Бельканто
Белька́нто (італ. bel canto ― прекрасний спів) — стиль вокального виконання, поширений в італійському оперному мистецтві 17–19 ст.
Історична довідка
Виникнення бельканто пов’язують із оперою ― синтетичним жанром музично-драматичного мистецтва, який сформувався в Італії на початку 17 ст. Витоками італійської опери та оперного театру були містерії та літургії, які виконували безпосередньо в церквах.
Класичний вокальний стиль бельканто остаточно сформувався у 18 ст. Був пов’язаний з виконавською діяльністю насамперед співаків-кастратів: Порпоріно (справжнє імʼя ― А. Уберті; 1719; тепер Італія ― 1783; тепер Німеччина), А. М. Бернаккі (1685, за іншими даними 1690 ― 1756), К. Фарінеллі (справжнє імʼя ― К. Броскі; 1705–1782), Ф. Сенезіно (1680, за іншими даними 1685 ― 1758), Дж. Крешентіні (1762–1846), Дж. Веллуті (1780, за іншими даними 1781 ― 1861), Кафареллі (справжнє імʼя ― Г. Майорано; 1703, за іншими даними 1710 ― 1783), Г. Пак’яротті (1744–1821), Л. Маркезі (1754, за іншими даними 1755 ― 1820, за іншими даними 1829; усі ― тепер Італія). Вони співали найскладніші вокальні партії в операх-серіа, які не могли виконати навіть найбільш вокально-технічно обдаровані співачки.
Наприкінці 19 ― у першій половині 20 ст. творчість композиторів Г. Доніцетті, Дж. А. Россіні та В. Белліні (для опер яких характерний стиль бельканто) втратила популярність. З появою опер Р. Вагнера, Дж. Верді і Дж. Пуччині розуміння бельканто звузилося, ним позначали віртуозне володіння діапазоном, звучністю голосу, кантиленою. У 1950-х почали вживати поняття «відродження бельканто», що було спричинене зацікавленням операми Г. Доніцетті, Дж. А. Россіні та ін. Одним з останніх відомих співаків-кастратів 20 ст. був соліст Сикстинської капели А. Морескі (1858–1922; тепер Італія).
У другій половині 20 ст. техніку бельканто пов’язують з іменами таких диригентів і співаків: Монсеррат Кабальє, Марія Каллас, Д. Е. Сазерленд, М. Горн (1934; США), П. Домінго, Х. Каррерас, Л. Паваротті, А. Моффо (1932–2006; США), Ф. Шаляпін, М. Гяуров (1929; тепер Болгарія ― 2004; Італія), А. Нежданова, Б. Руденко, Є. Мірошниченко та інші. На початок 21 ст. найпопулярніші та найчастіше виконувані опери епохи бельканто ― «Севільський цирульник» Дж. А. Россіні та «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті.
Попри розвиток і трансформації опери, бельканто залишається взірцем високого рівня співацької майстерності.
Характеристика
Основні риси стилю бельканто:
• розбірливе формулювання музичних фраз, що ґрунтується на чіткому паузальному членуванні (зокрема поєднанні граматичних і риторичних пауз);
• узгодження регістру й тональності голосу з емоційним змістом фраз (темброва рівність діапазону);
• використання прийомів легато та стакато;
• вільне застосування більш ніж одного типу портаменто;
• часта й невимушена зміна темпу за допомогою ритмічного рубато, пришвидшення та уповільнення загального часу звучання;
• чергування арій і речитативів;
• доповнення голосової передачі жестами;
• увага до вібрато, що зумовлює характер сприйняття окремих слів і увиразнює звучання довгих нот.
Стиль бельканто вимагає від співака довершеної техніки володіння голосом, досконалої кантилени, філігранної колоратури, бездоганного філірування звуку, тривалого дихання, витонченості голосоутворення, емоційно-експресивної тональності співу.
Література
- Юцевич Ю. Є. Музика. Словник-довідник. Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2003. С. 26.
- Бойко А. Вокальний стиль belcanto як провідний метод сучасної освіти // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Педагогічні науки. 2015. Вип. 139. С. 221–224. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2015_139_62
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Мороз М. О. Бельканто // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бельканто (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.08.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
