Безсонова, Ганна Володимирівна
Безсо́нова, Га́нна Володи́мірівна (29.07.1984, м. Київ, тепер Україна) — спортсменка, гімнастка (художня гімнастика), дворазова бронзова олімпійська призерка, заслужений майстер спорту України (з 2002). Дочка спортсмена В. Безсонова.
|
Безсонова, Ганна Володимирівна | |
|---|---|
| Народження | 29.07.1984 |
| Місце народження | Київ |
| Місце діяльності | Україна, США |
| Напрями діяльності | фізичне виховання та спорт |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | княгині Ольги (ІІІ ст., ІІ ст., І ст.), За заслуги (III ст.) |
| Премії | Жінка ІІІ тисячоліття |
Зміст
Життєпис
Народилася в сім’ї футболіста і гімнастки. У віці 3 років батьки віддали її в балетну школу «Киянка». З 5 років розпочала займатись гімнастикою. Тренування — під безпосереднім керівництвом матері (чемпіонки світу у групових вправах з художньої гімнастики). З 1990 навчалася і тренувалася у Київській спеціалізованій дитячо-юнацькій школі олімпійського резерву з художньої гімнастики. Після успішних виступів на всеукраїнських змаганнях з 1994 тренувалась у Школі художньої гімнастики А. Дерюгіної та І. Дерюгіної.
Закінчила Національний університет фізичного виховання і спорту України (2005).
Як гімнастка виступала на міжнародній арені (1999–2009). Після завершення спортивної кар’єри працювала на тренерській роботі в Школі Дерюгіних, активно проводила майстер-класи по всьому світу, брала участь у показових виступах та шоу-програмах, популяризувала спорт і здоровий спосіб життя.
З 2010 працювала шеф-редактором журналу «Пінк» («Pink»).
Під час проведення Чемпіонату Європи з футболу 2012 спробувала себе як телеведуча (була спеціальним кореспондентом телеканалу «Футбол»).
З 2017 живе у США. Заснувала школу гімнастики у м. Маямі (2019), працює там директором, адміністратором і дитячим тренером.
Спортивна кар’єра
На Чемпіонаті світу з художньої гімнастики 1999 у м. Осаці (Японія) була наймолодшою у збірній України. На Чемпіонаті світу 2001 у м. Мадриді (Іспанія) після дискваліфікації збірної Росії через вживання допінгу збірна України піднялася на першу сходинку п’єдесталу в багатоборстві, Безсонова стала чемпіонкою світу у складі команди, срібною призеркою (обруч, м’яч) та бронзовою призеркою (стрічка) в індивідуальних змаганнях.
З 2002 була лідером збірної України. У липні 2002 на Чемпіонаті світу в м. Новому Орлеані (змагання проходили лише за груповою програмою) виграла золоту медаль у складі української команди (програма з 5 стрічками). Домінувала у фіналі Кубка світу в м. Штутгарті в листопаді, здобувши перше місце у виступах з обручем, скакалкою та булавами.
Від 2003 стала реальною конкуренткою могутнім російським спортсменкам, які посідали тоді перші місця в міжнародній художній гімнастиці. Того року стала дворазовою чемпіонкою світу з обручем (вправи на музику з балету П. Чайковського «Лебедине озеро», виступ став одним з найкращих в кар’єрі спортсменки) і булавами. На цих змаганнях спортсменка була близькою до здобуття звання абсолютної чемпіонки світу, але через помилку у вправах з м'ячем стала другою. На Чемпіонаті Європи 2003 у м. Різі (Німеччина) Безсонова стала триразовою чемпіонкою Європи — у вправах з обручем, м'ячем і стрічкою.
На Чемпіонаті Європи 2004 у м. Києві завоювала дві золоті медалі — у складі збірної України в командній першості та в індивідуальному багатоборстві.
Виступила на Літніх Олімпійських іграх 2004 у м. Афінах (Греція) та стала бронзовою призеркою із загальною оцінкою 106.700 (стрічка — 26.725, булави — 26.950, м’яч — 26,525, обруч — 26.500).
На Чемпіонаті світу 2005 в м. Баку виборола 6 срібних медалей (багатоборство, скакалка, м’яч, булави, стрічка, командна першість). У вересні 2007 перемогла в індивідуальному багатоборстві та стала абсолютною чемпіонкою світу (м. Патри, Греція). Найуспішнішим був виступ із обручем під музику В. Тишлера з кінофільму «Аврора» (2006, режисер О. Байрак).
Стала бронзовою призеркою Літніх Олімпійських ігор 2008 у м. Пекіні (Китай) із загальною оцінкою 72 825 (скакалка — 17.950, обруч — 18.450, булави — 18.100, стрічка — 18.325).
На Чемпіонаті світу 2009 у м. Ісе (Японія) здобула три бронзові медалі (обруч, м’яч, багатоборство) та срібну медаль (стрічка).
Багаторазова володарка великої кількості золотих медалей на етапах Кубків світу, Гран-прі, Універсіадах тощо.
Офіційно попрощалась зі спортом на Кубку Дерюгіної (2010), виступила з показовим номером під пісню «Je suis malade» («Я хвора»; музика А. Дона, слова С. Лама) у виконанні співачки Л. Фабіан (нар. 1970, Бельгія).
Виступила на церемонії відкриття Чемпіонату світу з художньої гімнастики 2013 у м. Києві.
Чемпіонат світу 2007
Літні олімпійські ігри 2008
Характеристика виступів
Гімнастка запам’яталась глядачам елегантністю, грацією, експресивністю своїх виступів. Уболівальники дали Безсоновій прізвисько «Королева елегантності» («The Queen of Elegance»).
Серед найвідоміших вправ: на музику з кінофільму «Матриця» (1999, режисери Лара та Лоренс Вачовскі), булави, 2003–2004; на іспанську мелодію з кінофільму «Фріда» (2002, режисер Дж. Теймор, композитор Е. Голденталь), стрічка, 2003–2004; на музику з кінофільму «Перл-Гарбор» (2001, режисер М. Бей, композитор Г. Циммер), мʼяч, 2005; на музику «Болеро» М. Равеля, стрічка, 2007; на музику з кінофільму «Гладіатор» (2000, режисер Р. Скотт, композитор Г. Циммер), булави, 2007–2008; на українську народну музику, стрічка, 2008; на музику К. Орфа з кантати «Карміна Бурана», стрічка, 2009 тощо.
Нагороди
Переможниця Всеукраїнської церемонії «Герої спортивного року-2007» у номінації «Найкраща спортсменка року» (за версією Національного олімпійського комітету України).
Лауреатка Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Рейтинг» (2007).
За вагомий особистий внесок у розвиток і популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, досягнення високих спортивних результатів, високу професійну майстерність, піднесення міжнародного авторитету України нагороджена орденами: княгині Ольги ІІІ ступеня (2003), ІІ ступеня (2004), І ступеня (2008), «За заслуги» III ступеня (2007).
Додатково
Дитячі роки гімнастки описані у книзі для дітей «Національний олімпійський комітет України про художню гімнастику та Ірину Дерюгіну, Олександру Тимошенко, Олену Вітриченко, Катерину Серебрянську, Анну Безсонову» авторів Г. Палія та О. Мащенка (2010) з серії «Життя видатних дітей».
Цитата
«Олімпійські змагання потребують наполегливої підготовки і мужності. Це велика школа для мене. Жоден із чемпіонатів світу, в яких я брала участь, не витримує порівнянь з Олімпіадою… Там, в Афінах, я відчувала, що головне не перемога, а участь, і коли я отримала медаль, для мене було не настільки важливе, якого вона ґатунку, головне, що це була олімпійська медаль»
(Г. Безсонова. Цит. за кн.: Бубка С. Н., Булатова М. М. Олімпійське сузір’я України. Атлети. Київ : Олімпійська література, 2015, с. 144).
Література
- Бубка С. Н., Булатова М. М. Олімпійське сузір’я України: атлети. Київ : Олімпійська література, 2015. С. 144.
- Безсонова Ганна Володимирівна // Легенди українського спорту : в 2 кн. / Уклад.: С. А. Карасєвич, М. П. Карасєвич. Умань : ВПЦ «Візаві», 2017. Кн. 1. С. 63–68.
- Безсонова Ганна Володимирівна // Олімпійська слава України: (до 30-річчя Незалежності України): довідник / Уклад.: С. Карасєвич, М. Карасєвич. Умань : Візаві, 2022. С. 184–187.
- Биография // Anna Bessonova. URL: https://web.archive.org/web/20150810205120/http://annabessonova.com/cms/biography.html
- Athlete Biography Bessonova Anna // Beijing 2008. URL: https://web.archive.org/web/20080906020546/http://results.beijing2008.cn/WRM/ENG/BIO/Athlete/8/201268.shtml
- Bessonova Anna // International Gymnastics Federation. URL: https://gymnastics.sport/site/athletes/bio_detail.php?id=18499
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Чорна М. В. Безсонова, Ганна Володимирівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Безсонова, Ганна Володимирівна (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.05.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
