Бенітес, Рафаель

Бенітес, Рафаель.jpg

Бені́тес, Рафае́ль [іспан. Benitez, Rafael; повне прізвище — Бенітес Маудес (іспан. Benitez Maudez); 16.04.1960, м. Мадрид, Іспанія] — спортсмен (футболіст, півзахисник), тренер, почесний доктор Університету імені М. Ернандеса у м. Ельче (з 2008).

Бенітес, Рафаель

(Benitez, Rafael)

Народження 16.04.1960
Місце народження Мадрид
Напрями діяльності футболіст, тренер


Життєпис і спортивна кар’єра

Кар’єра гравця

Народився в сім’ї менеджера готелю. У дитинстві грав у футбол за різні шкільні дитячі команди. У віці 12 років приєднався до дитячої команди клубу «Реал» (Мадрид), згодом був запрошений до молодіжної команди «Реала» — «Кастільї».

У складі університетської команди Іспанії 1979 брав участь у Х Універсіаді у м. Мехіко. Під час турніру отримав важку травму коліна (рік не міг грати в футбол і втратив перспективи грати на вищому рівні). 1981 на правах оренди перейшов до клубу четвертого дивізіону «Парла», де грав чотири сезони. Згодом підписав з цим клубом контракт і 1983 допоміг йому вийти у третій дивізіон («Секунду Б»). Закінчив спортивний факультет Мадридського політехнічного університету (1982) за спеціальністю «фізичне виховання». Здобув також диплом Школи бізнес-досліджень Університету Сабадель (провінція Барселона).

Приєднався до клубу третього дивізіону «Лінарес» (1985), але низка травм змусила його завершити кар’єру гравця у 26 років і перейти на тренерську роботу.

Кар’єра тренера

Після завершення кар’єри гравця Бенітес повернувся у «Реал» (Мадрид) як тренер юнацьких команд молодіжної академії. Команду «Кастільї» двічі виводив на перше місце. Тренував команду гравців, молодших 19 років (1990), команду «Б» (1994). На кілька матчів сезону 1993–1994 був призначений помічником головного тренера «Реала».

Бажання самостійно тренувати великі клуби змусило його залишити «Реал», однак перші спроби були невдалими. Змінив кілька клубів: «Реал» (Вальядолід) (1995–1996), «Атлетико Осасуна» (1996–1997), «Екстремадура» (1997–1999), «Депортиво Тенеріфе» (2000–2001).

Перші успіхи прийшли до тренера під час його роботи у клубі «Валенсія» (2001–2004). Клуб став чемпіоном Іспанії 2002 і 2004, виграв Кубок УЄФА 2004.

Наступним клубом в кар’єрі Бенітеса був «Ліверпуль» (2004–2010). Уже в перший рік роботи в клубі він привів його до перемоги в Лізі Чемпіонів УЄФА. Фінальний матч 25.05.2005 у м. Стамбулі увійшов в історію футболу як один з успішних камбеків. Наприкінці першого тайму клуб «Мілан» вигравав у «Ліверпуля» (3:0). Завдяки вдалим замінам, зробленим Бенітесом, і правильно обраній тактиці, «Ліверпулю» вдалося зрівняти рахунок у другому таймі та виграти післяматчеву серію пенальті. Виграв із клубом також Суперкубок УЄФА (2005), Кубок Англії та Суперкубок Англії (обидва — 2006). У Прем’єр-лізі найвищим досягненням у період тренерства Бенітеса було друге місце (2009) з відставанням від клубу «Манчестер Юнайтед» на 4 очки.

10.06.2010 Бенітес очолив клуб «Інтернаціонале» (Мілан), змінивши на цьому посту Ж. Моуріньйо, який перейшов до клубу «Реал» (Мадрид»). 21.08.2010 він виграв з клубом Суперкубок Італії, а 17.12.2010 — Чемпіонат світу для клубів. Однак через розбіжності з керівництвом клубу (зокрема щодо трансферів гравців) 23.12.2010 пішов у відставку. Працював деякий час консультантом телеканалу «Євроспорт».

До тренерської роботи повернувся 21.11.2012 (обійняв посаду головного тренера клубу «Челсі»). 16.12.2012 у фіналі Чемпіонату світу серед клубів команда поступилася бразильському «Корінтіасу». Зміг вивести клуб на третє місце у Прем’єр-лізі (що означало пряму кваліфікацію до наступної Ліги чемпіонів) і виграти Лігу Європи, перегравши «Бенфіку» (Лісабон) з рахунком 2:1.

Призначений головним тренером клубу «Наполі» у червні 2013. З цим клубом йому вдалося 03.05.2014 виграти Кубок Італії, перемігши у фіналі «Фіорентину» (3:1), а також 22.12.2014 вибороти Суперкубок Італії. Але в наступному сезоні «Наполі» програв у півфіналі у Кубку Італії та Лізі Європи, після чого Бенітес пішов у відставку.

Повернення до клубу «Реал» (Мадрид) було невдалим. Після значної поразки команди в «Ель-класіко» від «Барселони»] (0:4) та виключення з розіграшу Кубку Іспанії керівництво клубу вирішило 04.01.2016 розірвати контракт з Бенітесом і запросити на цю посаду З. Зідана.

11.03.2016 Бенітес очолив англійський клуб «Ньюкастл Юнайтед», підписавши трирічну угоду. Основним завданням було вберегти клуб від пониження в класі та потрапляння з Прем’єр-ліги до нижчого дивізіону — Чемпіоншипу. Клуб покращив свої результати, але йому не вистачило очок, щоб зберегти місце в Прем’єр-лізі. Бенітес залишився на своїй посаді. У травні 2017 «Ньюкастл Юнайтед» виграв Чемпіоншип і повернувся у Прем’єр-лігу. Протягом наступних двох років клуб закріпився у середині турнірної таблиці, зайняв відповідно 10 і 13 місце. Після закінчення контракту Бенітес залишив клуб.

У липні 2019 — січні 2021 Бенітес очолював клуб китайської Суперліги «Далянь Іфан». Не мав здобутків з клубом, залишив його через пандемію коронавірусної інфекції.

У червні 2021 — січні 2022 був тренером клубу «Евертон» (високих результатів досягти не вдалося).

Тренерський доробок

Бенітеса вважають майстром тактики, здатним вносити зміни у хід матчу завдяки зміні схеми та замінам важливих гравців. Він здебільшого застосовує схему 4–2–3–1. Часто використовує ключових гравців на незвичних позиціях. У тренуваннях застосовує наукові методології фізичної активності.

Нагороди та визнання

Найкращий тренер Ла Ліги (2002), найкращий тренер року УЄФА (2004, 2005).

Європейський тренер року, лауреат премії А. Ремзі (2005).

Лауреат премії «Дон Балон» (2002).

Нагороджений срібною медаллю Королівського ордена спортивних заслуг (2011), медаллю А. де Бетанкура від Політехнічного університету Мадрида (2010), золотою медаллю Університетського філософського товариства Трініті-коледжу м. Дубліна (2012).

За рейтингом Міжнародної федерації футбольної історії та статистики (2012) увійшов до десятки найкращих тренерів світу 21 ст.

Література

  1. Balague G. A Season on the Brink: Rafael Benitez, Liverpool and the Path to European Glory. London : Orion, 2006. 236 p.
  2. Del Bosque, Emery, Benitez & Luis Enrique — Practices and Training Sessions. [W. p.] : Soccertutor.com, 2019. 116 р.
  3. Rippon A. Liverpool: The Story of a Football Club in 101 Lives. Barnsley : Pen & Sword Books, 2020. 232 р.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бенітес, Рафаель // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бенітес, Рафаель (дата звернення: 10.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
03.03.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶