Бегбедер, Фредерік
.jpg)
Бегбеде́р, Фредері́к (Бегбеде; Beigbeder, Frédéric; 21.09.1965, м. Неї-сюр-Сен, тепер регіон Іль-де-Франс, Франція) — письменник. Пише французькою мовою.
|
Бегбедер, Фредерік (Beigbeder, Frédéric) | |
|---|---|
| Народження | 21.09.1965 |
| Місце народження | Неї-сюр-Сен |
| Місце діяльності | Франція |
| Напрями діяльності | література |
Зміст
Життєпис
Народився у сім’ї перекладачки. Навчався у ліцеях Монтеня і Людовика Великого, згодом — в Інституті політичних наук і Школі вищих студій наук з інформації та комунікації (усі заклади освіти — у м. Парижі). Відтоді співпрацював з різними журналами — «Парі-Матч» («Paris-Match»), «Елль» («Elle»), «Вуасі» («Voici») та іншими. Писав статті — світську хроніку та критику літературну. Працював упродовж 10 років творчим редактором (створював рекламні кампанії та вигадував їхні гасла) у французькій філії світової рекламної групи «Юнг енд Рубікам» («Young & Rubicam»).
Заснував літературну премію «Флора» (за назвою кафе літературного на бульварі Сен-Жермен-де-Пре у м. Парижі), з 1994 є головою її журі.
Працював на французькому телебаченні, брав участь у передачах «Берег правий, берег лівий» (1997–2001), «Книги і я» (2001–2002), «Коло» (2007–2015) тощо. Засновник і головний редактор низки журналів.
Працював редактором видавництва «Фламмаріон» (2003–2006), директором редакції чоловічого журналу «Люї» («Lui»; 2013–2017). Був хронікером у журналі «Лір» («Lire»). Вів передачі на радіо, зокрема на радіостанції «Франс Інтер» («France Inter»; 2016–2018). З 2012 працює у журналі «Фігаро магазин» («Le Figaro Magazine»), веде рубрику, присвячену книгам.
Творчість
Творам Бегбедера притаманні провокативність, уїдливість, гострота, гумор. Його герої — світські гедоністи й песимісти у коханні.
Автор романів: «Спогади молодого телепня» («Mémoires d’un jeune homme dérangé»; 1990), «Відпустка у комі» («Vacances dans le coma»; 1994), «Кохання триває три роки» («L’amour dure trois ans»; 1997), «Windows on the World» («Вікна світу»; 2003), «Романтичний егоїст» («L’Égoïste romantique»; 2005); трилогії — «99 франків» [«99 Francs»; перейменований на «1,499 євро» («14,99 euro»); 2000, екранізовано 2003] з продовженням «Простіть і відпустіть» («Au secours pardon»; 2007, екранізовано 2015) та «Людина, що плаче від сміху» («L’Homme qui pleure de rire»; 2020); збірки оповідань «Історійки під екстазі» («Nouvelles sous ecstasy»; 1999) тощо.
Роман «99 франків», присвячений рекламному середовищу, приніс популярність автору, розійшовся тиражем понад 1 млн примірників. Роман «Windows on the World» описує трагічні події 11.09.2001 у м. Нью-Йорку, розповідає про останні 45 хвилин життя героя, який став жертвою акту терористичного у Всесвітньому торговому центрі.
Книга «Французький роман» («Un roman française»; 2009) має автобіографічний характер. Роман «Уна і Селінджер» («Oona et Salinger»; 2014) — історія юнацького кохання письменника Дж. Д. Селінджера та Уни О’Ніл — дочки драматурга Ю. О’Ніла. Роман «Життя без краю» («Une vie sans fin»; 2018) присвячений пошукам безсмертя та вічного життя.
У нарисі «Останній інвентар перед ліквідацією» («Dernier inventaire avant liquidation»; 2001) Бегбедер аналізує 50 книжок 20 ст., яким за опитуванням віддали перевагу французи; серед них — твори В. Фолкнера, Ф. Кафки, Ф. Саган, А. Камю, М. Юрсенар, А. Бретона, А. Сент-Екзюпері, В. Набокова, автора коміксів Ерже (1907–1983; Бельгія) та інших.
Нарис «Перший підсумок після Апокаліпсису» («Premier bilan après l’Apocalypse»; 2011) — особистий хіт-парад найкращих книжок, яким віддає перевагу письменник. Написав у співавторстві з єпископом Ж.-М. Фалько (нар. 1941; Франція) книгу у формі діалогу «Я вірую, я теж ні: діалог між єпископом і невіруючим» («Je crois moi non plus: Dialogue entre un évêque et un mécréant»; 2005), в якій порушено проблеми віри, релігії, кохання, смерті, сучасного суспільства тощо. У книзі «Бесіди нащадка епохи» («Conversations d’un enfant du siècle»; 2016) у хронологічному порядку розповідає про свої бесіди з сучасними письменниками, їхні методи роботи, таємниці творчості.
Писав також сценарії, зіграв кілька ролей у кіно.
Бегбедер і Україна
Бегбедер приїздив в Україну (2003, 2007), виступав з лекціями про сучасну літературу та рекламу. 2016 презентував у м. Києві переклади своїх творів. Українською мовою окремі твори Бегбедера переклали О. Ногіна, М. Ілляшенко, Р. Мардер, М. Луцюк, Л. Кононович.
Нагороди та визнання
Лауреат премії «Ренодо» (2009) за «Французький роман», премій «Інтералле» (2003) та «Індепендент Форен Авард» (2005) за роман «Windows on the World» та його переклад англійською, премії Лівого берега Парижа (2018) за роман «Життя без краю».
Цитата
«Мені здається, це прекрасно, що люди не хочуть бути тільки європейцями або росіянами. Вони хочуть бути українцями. Я думаю, саме тому західний світ стільки уваги звертає на українців, бо їм цікаво, чи зможе Україна відмовитися від цього вибору. І своєму другові я б сказав: ти повинен відвідати цю країну, тому що в цій країні всі люди шукають одну річ — свободу.
Крім українських жінок — блондинок з блакитними очима — мене надихають пельмені з курятини, Софійський собор і кольори вашого прапору: жовтий і синій — дуже красиво, як світле жіноче волосся і блакитні очі»
(Ф. Бегбедер. Цит за джерелом: Фредерік Бекбедер: В Україні всі люди шукають одну річ — свободу // Сьогодні. 2016. URL: https://politics.segodnya.ua/ua/politics/Frederik-Begbeder-V-Ukraine-vse-lyudi-ishchut-odnu-veshch-svobodu-753586.html)
Твори
- Vacance dans le coma. Paris : Grasset, 1994. 238 p.
- Nouvelles sous ecstasy. Paris : Gallimard, 2000. 101 p.
- L’amour dure trois ans. Paris : Gallimard, 2001. 194 p.
- Windows on the world. Paris : Gallimard, 2003. 371 p.
- Dernier inventaire avant liquidation. Barcelone : Novoprint, 2004. 233 p.
- 14.99 euros (99 francs). Paris : Gallimard, 2007. 298 p.
- Un roman française. Paris : Grasset, 2009. 281 p.
- Premier bilan après l’apocalipse. Paris : Grasset, 2011. 429 p.
- Oona & Salinger. Paris : Grasset, 2015. 327 p.
У к р. п е р е к л. —
- 1, 499 євро. Харків : Фоліо, 2004. 255 с.
- Історійки під екстазі. Харків : Фоліо, 2004. 128 с.
- Windows on the World. Харків : Фоліо, 2006. 282 с.
- Романтичний егоїст. Харків : Фоліо, 2007. 280 с.
- Простіть і відпустить. Харків : Фоліо, 2008. 254 с.
- Французький роман. Харків : Фоліо, 2011. 192 с.
- Уна і Селінджер. Київ : KM Букс, 2015. 320 с.
- Бесіди нащадка епохи. Київ : КМ Букс, 2016. 288 с.
- Життя без краю. Київ : КМ Букс, 2018. 320 с.
Література
- Кузнецова Т. «Нам хочется ломать свои игрушки»: Беседа с Фредериком Бегбедером // Иностранная литература. 2002. № 4. С. 251–256.
- Алхімія слова живого. Французький роман 1945–2000 р. Київ : Промінь, 2005. 383 с.
- Delaroche Ph. L’enfance dure 42 ans // Lire. 2009. № 378. P. 36.
- Криворучко С. «Біографія» Фредеріка Беґбеде у творі «Я вірую — я теж ні» // Питання літературознавства. 2014. Вип. 90. С. 133–143.
- Криворучко С. Особистість у світі реклами. «99 франків» Фредеріка Бегбеде // Вісник Прикарпатського університету. Філологія. 2014–2015. Вип. 42–43. С. 213–217.
- Галай К. Н. «99 франков» Ф. Бегбедера как постмодернистская антиутопия // Ученые записки Орловского государственного университета. Серия: Гуманитарные и социальные науки. 2017. № 3 (75). P. 101–103.
- Houellebecq M. Interventions 2020. Paris : Flammarion, 2020. 450 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бегбедер, Фредерік // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бегбедер, Фредерік (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.02.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
