Берегове
Бе́регове, Берегсас — місто, адміністративний центр Берегівської територіальної громади, адміністративний центр Берегівського району Закарпатської області України.
|
Берегове (Берегсас) | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Засновано | 1063 |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 23 485 |
| Територія (кв.км.) | 19 |
| Уродженці | Почепцов, Георгій Георгійович |
Зміст
Географічне положення
Місто розташоване в південно-західній частині області, на берегах р. Вирки.
Відстань до м. Ужгорода — 70 км.
Територія — близько 19 км2.
Історична довідка
Заселено з давніх часів, найдавніші археологічні знахідки датуються добою пізнього палеоліту.
Засновано в 11 ст. Входило до Угорського королівства (див. Угорщина). Спочатку було відоме як Лампертаза (Лампертгаза) і Лампертсас, від початку 16 ст. фігурує назва «Берегсас».
З другої половини 13 ст. — центр Березької жупи. 1342 Береговому надано статус королівського міста. Воно було значним осередком торгівлі та ремісництва.
Наприкінці 17 ст. потрапило під владу Австрії (потім — Австро-Угорщина). 1869 віднесено до категорії міст з упорядкованим управлінням.
За Сен-Жерменським мирним договором 1919 відійшло до Чехословаччини.
Приєднано до Угорщини 1938.
Відповідно до угоди між СРСР і Чехословаччиною, від 1945 — у складі УРСР. 1946 Берегове затверджено містом і центром Берегівської округи Закарпатської області. З 1953 — районний центр.
Від 2001 — місто обласного значення. Постановою Кабінету Міністрів України 2001 Берегове занесено до списку історичних населених місць.
2020 затверджено адміністративним центром Берегівської територіальної громади (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України).
Населення
Загальна кількість населення (2021, оцінка) — 23 485 осіб, густота — 1 236 осіб/км2.
Склад населення міської ради за етнічними групами (2001, перепис): українці (38 %), угорці (48 %), цигани (6 %), росіяни (5 %) та інші.
За віковими групами: до 18 років — 24 % осіб, 18–64 роки — 64 % осіб, 65 років і більше — 11 % осіб. За статевими групами: чоловіки (47 %), жінки (53 %).
Українську мову вважали рідною 37 % осіб, угорську — 55 % осіб, російську — 6 % осіб тощо.
Населення зменшується, 2001 становило понад 26 тис. осіб. Це пов’язано переважно з міграцією.
Клімат
Клімат помірно континентальний.
Середня температура січня — –2 °С, липня — +20 °С.
Середньорічна кількість опадів — близько 650 мм, найбільше в теплу пору року.
Господарство
Промисловість
Розвинені деревообробна, харчова й легка галузі промисловості, а також машинобудування, ремонт і монтаж устаткування.
Серед підприємств — ТОВ «Нумінатор» (виробництво фанери тощо), ТОВ «Берег-Кабель ГМБХ» (устаткування), «Виноробна компанія Шато Чизай», Берегівська швейна фабрика та інші.
Сфера послуг
Невиробнича сфера є провідною. У місті розташована низка закладів побутового обслуговування, харчування й торгівлі, відділення пошти й банків тощо.
Стимулюються лікувально-оздоровчий (є термальні води), винний (проводяться екскурсії, дегустації) види туризму. Працюють готелі, спеціальні комплекси.
Транспорт
Є однойменна залізнична станція.
Містом проходять дві міжнародні автомобільні дороги.
Наявна автостанція. Берегове має автобусне сполучення з містами Ужгородом, Мукачевом та іншими.
Освіта, наука, культура
Наука та освіта
Є метеорологічна станція. Низка закладів дошкільної та загальної середньої (гімназії, ліцеї) освіти, інклюзивно-ресурсний центр. Наявні Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ (засновано 1996) та фаховий коледж Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ, професійний ліцей сфери послуг, медичний фаховий коледж. Діють центр позашкільної освіти, школа мистецтв, дитячо-юнацька спортивна школа.
Культура та мистецтво
У місті розташовані бібліотека, центр культури й дозвілля. Є народний український театр імені Я. Бандурович (утворено 1956, оновлено 1992), Закарпатський обласний угорський драматичний театр (засновано 1993), амфітеатр «Арена Берегова».
Працюють краєзнавчий музей Берегівщини (засновано 2002), музей виноградарства і виноробства Закарпаття (засновано 2019).
Архітектура
Серед відомих пам’яток архітектури — костели (13–15 ст. і 13–19 ст.), ансамбль споруд «Графський двір» (17 ст.) тощо.
Спорт
Є басейни, стадіон, спортивна база та інше. Популярні, зокрема, футбол, гандбол, волейбол.
Персоналії
У Береговому народилися акторка і співачка Шарі Федак (1879–1955; Угорщина); скульпторка Г. Горват (1924–2005; Україна); учений, лауреат Державної премії України в галузі науки й техніки А. Імре (народився 1938); письменник і журналіст Г. Почепцов; режисер, заслужений діяч мистецтв України А. Віднянський (народився 1964) та інші.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Гол. ред. П. Т. Тронько. Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1969. Т. 7: Закарпатська область. С. 111.
- Смирнов С. В. Пізньопалеолітична стоянка Берегове I на Закарпатті // Археологія. 1974. Вип. 13. С. 32–41.
- Міськов І. О. Проблема походження назви та символів міста Берегова // Карпатика. 2006. Вип. 34. С. 217–228.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Берегове // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Берегове (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.04.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
