Бекер, Говард Сол
Бе́кер, Го́вард Сол (англ. Becker, Howard Saul; 18.04.1928, м. Чикаго, шт. Іллінойс, США — 16.08.2023, м. Сан-Франциско, шт. Каліфорнія, США) — соціолог і кримінолог, представник Чиказької соціологічної школи, один із основоположників наукової теорії соціальної стигматизації.
|
Бекер, Говард Сол (Becker, Howard Saul) | |
|---|---|
| Народження | 18.04.1928 |
| Місце народження | Чикаго |
| Смерть | 16.08.2023 |
| Місце смерті | Сан-Франциско, Каліфорнія |
| Alma mater | Чиказький університет |
| Напрями діяльності | соціологія, кримінологія |
| Традиція/школа | теорія соціальної стигматизації |
Зміст
Життєпис
Здобув ступінь бакалавра соціології в Чиказькому університеті (1946), пізніше — магістра і доктора соціології (1951).
Вивчав споживання марихуани в рамках спільного проекту Інституту дослідження неповнолітніх та Чиказького зонального проекту (1951–1953).
1953–1955 працював над дослідженнями професій в Іллінойському університеті, 1955–1962 брав участь у проекті вивчення роботи Медичної школи Канзаського університету.
Працював науковим співробітником в Інституті вивчення проблем людини (1962–1965) та в Центрі передових досліджень у галузі поведінкових наук (1969–1970) у Стенфордському університеті.
Викладав у Чиказькому, Північно-Західному, Манчестерському, Вашингтонському університетах.
1999 вийшов на пенсію. Проживає в м. Сан-Франциско (шт. Каліфорнія, США).
Наукова діяльність
Належить до другого покоління Чиказької соціологічної школи. Наприкінці 1960-х досліджував проблему культури наркотиків.
Розвивав соціологічну теорію девіації — стигматизації («наклеювання ярликів»): соціальне відхилення визначається не через порушення соціальної норми, особистісні риси індивіда та якість його дій, а як результат символічної інтерпретації, використання іншими індивідами або групами правил і санкцій відносно порушників. Процес стигматизації породжує та посилює девіантність.
Девіація — це відповідь індивіда на стигматизацію, що призводить до вторинного відхилення, формування девіантної ідентичності та кар’єри.
За допомогою теорії стигматизації пояснював становище соціальних груп, які стали девіантами: споживачів наркотичних речовин, працівниць у сфері сексуальних послуг, звільнених ув’язнених тощо.
Першим дослідженням Бекера про девіацію є книга «Сторонні люди» (1963).
У книзі «Світи мистецтва» (1982) розглядав мистецтво як професію та колективну дію.
Нагороди
Лауреат премії Ч. Х. Кулі Товариства з вивчення символічної взаємодії (1980).
Лауреат премії Співдружності націй (1981).
Має нагороду за наукові досягнення Американської соціологічної асоціації (1998); почесні ступені європейських університетів (Університет Париж–VIII, Університет ім. П’єр Мендес Франс).
Додатково
- Із дитинства захоплювався музикою, грав на фортепіано. З 15 років працював піаністом в барах та клубах. Початково планував музичну професійну кар’єру і займався соціальною наукою як хобі. Як музикант, Бекер мав безпосередній досвід роботи з наркотичною культурою та завдяки своїм зв’язкам із музичною сценою зміг знайти учасників інтерв’ю для проведення своїх досліджень та написання наукових праць.
- Значна частина праць дослідника керувалася традиціями Чиказької соціологічної школи, зокрема наставником і радником Бекера був Е. Ч. Хьюз (1897–1983; США).
- Згідно з теорією Бекера, соціальне відхилення — це соціальна конструкція, яка використовується з метою переконати суспільство побоюватися та криміналізувати певні групи. Девіації обумовлені здатністю впливових груп суспільства (політиків, законодавців, лікарів, суддів тощо) створювати норми та нав’язувати іншим оцінки поведінки. На думку Бекера, після того як на певну групу індивідів навішують ярлик девіантів, зростає імовірність того, що вони будуть діяти відповідно до цих характеристик. Відношення до певної групи індивідів як до девіантів позбавляє їх можливостей використовувати доступні багатьом звичні способи ведення повсякденного життя, тому вони вимушені вдаватися до нелегітимних практик.
Праці
- The Other Side: Perspectiveson Deviance. New York : The Free Press of Glencoe, 1964. 297 p.
- Sociological Work: Method and Substance. London : Routledge, 1976. 369 p.
- Moral Entrepreneurs: The Creation and Enforcement of Deviant Categories // Deviant Behavior: A Text-Reader in the Sociology of Deviance. New York : Worth Publishers, 2002. 687 p.
- Telling About Society. Chicago : The University of Chicago Press, 2007. 304 p.
- Do You Know…? The Jazz Repertoire in Action. Chicago : The University of Chicago Press, 2009. 232 p. (у співавт.)
- What About Mozart? What About Murder? Chicago : The University of Chicago Press, 2013. 224 p.
- Evidence. Chicago : The University of Chicago Press, 2017. 240 p.
- Sociology and Music in the Chicago School. New York : Routledge, 2018. 144 p.
- Howard S. Becker. Writing for Social Scientists. How to Start and Finish Your Thesis, Book, or Article. Chicago : The University of Chicago Press, 2020. 200 p.
Література
- Plummer K. Continuity and Change in Howard S. Becker's Work: An Interview with Howard S. Becker // Sociological Perspectives. 2003. Vol. 46. № 1. P. 21–39.
- Fifty Key Sociologists: The Contemporary Theorists / Ed. by J. Scott. London : Routledge, 2007. 228 p.
- Peneff J. Howard S. Becker: Sociologue et musicien dans l'école de Chicago. Paris : L'Harmattan, 2014. 148 p.
- Vold G. B. Theoretical Criminology. 7th ed. NewYork : Oxford University Press, 2015. 400 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Єнін М. Н. Бекер, Говард Сол // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бекер, Говард Сол (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.04.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
