Бенну

Бенну́ (лат. Bennu) — вуглецевий астероїд, що належить до Аполлона групи. Потенційно небезпечний об’єкт (див. Астероїдно-кометна небезпека). Виявлено 11.09.1999. Попереднє позначення: 1999 RQ 36. У каталозі астероїдів — під номером 101955. Назву отримав на честь давньоєгипетського міфологічного птаха — уособлення процесів зародження, творіння, відродження.

Фізичні та орбітальні характеристики

На епоху 27.08.2011 (JD 2455800.5) астероїд мав такі орбітальні характеристики:

ексцентриситет орбіти — 0,20385
велика піввісь орбіти — 168,489 млн км (1,12628 а. о.)
перигелій — 134,143 млн км (0,89669 а. о.)
афелій — 202,836 млн км (1,35587 а. о.)
сидеричний період орбітального руху — 436 діб 14 годин 0 хвилин 57,6 секунди (436,584 доби)
нахил орбіти до площини екліптики — 6,035^о.

Спостереження за астероїдом, проведені за допомогою космічної обсерваторії «Спітцер» 2007, дали можливість встановити значення деяких фізичних параметрів Бенну:

ефективний діаметр — (484 ± 10) м
видиме геометричне альбедо — (0,046 ± 0,005)
об’ємна густина — (1190 ± 13) кг/м³
прогнозована макропористість — (40 ± 10) %
маса — (7,329 ± 0,009)×10¹⁰ кг
синодичний період добового обертання — (4,2905 ± 0,0065) годин (4 години 17 хвилин 25,8 секунди ± 23,4 секунди)
нахил осі обертання 178^о до площини орбіти (ретроградний рух)
астероїд B-типу (підкатегорія астероїдів вуглецевого типу).

Прогнозована макропористість астероїда дозволяє припустити, що його внутрішня частина має структуру паль зі щебеню або доволі великі порожні камери (каверни). Астрометричні спостереження 1999 і 2013 засвідчили помітний вплив ефекту Ярковського на Бенну: велика піввісь його орбіти змінюється в середньому на (284 ± 1,5) м/рік. Спостереження космічного корабля OSIRIS-REx показали пришвидшення з часом періоду добового обертання астероїда. Ця динаміка обумовлена впливом ефекту Ярковського — О’Кіфа — Радзієвського — Паддака (YORP-ефекту). Середня швидкість зменшення періоду добового обертання — ≈ 1 секунда за кожні 100 років.

Особливості рельєфу астероїда

Бенну має приблизно сфероїдальну форму (нагадує дзиґу). Уздовж екваторіальної зони Бенну проходить хребет (скупчення дрібнозернистих частинок реголіту). Відповідно до досліджень посадкової місії OSIRIS-REx, поверхня Бенну більш шорстка, ніж за показаннями аналізу даних радіоспектроскопічних досліджень астероїда, проведених за участі наземних радіотелескопів. На фото 2018 від місії OSIRIS-REx з високим просторовим розділенням на поверхні астероїда знаходиться щонайменше 200 валунів різних форм та різного геолого-мінералогічного складу розміром понад 10 м. Деякі з валунів мають ефективний діаметр у 50–60 м. Бенну є геологічно активним астероїдом: періодично випускає шлейфи дрібних частинок і каменів розміром до 10 см. За однією з гіпотез, подібні викиди спричинені термічним руйнуванням поверхневих порід астероїда, що супроводжуються вивільненням летких речовин у результаті дегідратації філосилікатів чи ударами метеоритів. Усі затверджені Міжнародним астрономічним союзом (МАС) геологічні об’єкти на поверхні Бенну названо на честь видів птахів і птахоподібних фігур із міфології різних народів.

Наявність води на астероїді

Поляриметричні та спектроскопічні дослідження автоматичної міжпланетної станції OSIRIS-REx дозволили детектувати наявність водяного льоду на астероїді. Нижня оцінка дає ≈ 7×10⁸ кг води (це 1 % від маси астероїда). За припущеннями, під реголітом Бенну знаходиться не менша маса водяного льоду.

Оцінки потенційної небезпеки астероїда

Кумулятивна оцінка потенційної небезпеки зіткнення Бенну з Землею за Палермською шкалою — (-1,71). Це дає кумулятивну ймовірність зіткнення із Землею в районі 1/1800 в період 2178–2290 років. Найбільший ризик припадає на 24.09.2182. Найкращою оцінкою кумулятивної ймовірності зіткнення Бенну із Землею 2022 стала оцінка 1/2700 в інтервалі 2175–2196 років. У разі зіткнення астероїда із Землею кінетична енергія відносного руху перетвориться на теплову й становитиме 1200 мегатонн у тротиловому еквіваленті. Це рівнозначно одночасному вибуху майже 80 000 атомних бомб. Енерговиділення кожної з них дорівнює енерговиділенню атомної бомби, що 06.08.1945 скинуто на м. Хіросіму.

Місія OSIRIS-REx

Місію OSIRIS-REx реалізовано в рамках програми Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (англ. National Aeronautics and Space Administration, NASA) «Нові горизонти». Космічний апарат стартував 08.09.2016. Метою місії OSIRIS-REx стала успішна посадка на поверхню астероїда Бенну та отримання зразків його порід. 03.12.2018 космічний корабель прибув на околиці астероїда. 10 місяців OSIRIS-REx перебував на орбіті штучного супутника Бенну і проводив моніторинг потенційно можливих місць для посадки, а також виконував широкий спектр наукових досліджень поверхні астероїда та навколоастероїдного простору. OSIRIS-REx 12.10.2020 спустився до поверхні астероїда і «відскочив» від нього, успішно зібравши зразки порід. Знову вийшов на орбіту штучного супутника Бенну. 10.05.2021 КА OSIRIS-REx здійснив успішний маневр з переходу на міжпланетну траєкторію руху в напрямку до Землі. Очікується, що OSIRIS-REx поверне зразки на Землю 2023 для їхнього всебічного дослідження.

Література

Milani A., Chesley S., Sansaturio M. et al. Long-Term Impact Risk for (101955) 1999 RQ36 // Icarus. 2009. Vol. 203 (2). P. 460–471.
Bottke W., Vokrouhlicky D., Walsh K. et al. In Search of the Source of Asteroid (101955) Bennu: Applications of the Stochastic YORP Model // Icarus. 2015. Vol. 247. P. 191–217.
Lauretta D. S., Bartels A. E., Barucci M. A. et al. The OSIRIS-REx Target Asteroid (101955) Bennu: Constraints on its Physical, Geological, and Dynamical Nature from Astronomical Observations // Meteoritics & Planetary Science. 2015. Vol. 50 (4). P. 834–849.
Maltagliati L. Cometary Bennu? // Nature Astronomy. 2018. Vol. 2 (10). P. 761.
Hergenrother C., Maleszweski C., Nolan C. et al. The Operational Environment and Rotational Acceleration of Asteroid (101955) Bennu from OSIRIS-REx Observations // Nature Communications. 2019. Vol. 10 (1). P. 1–10. URL: https://www.nature.com/articles/s41467-019-09213-x
Lauretta D. S., Hergenrother C. W., Chesley S. R. et al. Episodes of Particle Ejection from the Surface of the Active Asteroid (101955) Bennu // Science. 2019. Vol. 366 (6470). P. 1–41. URL: https://www.science.org/doi/10.1126/science.aay3544
Daly M., Barnouin O., Seabrook J. et al. Hemispherical Differences in the Shape and Topography of Asteroid (101955) Bennu // Science Advances. 2020. Vol. 6 (41). P. 1–9. URL: https://www.science.org/doi/10.1126/sciadv.abd3649

Автор ВУЕ

О. Г. Шевчук

Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Бенну // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бенну (дата звернення: 29.04.2024).

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 26.03.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Бенну

Зміст

Фізичні та орбітальні характеристики

Особливості рельєфу астероїда

Наявність води на астероїді

Оцінки потенційної небезпеки астероїда

Місія OSIRIS-REx

Література

Автор ВУЕ

Важливо!

Офіс Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Служба безпеки України

Міністерство оборони України

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України

Кіберполіція

Національна поліція України