Берлінський міжнародний кінофестиваль

Емблема Берлінського міжнародного кінофестивалю

Берлі́нський міжнаро́дний кінофестива́ль, Берлінале (нім. Internationale Filmfestspiele Berlin) — міжнародний кінофестиваль категорії А, який належить до 15 міжнародних конкурсних кінофестивалів, акредитованих Міжнародною федерацією асоціацій кінопродюсерів (FIAPF).

Берлінський міжнародний кінофестиваль.jpg

Історична довідка

Історія Берлінале почалася 1951 з кіноконкурсу в анклаві Західний Берлін, що знаходився під управлянням США, Великої Британії та Франції. Уперше конкурс було проведено за номінаціями «кращий мюзикл», «краща драма», «кращий пригодницький фільм», «краща комедія». П’ятою нагородою був «Приз глядацьких симпатій». Підсумки підводило німецьке журі. Відкривав кінопоказ фільм «Ребекка» (режисер А. Гічкок), який і став першим фільмом, представленим на Берлінале.

1952–1955 на результати кіноконкурсу впливали опитування публіки та голосування у міжнародних журналах. 1956 кінофестиваль отримав акредитацію FIAPF.

Директорами Берлінале у різні роки були:

1951–1976 — А. Бауер (1911–1986; Німеччина);

1976–1980 — В. Доннер (1939–1994; Німеччина);

1980–2001 — М. Хадельн (1940; Велика Британія);

2001–2019 — Д. Косслік (1948; Німеччина);

від 2019 — виконавчий директор М. Ріссенбек (1956; Нідерланди) й арт-директор К. Чатріан (1971; Італія).

До 1978 фестиваль проводили влітку. Після 1978 його було перенесено на один із четвергів лютого (за ініціативи В. Доннера).

На 2022 Берлінале є однією з найзначніших щорічних акцій міжнародної кіноіндустрії, у якій беруть участь близько 20 тисяч професіоналів із понад 120 країн. Перебіг та новини Берлінського міжнародного кінофестивалю висвітлюють понад 4200 журналістів. Паралельно з Берлінале проводять The European Film Market (EFM) — Європейський кіноринок, який зарекомендував себе як одне з найважливіших місць зустрічі професіоналів у сфері кіноіндустрії, — виробників, дистриб’юторів, покупців та агентів. Також під час Берлінале читають лекції фахівці у сфері кіно, організовують відповідні семінари, відбуваються інші культурні й бізнесові проекти.

Щорічно на Берлінале представлено 350–400 фільмів. Кількість квитків — понад 330 000, що перетворює фестиваль на масове свято поціновувачів кіномистецтва. Берлінале вважають найвідвідуванішим і масовим кінофестивалем світу.

Найважливіші події Берлінале з 2000 відбуваються у так званому «Театрі на Потсдамській площі» (нім. Theateram Potsdamer Platz). На час проведення фестивалю театр перейменовують у «Палац Берлінале». Значна частина показів відбувається також у інших кінотеатрах м. Берліна. Загалом щороку до роботи фестивалю залучають близько 20 кіномайданчиків.

Характеристика

Поряд із Венеційнським та Каннським кінофестивалями Берлінале вважають одним із найпрестижніших. Особливостями Берлінського кінофестивалю є масштабність, широка географія представлених фільмів і підвищена увага до авторського, інтелектуального, авангардного та прогресивного соціально-політичного кіно.

Програма та нагороди

Приз у вигляді фігури ведмедя є маленькою копією анімалістичної скульптури

Офіційна програма Берлінале передбачає декілька програм та секцій: «Конкурс», «Зустрічі», «Берлінале короткометражки», «Панорама», «Форум» (проводиться Інститутом кіно- і відеомистецтва «Арсенал»), «Покоління», «Перспектива німецького кіно», «Берлінале серії» та «Берлінале класика». Журі дбає про представлення фільмів різних регіонів і країн світу.

Головні нагороди — Золотий та Срібний ведмідь (ведмідь — геральдичний символ м. Берліну). Приз у вигляді фігури ведмедя є маленькою копією анімалістичної скульптури, створеної скульпторкою Рене Сінтеніс (1888–1965; Німеччина).

«Золотий ведмідь» є найвищою нагородою Берлінале у трьох номінаціях:

• кращий повнометражний художній фільм основного конкурсу (з 1951);

• кращий короткометражний фільм (з 1956);

• особисті досягнення (вручається з 1982 (нагорода не є щорічною) як знак пошани кіномитцям).

«Срібний ведмідь» — нагорода впроваджена 1956 і вручається (або вручалась у певний період) у номінаціях:

• краща режисура (з 1956, не щорічно);

• краща чоловіча роль (з 1956 по 2021; була замінена гендерно-нейтральною номінацією);

• краща жіноча роль (з 1956 по 2021; була замінена гендерно-нейтральною номінацією);

• короткометражний фільм, що посів друге місце (з 1956);

• повнометражний художній фільм основного конкурсу, що посів друге місце (від 1965, офіційна назва номінації Спеціальний приз журі, а з 2000 Гран-прі журі);

• видатні досягнення у кіномистецтві (з 1978, не щорічно);

• премія А. Бауера за відкриття нових перспектив у кіномистецтві (з 1987 по 2020);

• кращий сценарій (з 2008);

• краща музика (з 2002 по 2007);

• краща головна роль (з 2021, замість кращої чоловічої і жіночої ролі);

• краща роль другого плану (з 2021, замість кращої чоловічої і жіночої ролі);

• приз журі «Срібний ведмідь» (з 2021, замість премії А. Бауера).

Крім Золотого і Срібного ведмедів Берлінале має ще значну кількість інших премій, призів і нагород, серед яких:

• «Бронзовий ведмідь» — вручається у деяких програмах за третє місце;

• «Кришталевий ведмідь» — вручається з 1998 за кращі художні й короткометражні фільми в секції Покоління (Generation);

• приз за кращий дебют (з 2006);

• «Тедді» — за художній короткометражний та документальний фільми з ЛГБТ-проблематики.

У межах Берлінале присуджують призи від незалежного журі, серед яких:

• приз екуменічного журі (складається з 6 членів, обраних Католицьким кіноцентром (SIGNIS) та протестантським «Інтерфільмом»);

• премія Міжнародної федерації кінопреси (приз FIPRESCI).

Учасникам Берлінале присуджуються також нагороди Європейської кіноакадемії, DААD (Німецька служба академічних обмінів), Фонду німецьких дітей та багатьох інших установ і організацій. Нагорода DААD, наприклад, забезпечує тримісячну стипендію в м. Берліні для талановитих молодих митців із метою підтримки їхнього проекту. У межах Берлінале діє Berlinale Talent Campus для студентів із різних країн.

Правила участі

Відбір фільмів для участі у Берлінале завершується у листопаді попереднього року. Обов’язковою умовою участі в конкурсі є зйомка фільму не раніше 12 місяців до дня проведення фестивалю. Також фільм не повинен виходити в прокат чи брати участь у інших кінофестивалях за межами своєї країни. Перевагу мають світові прем’єри.

Для повнометражних фільмів вимогами Берлінале встановлена мінімальна тривалість 60 хвилин, Berlinale Shorts (короткометражні фільми) мають бути до 30 хвилин, для Generation («Покоління») приймають короткометражні фільми до 20 хвилин. Фільми для Perspektive Deutsches Kino (тільки фільми німецького виробництва) повинні мати мінімальну тривалість 30 хвилин. У всіх розділах програми Берлінале можуть бути представлені документальні фільми.

Неангломовні фільми повинні мати субтитри англійською. Заявку може подавати тільки особа, якій належать (і можуть бути підтверджені фактично) усі необхідні в контексті участі у Берлінале права на фільм.

Фільм, який успішно проходить офіційний відбір, отримує «Запрошення до участі», оформлене директором фестивалю або керівниками відповідних секцій. По завершенню фестивалю усі представлені на Берлінале фільми отримують сертифікати учасників. Кожен із відібраних фільмів може бути показаний під час Берлінале до 5 разів. Учасники фестивалю, яким належить фільм, можуть дозволити й додаткові покази. За умовами передбачено, що режисери фільмів і провідні актори мають бути присутні на презентаціях. Учасник фестивалю, який представляє фільм, має надати рекламні матеріали: фотографії, постери, кадри з фільму, відео- і аудіокліпи, трейлер фільму тощо.

Рецензії на фільми, світова прем’єра яких відбувається у межах Берлінале, можуть бути опубліковані тільки через 30 хвилин після початку першого публічного показу. Фільми демонструють із субтитрами: англомовні — з німецькими, німецькі — з англійськими, іншомовні — з англійськими та німецькими.

Тривалість Берлінале — 10 днів. Квитки на фестивальні покази можуть придбати усі охочі. Одна особа може придбати не більше 2 квитків на сеанс. У більшості квитків є позначка сектора залу, але не вказане місце. В останній день Берлінале, який завжди припадає на неділю, показують найкращі фільми і квитки коштують найдешевше.

Україна на Берлінському міжнародному кінофестивалі

Серед українських фільмів, які отримували нагороди Берлінале:

анімаційний фільм «Йшов трамвай дев’ятий номер» (2002) режисера С. Коваля — «Срібний ведмідь» за короткометражний фільм;

• документальний фільм «Школа № 3» (2016) режисерів Ґ. Жено (1976; Німеччина) та Є. Сміт (1990; Україна) — Гран-прі програми Generation 14 plus;

• художній фільм «Стоп-Земля» (2021) режисера К. Горностай (1989; Україна) — «Кришталевий ведмідь» програми Generation 14 plus.

На відкритті 73-го Берлінського міжнародного кінофестивалю (2023) до учасників звернувся Президент України В. Зеленський. Відбулася прем’єра фільму Ш. Пенна та А. Кауфмана (нар. 1982; США) про війну в Україні «Суперсила».

Короткометражна стрічка «Це побачення» (2023) режисури Н. Парфан (нар. 1986; Україна) отримала спеціальну відзнаку Міжнародного журі. Стрічка знята про життя у місті під час повномасштабного вторгнення Росії.

Українсько-німецький документальний фільм «Прокидаючись у тиші» (2023) режисерів М. Жлуктенко (нар. 1991; Україна) та Д. А. Фаезі (нар. 1993; Німеччина) відзначили спеціальною нагородою за найкращий короткометражний фільм у програмі Generation Kplus. У стрічці зображено події очима українок та дітей, що вимушені шукати прихисток у Німеччині через російсько-українську війну.

Література

  1. Кохан Т. Г. Кінофестиваль в контексті функціональності мистецтва // Культура і сучасність. 2009. № 1. С. 104–108.
  2. Köhler K., Kirsten G. Vom klassischen Filmzyklus zur offenen Topologie. Überlegungenzur Berlinale-Retrospektive «The Aesthetics of Shadow-#Lightning Styles 1915–1950» // Montage AV. 2014. Bd. 23. № 1. P. 195–209.
  3. Wiedemann T., Krainhöfer T. Filmfestival dekonstruiert. Akteurskonstellationen in der Debatte zur Zukunft der Berlinale // Navigationen. 2018. Bd. 18. № 2. P. 177–196.
  4. Herrschner I., Stevens K. Trans-National Encounters at the Berlinale: A Look from the Inside // Transnational German Cinema. Cham : Springer, 2021. P. 3–23.
  5. Internationale Filmfestspiele Berlin (офіційний сайт). URL: https://www.berlinale.de/en/home.html

Автор ВУЕ

Л. Л. Корнєєва


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Корнєєва Л. Л. Берлінський міжнародний кінофестиваль // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Берлінський міжнародний кінофестиваль (дата звернення: 15.05.2024).


Оприлюднено


Оприлюднено:
25.06.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶