Бейсик
Бе́йсик (від англ. BASIC — Beginner’s All-purpose Symbolic Instruction Code, універсальний код символьних інструкцій для початківців) — сімейство алгоритмічних мов програмування, призначених для вирішення широкого кола завдань.
Зміст
Історична довідка
На початку 1960-х створено мову програмування, простішу у вивченні та використанні за Фортран і Алгол.
Першу версію мови Бейсик розробили 1964 Дж. Дж. Кемені (1926–1992; Угорщина — США) та Т. Ю. Курц (нар. 1928; США) у Дартмутському коледжі (м. Гановер, штат Нью-Гемпшир, США).
Роботу зі створення мови провадили в рамках програми, що мала за мету:
а) забезпечити широкий доступ нових користувачів (студентів і викладачів коледжу) до комп’ютера;
б) уможливити швидке оволодіння навичками програмування носіям різних (зокрема нетехнічних) спеціальностей.
Характеристика
У Дартмутському коледжі впроваджено систему з поділом часу, відому як Дартмутська система (англ. Dartmouth Time Sharing System, DTSS), доступ до якої здійснювався з підключених до неї 20 терміналів. Для введення інструкцій та даних безпосередньо з терміналу розробили систему керування, яка сприймала рядки, що починалися з числа, як рядки програмного коду, інші — як команди, що дозволяли зберегти програмний код, завантажити збережену програму, почати її виконання тощо. Попри те, що система не була складником мови Бейсик, аналогічну концепцію використовували і в наступних реалізаціях мови.
У реалізацію мови додано можливість введення даних безпосередньо під час виконання програми. Створено першу інтерактивну систему, що разом із простотою мови забезпечило її широке розповсюдження.
Складники алфавіту Бейсика:
- літери латиниці, цифри (0–9);
- символи математичних операцій та відношення;
- розділові знаки та спеціальні символи.
Розвиток
У першій версії мови реалізовано основні математичні операції. У наступних версіях, розроблених у Дартмутському коледжі, додано операції з матрицями, рядками та файлами. Однак Бейсик орієнтований на непрофесійних програмістів, які створюють невеликі програми для вирішення різноманітних завдань.
Одночасно з Дартмутським коледжем роботи з розвитку мови Бейсик вели в корпорації «Дженерал Електрік» (англ. «General Electric»; США), комп’ютер GE-225 якої використовували як центральний у Дартмутській системі з поділом часу. За діалектом, що розроблявся в Дартмутському коледжі, закріпили назву Dartmouth BASIC, корпорацією «Дженерал Електрік» — Mark I BASIC. Від початку 1970-х власні діалекти мови надавали також інші виробники комп’ютерних систем.
Для забезпечення сумісності між різними діалектами 1978 Європейською асоціацією виробників комп’ютерів (англ. European Computer Manufacturers Association; ECMA) та Американським інститутом національних стандартів (англ. American National Standards Institute; ANSI) прийнято стандарти, що описують основні вимоги до діалектів Бейсика. Перші діалекти мови реалізовані як компілятори. Інтерпретатори мови розробляли переважно виробники міні-комп’ютерів.
Найбільшої популярності Бейсик набув із поширенням мікрокомп’ютерів. Першу версію мови для таких систем написали 1975 Б. Гейтс, П. Аллен (1953–2018) за участі М. Давідоффа (нар. 1956; усі — США) для мікрокомп’ютера Altair 8800 компанії МІТС (англ. MITS; Micro Instrumentation and Telemetry Systems).
Від середини 1980-х через розвиток ринку програмного забезпечення популярність мови Бейсик почала спадати. Користувачі надавали перевагу готовому програмному забезпеченню, створеному професійними програмістами. Останні ж, незважаючи на подальший розвиток мови та появу більш орієнтованих на професіоналів реалізацій і діалектів (компілятор Microsoft BASIC, Turbo BASIC), використовували інші мови програмування, вільні від багатьох недоліків та обмежень Бейсика (CІ, Паскаль).
Інтерес до мови Бейсик знову зріс у першій половині 1990-х, коли корпорація «Mайкрософт» (англ. «Microsoft») випустила на ринок свій продукт Visual Basic, який (крім значно розширеної та доповненої реалізації мови) надавав набір готових компонентів для доступу до баз даних, організації взаємодії між процесами. Visual Basic мав інтегроване середовище розробки, яке дозволяло швидко створювати інтерфейс користувача і пов’язаний із ним програмний код із використанням візуальних елементів — як наданих операційною системою Майкрософт Віндовз, так і тих, що поставлялися разом із Visual Basic (концепція візуального програмування).
Завдяки новим можливостям Бейсик стали широко застосовувати у сфері професійного програмування. При цьому мова залишалася досить простою для вивчення та використання непрофесіоналами, що дозволяло невеликим підприємствам самостійно розробляти необхідне програмне забезпечення. 1991–1998 випущено 6 версій Visual Basic.
2002 розроблено Visual Basic.NET, реалізований на платформі .NET Framework; його розвиток продовжують.
Корпорація «Майкрософт» розробила мову Visual Basic for Applications (VBA) — діалект Visual Basic для використання як скриптової (сценарної) мови у продуктах, що входять до складу пакета Microsoft Office. VBA та сумісні з ним діалекти уведено до складу програмного забезпечення інших розробників (системи автоматизованого проектування AutoCAD, пакету офісних програм StarOffice).
Значення
Бейсик залишається зручним засобом для навчання програмуванню та вирішення широкого кола спеціалізованих завдань користувачів. За час існування мови розроблено значну кількість діалектів, реалізованих на різних комп’ютерах і програмованих калькуляторах. Освоєння механізму програмування мовою Бейсик відкриває можливості використання отриманих знань та навичок під час роботи з іншими програмами, зокрема й підвищеної складності.
Література
- Kurtz T. E. BASIC // History of Programming Languages / Ed. by R. L. Wexelblat. New York : Academic Press, 1981. Р. 515–537.
- Lien D. A. The BASIC Handbook: Encyclopedia of the BASIC Computer Language. 3rd ed. San Diego : CompuSoft Publishing, 1986. 862 р.
- McGrath M. Visual Basic in Easy Steps. 3rd ed. Royal Leamington Spa : In Easy Steps, 2019. 192 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістов О. В. Бейсик // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бейсик (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.06.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
