Бекенбауер, Франц Антон
Бекенба́уер, Франц Анто́н (нім. Beckenbauer, Franz Anton; 11.11.1945, м. Мюнхен, Німеччина — 07.01.2024, м. Зальцбург, Австрія) — спортсмен (футболіст; півзахисник, захисник), тренер.
|
Бекенбауер, Франц Антон | |
|---|---|
| Народження | 11.11.1945 |
| Місце народження | Мюнхен |
| Смерть | 07.01.2024 |
| Місце смерті | Зальцбург |
| Напрями діяльності | Фізичне виховання та спорт |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | ФІФА За заслуги, Століття заслуг перед Всесвітньою футбольною асоціацією ФІФА, Великий орден За заслуги зі стрічкою Південноамериканської конфедерації футболу, Баварський орден За заслуги |
| Хрести | за заслуги ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», заслуги 1-го ступеня ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», Великий хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» |
| Премії | Золотий м'яч |
Зміст
Життєпис і спортивна кар’єра
Кар’єра гравця
Народився у сім’ї працівники пошти. З 1954 грав за команду «Мюнхен-66» на позиції центрфорварда. Виступав за клуб «Баварія» (1964–1977; 427 матчів, 66 голів), грав на лівому краї поля. За збірну ФРН зіграв 103 матчі, забив 14 м’ячів. Уперше став відомим на Чемпіонаті світу 1966 в Англії, грав у півзахисті, забив 4 м’ячі (2 — у ворота збірної Швеції, 1 — Уругваю та 1 — СРСР); збірна вийшла у фінал. На Чемпіонаті світу 1970 у Мексиці разом зі збірною ФРН виборов 3-є місце, на домашньому Чемпіонаті світу 1974 у Німеччині став чемпіоном. Виграв також Чемпіонат Європи 1972 у Бельгії, був фіналістом Чемпіонату Європи 1976 в Югославії.
Наприкінці кар’єри гравця виступав у США за клуб «Космос» з м. Нью-Йорку (1977–1980, зіграв 105 матчів, забив 19 м’ячів; 1983, 27 матчів, 2 м’ячі). На 2 роки (1980–1982) повернувся до Німеччині та грав за клуб «Гамбург»; зіграв 28 матчів. З клубами став володарем Кубка чемпіонів (тричі; 1974–1976), Кубка УЄФА (1967), Міжконтинентального кубка (1976), чемпіоном ФРН (5 разів; 1969, 1972–1974, 1982), володарем Кубка ФРН (4 рази; 1966, 1967, 1969, 1971), чемпіоном США (тричі; 1977, 1978, 1980). Був найкращим футболістом ФРН 1966, 1968, 1974, 1976.
Бекенбауера вважають родоначальником амплуа ліберо (вільного захисника). До нього захисник лише «підчищав» помилки інших футболістів команди та заважав противникам атакувати. Ліберо у виконанні Бекенбауера підключався до атаки і сам забивав м’ячі.
Кар’єра тренера та функціонера
Працював тренером збірної ФРН (1985–1990), клубів «Олімпік» (Марсель; вересень — грудень 1990), «Баварія» (1993–1994, 1996). Очоливши збірну як тренер, виводив її у фінал Чемпіонату світу 1986 і став чемпіоном світу 1990 [крім нього, чемпіонами світу і як гравець, і як тренер, ставали лише М. Загалло (нар. 1931; Бразилія) та Д. Дешам (нар. 1968; Франція)].
З «Баварією» виграв Чемпіонат Німеччини (1994), Кубок УЄФА (1996).
З 1994 — президент «Баварії», з 2002 — голова її спостережної ради. Зміг переконати керівників світового футболу у виборі кандидатури Німеччини, очолив і організував кампанію з проведення у Німеччині Чемпіонату світу 2006.
Був членом виконавчої ради ФІФА (2007–2011).
Нагороди
Отримав «Золотий м’яч» найкращого футболіста світу журналу «Франс футбол» (1972, 1976).
Нагороджений орденом ФІФА «За заслуги» (1984), орденом Століття заслуг перед Всесвітньою футбольною асоціацією ФІФА (2004), Хрестом за заслуги ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (1976), Хрестом заслуги 1-го ступеня ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (1986), Великим хрестом ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (2006), Великим орденом «За заслуги» зі стрічкою Південноамериканської конфедерації футболу (2006), Баварським орденом «За заслуги» (1982) та ін. відзнаками.
Додатково
Уже наприкінці 1960-х у різних країнах створювалися фан-клуби Бекенбауера, зокрема в Південній Америці.
Література
- Франков А. В. Футбол. Харків : Фактор, 2009. 192 с.
- Талиновский Б. Х., Франков А. В. Все чемпионаты мира по футболу : в 9 т. Киев : ООО «Издательский Дом Украинский Медиа Холдинг», 2010.
- Таліновський Б., Франков А., Фришко О. Зірки світового футболу. Харків : Фактор, 2011. 192 с.
- The Cambridge Companion to Football / Ed. by R. Steen, J. Novick, H. Richards et al. Cambridge : Cambridge University Press, 2013. 340 p.
- Franz Beckenbauer zum 70. Geburtstag eine Hommage an den größten Spieler. Nürnberg : Olympia-Verlag, 2015. 98 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бекенбауер, Франц Антон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бекенбауер, Франц Антон (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.12.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
