Белль, Генріх Теодор
Белль Ге́нріх Теодо́р (нім. Böll, Heinrich Theodor; 21.12.1917, м. Кельн, тепер земля Північний Рейн — Вестфалія, Федеративна Республіка Німеччина — 16.07.1985, там само) — письменник, член Баварської академії образотворчих мистецтв (з 1960), Американської академії мистецтв і наук (з 1984), лауреат Нобелівської премії (1972). Писав німецькою мовою.
|
Белль, Генріх Теодор (Heinrich Theodor) | |
|---|---|
| Справжнє прізвище | Буццаті-Траверсо |
| Народження | 21.12.1917 |
| Місце народження | Кельн |
| Смерть | 16.07.1985 |
| Місце смерті | Кельн |
| Напрями діяльності | література, малярство, критика |
| Відзнака | Нобелівська премія (1972) |
Життєпис
Народився в сім’ї червонодеревника. Родина походила з Англії, предки були католиками та змушені були тікати від гонінь у 16 ст. Закінчив середню школу в м. Кельні. З 1939 навчався у Кельнському університеті. Був призваний до лав армії під час Другої світової війни, служив капралом у вермахті (1939–1945), перебував у полоні в таборі військовополонених у Франції (1945). Після війни повернувся до м. Кельна. Продовжив навчання в університеті. Згодом працював у майстерні батька, міському бюро демографічної статистики. Водночас писав твори, які стали відомі не лише у Західній та Східній Німеччині, а й в інших країнах світу.
Був членом літературної «Групи-47» (з 1950).
Президент Міжнародної письменницької організації ПЕН-клубу (1971–1973).
Творчість
Доробок письменника (романи, оповідання, п’єси, нариси) становить близько 40 томів. Враження часів війни та життя повоєнної Західної Німеччини стали основним матеріалом для творів Белля.
Перший роман «Солдатська спадщина» («Das Vermächtnis»; написаний 1947, опублікований 1985) розповідає про криваві події війни. Осудження фашизму та війни, критичне осмислення розвитку західнонімецького суспільства поєднуються в них з абстрактно-гуманістичними ідеями, суперечливими оцінками суспільного життя у сучасному світі. З великою художньою силою і психологічною глибиною Белль розкрив тему трагічної вини німецького народу за злочини нацизму в повістях «Поїзд приходить вчасно» («Der Zug war pünktlidh»; 1949); «Де ти був, Адаме?» («Wo warst du, Adam?»; 1951); збірці оповідань «Мандрівнику, коли ти прийдеш у Спа...?» («Wanderer, kommst du nach Spa…?»; 1950) та ін. Проблему неподоланого нацистського минулого порушив у романах «Більярд о пів на десяту» («Billiard um halbzehn»; 1959), «Очима клоуна» («Ansichten eines Clowns»; 1963) та ін. У романах «І не сказав жодного слова» («Und sagte kein einziges Wort»; 1953), «Дім без господаря» («Haus ohne Hüter»; 1954), «Груповий портрет з дамою» («Gruppenbild mit Dame»; 1971), «Що станеться з хлопчиком...» («Was soll aus dem Jungen bloß werden?»; 1981), «Жінки на тлі річкового пейзажу» («Frauen vor Flusslandschaft»; 1984), повістях «Хліб ранніх років» («Das Brot der frühen Jahre»; 1955) та інших творах відобразив соціальні та моральні конфлікти сучасності. Темою повістей «Самовільна відлучка» («Entfernung von der Truppe»; 1964) та «Кінець одного відрядження» («Das Ende einer Dienstfahrt»; 1966) стала протидія офіційній владі. Роман «Під конвоєм турботи» («Fürsorgliche Belagerung»; 1979) змальовує руйнівні соціальні наслідки, що виникають через необхідність посилювати заходи безпеки під час масового насилля. У повісті «Втрачена честь Катарини Блюм» («Die verlorene Ehre der Katharina Blum»; 1974) виступив з критикою продажної журналістики. У публіцистичному творі «Лист до синів» (1985) закликав не забувати трагічних уроків минулого.
Перекладав також німецькою твори американських письменників Б. Маламуда та Дж. Селінджера.
Українською мовою окремі твори Белля переклали Є. Попович, М. Дятленко, Є. Горева та інші.
Нагороди та визнання
Лауреат Нобелівської премії з літератури (1972), присудженої за творчість, в якій широке охоплення дійсності поєднано з високим мистецтвом створення характерів; премії Г. Бюхнера (1967).
У м. Кельні створено Фонд Белля (1987).
На честь письменника названо астероїд (відкритий 1991).
Твори
- Werke : in 10 bd. Köln : Kiepenheuer & Witsch, 1977–1978.
- Р о с. п е р е к л. — Избранное. Москва : Правда, 1987. 572 с.
- Романы : в 2 кн. Кишенев : Лумина, 1987.
- Собрание сочинений : в 5 т. Москва : Художественная литература, 1989–1996.
- У к р. п е р е к л. — Очима клоуна. Київ : Дніпро, 1965. 275 с.
- Дім без господаря. Київ : Радянський письменник, 1968. 263 с.
- Біла ворона та інші новели. Київ : Дніпро, 1969. 302 с.
- Груповий портрет з дамою // Всесвіт. 1972. № 5–7.
- Твори : в 2 т. Київ : Дніпро, 1989.
Література
- Фрадкин И. Литература новой Германии. Москва : Советский писатель, 1959. 401 с.
- Бажан М. Слово з-над Рейну // Белль Г. Очима клоуна. Київ : Дніпро, 1965. 275 с.
- Рожновский С. Генрих Бёлль. Москва : Высшая школа, 1965. 103 с.
- Бёлль Генрих // Лауреаты Нобелевской премии : в 2 кн. Москва : Прогресс, 1992. Кн. 1. С. 95–98.
- Schnell R. Heinrich Böll und die Deutschen. Köln : Kiepenheuer & Witsch, 2017. 240 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Белль, Генріх Теодор // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Белль, Генріх Теодор (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.12.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
