Бездомність
Бездо́мність, безпритульність — соціально-деструктивне та скрутне становище особи, що не має житла, притулку. Характеризується її тривалим перебуванням у непридатних для життя місцях (на вулиці, у скверах, під’їздах, підвалах, вокзалах, недобудовах тощо). Пов’язане з відсутністю будь-якого зареєстрованого, безпечного та придатного для постійного проживання (перебування) приміщення (будинку, квартири, кімнати).
Спричиняється низкою соціальних, економічних, громадянсько-правових, культурно-психологічних проблем та особистісних колізій.
Бездомні (розм. безха́тьки, безха́тченки) — особи без постійного місця проживання. Мешкають у непризначених та непристосованих для постійного проживання місцях. Також ті, що в нічний час перебувають у притулках для бездомних.
Зміст
Характеристика
Бездомність — явище, властиве людству протягом його існування. Характерне практично для всіх країн світу. Є гострою соціально-економічною проблемою.
Основні причини бездомності:
- деформація соціального середовища;
- створення соціальної напруги;
- погіршення криміногенної ситуації;
- перебування в місцях позбавлення волі;
- проблеми і негаразди в родині;
- втрата роботи, алкогольна і наркотична залежність;
- наявність заборгованості за комунальні послуги;
- кредитні борги;
- самотня старість;
- махінації з нерухомістю;
- ошуканість шахраями.
Кількість бездомних значно збільшується в періоди революцій і війн, соціальних і стихійних лих: голоду, повеней, землетрусів.
Характеризується порушенням конституційних прав особи — гарантій на житло та достатнього життєвого рівня (ст. 47 та ст. 48 Конституції України). Супроводжується погіршенням криміногенної ситуації.
Бездомні особи нерідко стають жертвами правопорушень. Їх можуть використовувати у злочинних схемах шахраї та кримінальні особи. Інколи потрапляють у рабство, часто змушені просити на вулицях милостиню.
Більшість мають проблеми зі станом здоров’я, нерідко розлади психічної системи, хронічні захворювання. Можуть бути носіями інфекційних і вірусних хвороб.
Методи протидії в Україні
2005 Верховна Рада ухвалила Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей». Відповідно до нього *визначено загальні засади соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей (див. Безпритульність);
- забезпечено правове регулювання відносин у суспільстві, які спрямовані на реалізацію бездомними громадянами прав і свобод, передбачених Конституцією України та чинним законодавством;
- створено умови для діяльності громадських і благодійних організацій, що працюють у сфері соціального захисту населення.
2009 вийшов наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету України у справах національностей та релігій, Державного департаменту України з питань виконання покарань «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що надають соціальні послуги бездомним особам».
Після введення в дію цих законодавчих актів в Україні з’явилися центри обліку бездомних осіб, будинки нічного перебування, центри реінтеграції бездомних осіб, соціальні готелі тощо.
У центрах обліку бездомним особам надають соціальні послуги:
- медичну допомогу;
- обслуговування, обстеження;
- встановлення групи інвалідності (поновлення відповідних документів), працевлаштування тощо.
З метою попередження бездомності й безпритульності в Україні створено відповідні програми. Проводяться освітні та просвітницькі заходи.
Надається інформація щодо норм законодавства з питань придбання, відчуження, оформлення і державної реєстрації прав на житлові приміщення та земельні ділянки.
Одним із фундаментальних завдань політики соціальної є створення умов для соціальної інклюзії бездомних осіб, розроблення комплексних заходів їхньої реінтеграції у суспільство з огляду на систему правових, економічних, соціальних, культурних та інших чинників, що обумовлюють бездомність.
Додатково
Після Жовтневого перевороту 1917 та громадянської війни до середини 1920-х в республіках, зокрема й в Україні, було майже 2 млн бездомних;на початок 1970-х — близько 60 тис.
Від 1930-х бездомність переслідували відповідно до Кримінального кодексу. Прихована бездомність існувала. Офіційно її не визнавали.
Після розпаду СРСР в колишніх республіках через відсутність центрів та служб для осіб без постійного місця проживання поширювалася масова бездомність.
На початок 2021 було створено понад 130 закладів соціального захисту для бездомних осіб (розраховані на 1623 ліжко-місця): 91 центр обліку, 15 центрів реінтеграції, 22 будинки нічного перебування та 5 відділень соціальних готелів. Однак через зростання чисельності населення, яке перебуває у стані соціально-економічного, громадянсько-правового та побутового лиха, кількість місць не задовольняє потреб усіх бездомних в Україні.
Джерела
- Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей: Закон України № 2623-IV від 02 червня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. 2005. № 26. Ст. 354. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2623-15.
Література
- Рябчук А. М. Проблеми дослідження бездомності // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянської академії». Соціологічні науки. 2004. Т. 32. С. 22–27.
- Рекомендації по організації соціальної роботи з бездомними громадянами в регіонах / За ред. Л. І. Ільчука, О. В. Суліми. Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2009. 210 с.
- Давидюк О. Бездомність в Україні: причини та тенденції // Політичний менеджмент. 2013. № 1–2. С. 90–101.
- Кожура Л. О. Адміністративно-правовий захист бездомних осіб і безпритульних дітей: теорія та практика. Київ : Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2017. 245 с.
- Йосыпив А. Бездомность и преступность: причины и меры нейтрализации // Legea şi viaţa. 2018. № 6/2. С. 37–40. URL : http://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/2364/1/Йосипів%20А.%20стаття.pdf.
- Литвиненко В. Бездомність як підстава для надання соціальних послуг // Трудове право. 2019. № 2. С. 75–79.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Лобанова А. С. Бездомність // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бездомність (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.05.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
