Бернштейн, Сергій Натанович
Бернште́йн, Сергі́й Ната́нович (05.03.1880, м. Одеса, тепер Одеської області, Україна — 26.10.1968, м. Москва, тепер Росія) — математик, доктор математики (з 1904, м. Париж), доктор чистої математики (з 1914, м. Харків), професор (з 1907), дійсний член Всеукраїнської академії наук (від 1925; з 1936 — Академія наук УРСР), Академії наук СРСР (від 1929), іноземний член Паризької академії наук (з 1929).
|
Бернштейн, Сергій Натанович | |
|---|---|
| Народження | 05.03.1880 |
| Місце народження | Одеса |
| Смерть | 26.10.1968 |
| Місце смерті | Москва |
| Напрями діяльності | математика, диференціальні рівняння, теорія ймовірностей, механіка |
Життєпис
Батько — доктор медицини, доцент анатомії і фізіології Новоросійського університету (тепер Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) Н. Бернштейн (1836–1891; тепер Україна).
Закінчив Паризьку вищу електротехнічну школу (1902), Паризький університет (Сорбонну; 1904).
Бернштейн розв’язав 19-ту та 20-ту Гільберта проблеми (1900 на Міжнародному математичному конгресі у м. Парижі Д. Гільберт сформулював 23 важливих математичних проблеми, розв'язання яких, на його думку, сприяло б подальшому розвитку математики).
Повернувся до Росії, працював у приватних школах. Здав магістерські іспити. 1907–1908 працював професором Жіночих політехнічних курсів у м. Санкт-Петербурзі.
Переїхав до м. Харкова: від 1907 — приват-доцент, 1920–1933 — професор, керівник науково-дослідної кафедри прикладної математики Харківського університету (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна); водночас 1908–1918 — професор Вищих жіночих курсів.
З ініціативи Бернштейна та Д. Синцова відкрито Український інститут математичних наук (від 1933 — Науково-дослідний інститут математики та механіки при Харківському університеті, проіснував до 1950), його директором призначено Бернштейна (1928–1931).
1933 переїхав до м. Ленінграда (тепер Санкт-Петербург, Росія). Професор Ленінградського індустріального інституту (тепер Санкт-Петербурзький політехнічний університет Петра Великого) та Ленінградського державного університету (1934–1941).
Від 1935 — співробітник Математичного інституту імені В. А. Стеклова АН СРСР (м. Москва; тепер Математичний інститут ім. В. А. Стеклова Російської академії наук).
Діяльність
Бернштейн — автор понад 250 наукових публікацій українською, німецькою, французькою мовами з історії математики і механіки, методики викладання математики.
Заснував наукові школи в містах Харкові, Ленінграді, Москві. Досліджував питання теорії диференціальних рівнянь із частинними похідними, теорії функцій та ймовірностей теорії. Бернштейн разом з учнями створив нову галузь теорії функцій — конструктивну теорію функцій, розвинувши ідеї П. Чебишева про наближення функцій многочленами. Запропонував першу (1917) аксіоматику в теорії ймовірностей. Побудував загальну теорію кореляції, поширення центральних граничних теорем на суми стохастично залежних випадкових величин, зв’язаних неоднорідним Маркова ланцюгом. Розробив теорію слабозалежних випадкових величин і вказав низку застосувань ймовірнісних методів у фізиці, статистиці й біології.
Побудував поліноми (поліноми Бернштейна), доводячи апроксимаційну Вейєрштраса теорему, що знайшли застосування в різних сферах математики.
Бернштейн знайшов умови аналітичності розв’язку рівнянь еліптичного і параболічного типів з аналітичними коефіцієнтами та однозначності розв’язання Діріхле задачі для квазілінійних еліптичних рівнянь.
Також отримав важливі результати в диференціальній геометрії.
Нагороди та визнання
Почесний член Московського (1940), Французького (1944), Ленінградського (1966) математичного товариств.
Почесний доктор Алжирського (1944) і Паризького (1945) університетів.
Премії Бельгійської (1911) та Паризької (1926) академій наук.
Сталінська премія (1942).
На будинку в м. Харкові, де 1917–1933 учений мешкав, 10.03.2020 відкрито меморіальну дошку.
Праці
- Исследование и интегрирование дифференциальных уравнений с частными производными второго порядка эллиптического типа. Москва : Огни, 1908. 551 c.
- О наилучшем приближении непрерывных функций посредством многочленов данной степени // Сообщения Харьковского математического общества. Вторая серия. 1912. Т. 13. С. 49–144.
- Опыт аксиоматического обоснования теории вероятностей // Сообщения Харьковского математического общества. Вторая серия. 1917. Т. 15. С. 209–274.
- Теория вероятностей. 2-е изд., доп. Москва; Ленинград : Государственное технико-теоретическое издательство, 1934. 412 с.
- О многочленах, ортогональных в конечном интервале. Харьков : Государственное научно-техническое издательство Украины, 1937. 128 с.
- Экстремальные свойства полиномов и наилучшее приближение непрерывных функций одной вещественной переменной. Москва ; Ленинград : ОНТИ, 1937. 203 с.
- Собрание починений : в 4 т. Москва : Академия наук СССР, 1952–1956.
- Аналитическая природа решений дифференциальных уравнений эллиптического типа. Харьков : Харьковский государственный университет, 1956. 97 с.
Література
- Ахиезер Н. И. Академик С. Н. Бернштейн и его работы по конструктивной теории функций. Харьков : Харьковский государственный университет им. А. М. Горького, 1955. 112 с.
- Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Уклад. Н. О. Вірченко. Київ : Вища школа, 1974. 272 с.
- Рыжий В. С. Из истории механико-математического факультета Харьковского университета (до 2011 года). Харьков : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2014. 354 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бернштейн, Сергій Натанович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бернштейн, Сергій Натанович (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.02.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
[Категорія:]]
