Зеленський, Володимир Олександрович
Зеле́нський, Володи́мир Олекса́ндрович (25.01.1978, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., тепер Україна) — державний діяч, актор, продюсер, сценарист, 6-й президент України (з 20.05.2019).
Зміст
Життєпис і творча діяльність
Народився в сім’ї представників інтелігенції. Батько — О. С. Зеленський, професор, мати — Р. В. Зеленська, інженер. У дитинстві упродовж 4 років жив у м. Ерденеті у Монголії, де його батьки працювали на будівництві гірничо-збагачувального комбінату. 1985–1995 навчався в Криворізькій гімназії № 95.
1995–2000 навчався на факультеті міжнародної економіки і права Криворізького економічного інституту (тепер Державний університет економіки і технологій), що на той час був у складі Київського національного економічного університету (тепер Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) за спеціальністю «Правознавство».
З 1994 брав участь у шкільній, згодом — у студентській команді «Клубу веселих і кмітливих» (КВК) та у студентському театрі мініатюр «Безпритульник» («Беспризорник»). З кінця 1990-х здобув популярність як шоумен.
Виступав у складі команди КВК «Запоріжжя — Кривий Ріг — Транзит». (1996–1997). Після перемоги цієї команди в сезоні 1997 вищої ліги КВК вийшов із її складу, створив окрему команду «95 квартал» (капітан команди, актор і автор значної частини жартів).
1997–2003 — актор, сценарист, художній керівник команди Клубу веселих і кмітливих «Квартал 95». Виступав з командою у Вищій лізі КВК (1998, 2002–2003) та в Українській лізі (1999–2001; 2001 — переможець). Після самоліквідації команди (2003) був одним зі співзасновників (разом із сценаристами та продюсерами Б. Шефіром і С. Шефіром) та художнім керівником (до 2019) створеного на її основі товариства з обмеженою відповідальністю «Студія “Квартал 95”». Відтоді студія випускала розважальні шоу для телеканалів «1+1» та «Інтер».
З 2007 працював у сформованій у складі студії авторській групі «КіноКвартал», яка створювала розважальні телесеріали, а також (з 2009) повнометражні фільми; паралельно з цим проводила концертну діяльність. Водночас працював генеральним продюсером телеканалу «Інтер» (грудень 2010 — серпень 2011; листопад 2011 — вересень 2012). З жовтня 2012 телепроекти «Студії “Квартал 95”» стали виходити на каналі «1+1».
Засновник щорічного фестивалю гумору «Ліга сміху» (з 2015), був його ведучим (2015–2019).
З 2003 працював як сценарист (мюзикли «За двома зайцями», 2003; «Три мушкетери», 2005 та інші), продюсер (телесеріал «Свати», 2008–2021 тощо) і актор телевізійних серіалів. З 2008 як актор дубляжу брав участь в озвученні українських перекладів закордонних фільмів.
З 2009 виконував головні ролі у повнометражних фільмах: Ігор у романтичній комедії «Кохання у великому місті» (2009) та її продовженні «Кохання у великому місті 2» (2010) і «Кохання у великому місті 3» (2013), усі — режисер М. Вайсберг; Анатолій Новосельцев у комедії «Службовий роман. Наш час» (2011, режисер С. Андреасян); Микита у романтично-комедійному фільмі «8 перших побачень» (2012, режисери Д. Додсон, О. Маляревський) та його продовженні «8 нових побачень» (2015, режисер М. Вайсберг) і «8 кращих побачень» (2016, режисер М. Вайсберг); Наполеон у комедійній стрічці «Ржевський проти Наполеона» (2012, режисер М. Вайсберг), Максим Ткаченко у романтичній комедії «Я, ти, він, вона» (2018, режисери В. Зеленський, Д. Додсон).
Зіграв головну роль Василя Голобородька (учителя історії, який стає Президентом України) у політичному комедійному телесеріалі «Слуга народу» (режисер О. Кирющенко, 2015–2019). Був також одним із його продюсерів і авторів їдеї. Серіал здобув нагороди на міжнародних фестивалях у США, Німеччині та Південній Кореї. Одружений. Дружина — Олена Володимирівна Зеленська.
Має дочку Олександру та сина Кирила.
Президентська діяльність
Після виходу (2015) першого сезону телесеріалу «Слуга народу» засоби масової інформації почали обговорювати можливу участь Зеленського в чергових президентських виборах. 2017 створено політичну партію «Слуга народу» (шляхом перереєстрації заснованої 2016 політичної партії «Партія рішучих змін»). Ідеологією «Слуги народу» визначений «український центризм», партія заперечує політичні крайнощі та радикальні ідеології, виступає за ринкову економіку, місцеве самоврядування, мир і демократію.
У січні 2019 політична партія «Слуга народу» висунула Зеленського кандидатом у Президенти України (сам Зеленський при цьому не був членом партії, залишаючись позапартійним).
Основними положеннями передвиборчої програми кандидата в президенти Зеленського були:
- народовладдя через референдуми;
- держава для людини, а не людина для держави;
- справедливість і рівність усіх перед законом;
- безпека людини, безпека і мир для України;
- заможний громадянин — заможна держава;
- перемога над корупцією;
- здорова та освічена нація;
- комфортна країна;
- електронна країна.
У першому турі президентських виборів (07.04.2019) Зеленський набрав 30,24 % (перше місце) і пройшов до другого туру разом з іншим кандидатом — 5-м президентом України П. Порошенком (15,95 %).
19.04.2019 відбулися дебати між кандидатами в Президенти України на території Національного спортивного комплексу «Олімпійський».
У другому турі президентських виборів (21.04.2019) Зеленський здобув перемогу: він набрав 73,22 % голосів, тоді як інший кандидат П. Порошенко — 24,45 % (при цьому 2,31 % бюлетенів визнано недійсними).
У день інавгурації (20.05.2019) Зеленський оголосив про розпуск Верховної Ради України і проведення дострокових виборів. Дострокові парламентські вибори відбулися 21.07.2019. За їхніми результатами до Верховної Ради обрано 424 депутати; президентська партія «Слуга народу» отримала 254 мандати, завдяки чому змогла сформувати уряд без утворення коаліції з іншими політичними силами.
За перший рік президентства Зеленський зареєстрував 76 законопроектів і 17 постанов, підписав 193 закони та 790 указів, а також видав 853 розпорядження. Активно діяв на міжнародній арені: лише за перший рік здійснив 19 офіційних візитів (зокрема, до Ватикану, Азербайджану, Литви, Латвії, Естонії, Німеччини, Франції, Польщі, Туреччини), провів 163 зустрічі.
Серед основних досягнень Зеленського, сформованої його партією більшості у парламенті та уряду: ухвалення Виборчого кодексу України (19.12.2019) з відкритими партійними списками, Законів України «Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)» (від 10.09.2019), «Про всеукраїнський референдум» (від 26.01.2021), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» (від 31.03.2020), продовження розпочатих у роки правління П. Порошенка реформ збройних сил і правоохоронних органів. Україна стала першою державою в світі, де електронні паспорти прирівняли до «традиційних». Було запущено портал «Дія», де лише за рік з’явилося 50 електронних послуг.
Реформа децентралізації визнана Європейським Союзом найкращою та рекомендована як модель для перетворень в інших країнах.
Ухвалено Закон України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним з надмірним впливом осіб, які мають економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» (від 23.09.2021).
Зберігався задекларований у Конституції України курс на інтеграцію з Європейським Союзом і Організацією Північноатлантичного Договору.
На період президентства Зеленського припала пандемія Covid-19 (див. Коронавірусна інфекція) та викликана нею економічна криза. Зусилля усіх гілок влади з мінімізації й подолання наслідків пандемії у цілому були успішними. Після початку широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України 24.02.2022 Зеленський невідкладно підписав указ про оголошення воєнного стану (того ж дня затверджено Верховною Радою України).
Під час спроби штурму м. Києва російськими військами 25–26.02.2022 відмовився евакуюватися з м. Києва. Не евакуювалися керівники та кадровий склад центральних органів влади, депутати Верховної Ради України (крім незначної кількості тих, хто виїхав з України до початку відкритої агресії Російської Федерації). Це посилило обороноздатність країни і зберегло дієздатність її цивільної інфраструктури.
Від 25.02.2022 розгорнув дипломатичну діяльність, спрямовану на забезпечення обороноздатності країни (придбання зброї, вимога оголошення «закритого неба» над Україною, лобіювання накладання економічних та інших санкцій на країну-агресора). Через відеозв’язок він виступив перед Європейським парламентом, Радою Безпеки ООН, Європейською радою, «Великою сімкою» (Групою семи), учасниками саміту НАТО, 20-м форумом у м. Досі (Катар), урядами й парламентами понад 20 країн: Великої Британії, Польщі, Канади, США, Німеччини, Швейцарії, Ізраїлю, Італії, Франції, Японії, Швеції, Данії, Норвегії, Бельгії, Нідерландів, Австралії, Румунії та інших.
Запропонував створити нову систему гарантій безпеки для України та Східноєвропейського регіону́ — дієвих, таких, які можуть зупинити будь-якого агресора за 24 години (об’єднання U24). Метою такого об'єднання передбачалось: допомогти не тільки превентивно зупиняти війну або бойові дії, які вже почалися, а й надавати допомогу державам, які потерпають від стихійного лиха, пандемії, зіштовхуються з міграційними або продовольчими кризами. Договор про гарантії безпеки має бути підписаний усіма гарантами цієї безпеки та обов’язково ратифікований парламентами країн-гарантів.
Розпочав діалог з партнерами, зокрема США, Великою Британією, Францією, Німеччиною, Італією, Туреччиною, щодо створення нової світової системи безпеки, в центрі якої має бути Україна.
На думку Зеленського, за умови створення системи гарантій безпеки, а також всеукраїнського референдуму (який неможливий, поки в країні присутні російські війська) найважливішим пунктом перемовин і договору про мир могли би стати нейтралітет і без’ядерний статус України.
Зроблені кроки до євроінтеграції. Президент Єврокомісії У. фон дер Ляєн під час візиту до м. Києва (08.04.2022) офіційно передала Президенту Зеленському опитувальник(необхідний крок для надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу). Першу частину заповненої анкети-опитувальника для отримання Україною статусу кандидата на членство в Європейському Союзі Зеленський 18.04.2022 передав главі представництва Європейського Союзу в Україні М. Маасікасу
Нагороди
Володар понад 30 нагород Національної телевізійної премії України «Телетріумф», лауреат премій та відзнак міжнародних кіно-, телефестивалів і медіафорумів.
Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2003), орденами Вієстура (Латвія), Білого лева (Чехія), Вітаутаса Великого (Литва), усі — 2022.
Лауреат Премії свободи імені Рональда Рейгана (США, 2022).
Почесний доктор (англ. Doctor of Humane Letters, honoris causa) Мейнор коледжу, м. Дженкінтаун, Пенсильванія (12.05.2022).
Література
- Воєвідко Я. Я., Олійник М. М. Аналіз медійної кампанії кандидата в президенти України В. О.Зеленського // Медіафорум: аналітика, прогнози, інформаційний менеджмент. 2019. Т. 7. С. 271–284.
- Володимир Зеленський: досьє, біографія і декларація шостого президента України // Politeka. 2021. URL: https://politeka.net/uk/person/837433-vladimir-zelenskij-dose-biografija-i-deklaracija-shestogo-prezidenta-ukrainy
- Портрет війни. 11 днів Володимира Зеленського у фотографіях // Forbes Україна. 2022. URL: https://forbes.ua/leadership/zelenskiy-portret-voyny-10-dney-07032022-4233
- Біографія // Президент України. URL: https://www.president.gov.ua/president/biografiya
- Про Зеленського // Офіційний сайт Володимира Зеленського і команди. URL: https://ze2019.com/about
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Зеленський, Володимир Олександрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Зеленський, Володимир Олександрович (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.04.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
