трансформовані місця проживання (сільськогосподарські землі, фруктові сади, пальмові плантації, рисові поля). Комфортний температурний діапазон для тварин складає близько 22–29 °C. Згідно зі спостереженнями у дикій природі, на ділянці з високою щільністю безвухих варанів вода була прозорою і мала водневий показник близький до нейтрального. Через невелику кількість відомих особин у середині 20 ст. припускали, що чисельність безвухих варанів дуже мала. Ймовірно, вони перебували на межі вимирання. Згідно з останніми даними, це припущення було спростовано, а невелика кількість знахідок тварин у дикій природі пояснюється прихованим способом життя.
Охорона
Вид занесено до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, категорія «Загрожений» («Endangered»), як такий, що перебуває під загрозою зникнення. Зменшення чисельності диких популяцій відбувається внаслідок деградації природних оселищ безвухих варанів, браконьєрства для виготовлення виробів зі шкіри. Безвухий варан також занесений до списків Додатку ІІ Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (The Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora, CITES).
Додатково
Латинська назва роду «lanthanotus» означає «приховане вухо». Відомо про неодноразові випадки успішного розмноження та пристосування безвухих варанів у герпетокультурі. Завдяки цьому стало можливим отримання цінних даних про особливості їхнього розмноження. Умови утримання передбачають створення водойми з проточною водою та частиною суші. Температура утримання становить 24–28 °C. Самець може комфортно жити в достатньо великому тераріумі з 1–2 самицями. Парування відбувається в лютому. Вагітність триває близько 2 місяців. Самиця відкладає 2–12 (найчастіше 8) овальних яєць завдовжки близько 3 см. Температура інкубації складає 27 ± 0,5 °C з тривалістю близько 90 діб. Після виходу з яєць, молоді особини мають загальну довжину 7–14 см.
Література
- Sprackland R. G. Sarawak's Earless Monitor Lizard (Lanthanotus borneensis) // Reptiles. 1999. № 3. P. 72–79.
- Gao K., Norell M. Taxonomic Composition and Systematics of Late Cretaceous lizard Assemblages from Ukhaa Tolgod and Adjacent Localities, Mongolia, Gobi Desert // Bulletin of the American Museum of Natural History. 2000. № 249. P. 1–118.
- Ast J. C. Mitochondrial DNA Evidence and Evolution in Varanoidea (Squamata) // Cladistics. 2001. № 17 (3). P. 211–226.
- Yaap B., Paoli G., Angki A. et al. First Record of the Borneo Earless Monitor Lanthanotus borneensis (Steindachner, 1877) (Reptilia: Lanthanotidae) in West Kalimantan (Indonesian Borneo) // Journal of Threatened Taxa. 2012. № 4 (11). P. 3067–3074.
- Das I. Lanthanotus borneensis, the Bornean Earless Monitor // Herpetological Review. 2013. № 44 (4). P. 533.
- Nijman V., Stoner S. Keeping an Ear to the Ground: Monitoring the Trade in Earless Monitor Lizards. Petaling Jaya : Traffic, 2014. 17 p.
- Mendyk R., Shuter A., Kathriner A. Historical Notes on a Living Specimen of Lanthanotus borneensis (Squamata: Sauria: Lanthanotidae) Maintained at the Bronx Zoo from 1968 to 1976 // Biawak. 2015. № 9 (2). P. 44–49.
- Stoner S., Nijman V. The Case for CITES Appendix I-listing of Earless Monitor Lizards Lanthanotus borneensis // Traffic Bulletin. 2015. № 27 (2). P. 55–58.
- Arroyyan A., Arida E., Firdhausi N. First Report on the Feeding Behavior of Earless Monitor, Lanthanotus borneensis and its Predation on rice Field Frog, Fejervarya Limnocharis in a Captive Environment // Treubia. 2021. № 48 (2). P. 103–116.
- Das I., Auliya M. Borneo Earless Monitor. Lanthanotus borneensis // The IUCN Red List of Threatened Species. 2021. URL: https://www.iucnredlist.org/species/102342572/102342580
Автори
Покликання на цю статтю: Марущак О. Ю., Некрасова О. Д. Безвухі варани // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Безвухі варани (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.11.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
