Бериславський район
.jpg)
_04.jpg)
Берисла́вський райо́н — адміністративний район на північному заході Херсонської області України. Центр — місто Берислав.
|
Бериславський район | |
|---|---|
| Тип | район |
| Адміністративний центр | Берислав |
| Країна | Україна |
| Регіон країни | Херсонська область |
| Площа (кв. км) | 4 750 |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 95,967 |
| Густота населення (осіб на кв.км) | 20 |
| Найбільші міста | Берислав |
| Адміністративні кордони | Херсонський район, Каховський район, Баштанський район, Криворізький район |
Зміст
Географічне положення
Межує з Херсонським (на південному заході) і Каховським (на півдні й сході) районами Херсонської області, Баштанським (на заході) Миколаївської області та Криворізьким районом (на півночі) Дніпропетровської області. Територія — 4,75 тис. км2.
Адміністративний поділ
У складі Бериславського району 11 територіальних громад: 1 міська (Бериславська), 4 селищні (Великоолександрівська, Високопільська, Калинівська, Нововоронцовська) та 6 сільських (Борозенська, Кочубеївська, Милівська, Новоолександрівська, Новорайська, Тягинська).
Історична довідка
На території Бериславського району є кургани бронзової доби 3−2 тис. до н. е.
У першій половині 15 ст. територія опинилася під владою Великого князівства Литовського, на місці м. Берислава була фортеця та митниця, відома як «Вітовтова митниця». З середини 15 ст. землі були у складі Кримського ханату. У кінці 16 ст. — Османської імперії. Після російсько-турецької війни 1768–1774 відійшли до Російської імперії.
Бериславський район утворений в 1923 та входив до Херсонської округи (до 1930). У 1930–1932 — у прямому підпорядкуванні республіканському центру. 1932–1937 — у складі Одеської обл. Після виокремлення з останньої Миколаївської обл. (1937) став її частиною. Після утворення 1944 Херсонської обл. увійшов до неї.
1941–1944 перебував під німецькою окупацією. Відповідно до запровадженого окупантами адміністративно-територіального поділу район входив до Херсонського ґебіту (нім. Kreisgebiet Cherson) генеральної округи Миколаїв (нім. Generalbezirk Nikolajew) Райхскомісаріату Україна.
Унаслідок адміністративно-територіальної реформи (17.07.2020) район був укрупнений, адміністративним центром залишилося м. Берислав.
Окупований російськими військами у перший день після початку повномасштабного вторгнення 24.02.2022. Через територію району проходив один із шляхів евакуації українських громадян із лівобережної частини Херсонщини до неокупованої України. Центр району м. Берислав був одним із основних пунктів розміщення живої сили й техніки окупантів на правобережній частині Херсонської обл.
Територія району звільнена від російської окупації 11.11.2022. З дня звільнення й дотепер прибережна частина району зазнає постійних артилерійських обстрілів з окупованої території.
Природа
Рельєф і корисні копалини
Розташований у степовій зоні в північній частині Причорноморської низовини на переважно плоскій лесовій рівнинній поверхні (з незначним похилом в південно-західному напрямку).
Корисні копалини: мергелі, вапняки, цементні та цегляно-череп’яні глини, суглинки та піски.
Ґрунти
Переважають південні чорноземи з лесовим підґрунтям, що південніше переходять у темно-каштанові та каштанові ґрунти.
Річки
Район розташований на правобережжі р. Дніпра. Також тут протікають Тягінка (права притока Дніпра), Кам’янка (права притока Дніпра), Балка Кам’янка (права притока р. Кам’янки), Балка Короля (ліва притока Тягінки), Бургунка (права притока Дніпра) та інші.
Клімат
Клімат — помірно континентальний, посушливий. Пересічна температура січня — −2,1 °C, липня — +22,4 °C. Період з температурою понад +10 °C становить 170 днів. Середня норма атмосферних опадів — 380–410 мм/рік. Через сильний вітер часом узимку можуть виникати пилові бурі.
Рослинний і тваринний світ
На території району трапляються: козуля європейська, лисиця, миша, гадюка степова, крапчастий ховрах, кріт, сорока, норець великий, лиска та інші.
Ростуть: тополі, верби, берези, дуби, чагарникова та водна рослинності тощо.
Населення
Кількість населення — 95 967 тис. осіб (станом на 2021), міських жителів — 32 938 тис.
Господарство
Промисловість
Найрозвиненіші галузі промисловості — харчова, машинобудування, виготовлення будівельних матеріалів. Станом на 2023 працювали «Бериславський машинобудівний завод», «Князя «Бериславський хлібозавод», «Бериславський елеватор» (виготовляють хлібобулочні, кондитерські вироби), «Бериславський сирзавод» тощо.
Сільське господарство
Станом на 2021 у районі діяло 223 фермерських господарств. Більшість з них розводять велику рогату худобу, вирощують технічні, зернові, баштанні, плодово-ягідні культури. Найбільшу кількість посівних площ займають: соя, пшениця, кукурудза, соняшник, рапс тощо.
Також поширені виноградарство та рибальство.
Сфера послуг
Поширена роздрібна торгівля. Працюють лікарні, заклади громадського харчування, готелі. Діють відділення пошти та банків, аптеки.
Транспорт
Через регіон проходять автошляхи регіонального значення — Р47, місцевого — Т2207, Т0403. Є проміжні залізничні станції — у селищах Біла Криниця, Високопілля, Матросівка та у с. Блакитному.
Наука, освіта, культура
Наука й освіта
Станом на 2022 працювало 7 загальноосвітніх навчальних закладів, 10 дошкільних. Діяли заклад професійно-технічної освіти — «Бериславський професійний аграрний ліцей», також Бериславський фаховий педагогічний коледж ім. В.Ф. Беньковського Херсонського державного університету та Бериславський медичний фаховий коледж. Є дитячо-юнацький центр художньої та технічної творчості.
Культура й мистецтво
Серед архітектурних пам’яток: руїни фортеці Кизикермен (15−17 ст.), меморіальний хрест (на честь формування козацького війська), Введенська церква (перша половина 18 ст.), козацький дзвін (усі в м. Бериславі), Свято-Григор'ївський Бизюківський чоловічий монастир (1803; селище Червоний Маяк), Свято Архангело-Михайлівська церква (1989; с. Зміївка).
Працюють Бериславський центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка та Бериславський історичний музей.
Спорт
Культивуються: легка атлетика, футбол, вільна боротьба, баскетбол, футзал тощо.
Персоналії
У районі народились співачка Тетяна Луканова (30.03.1963; селище Козацьке — 28.08. 2012 біля м. Умані), спортсменка з паверліфтингу й армліфтингу Людмила Гайдученко (21.09.1966; с. Тягинка), винахідник інженерних протитанкових загороджень «їжак» Горіккер Михайло (1895; м. Берислав — 1955 м. Москва) та інші.
Література
- Бериславський район // Чисельність наявного населення України на 1 січня 2020. Київ : Державна служба статистики України, 2020. С. 71. URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/05/zb_chuselnist%2020.pdf
- Бериславський район // Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022. Київ : Державна служба статистики України, 2022. С. 42. URL: http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_%D0%A1huselnist.pdf
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бериславський район // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бериславський район (дата звернення: 14.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 04.05.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
