Бернштейн, Фелікс
Бернште́йн, Фе́лікс (нім. Bernstein, Felix; 24.02.1878, за іншими даними — 14.02.1878, м. Галле-на-Заале, тепер м. Галле, земля Саксонія-Ангальт, Німеччина — 03.12.1956, м. Цюрих, кантон Цюрих, Швейцарія) — математик, доктор наук (з 1901), почесний професор Геттінгенського університету імені Георга Августа (з 1948).
|
Бернштейн, Фелікс (Bernstein, Felix) | |
|---|---|
| Народження | 24.02.1878 |
| Місце народження | Галле-на-Заале, Німеччина |
| Смерть | 03.12.1956 |
| Місце смерті | Цюрих, Швейцарія |
| Alma mater | Геттінгенський університет імені Георга Августа |
| Напрями діяльності | математичні науки |
Зміст
Життєпис
Народився в сім’ї науковців: батько був фізіологом, мати — музикантом.
Під час навчання в гімназії в м. Галле відвідував семінар філософа Г. Кантора у Галле-Віттенберзькому університеті (тепер Галле-Віттенберзький університет імені Мартіна Лютера). 1896 вирушив до м. Пізи (Італія), де вивчав філософію, археологію, історію мистецтва. Під керівництвом Д. Гільберта і Ф. К. Клейна написав дисертацію з теорії множин, яку захистив 1901 у Геттінгенському університеті та здобув докторський ступінь. З 1901 викладав математику в Галле-Віттенберзькому університеті, читав лекції з прикладної математики, зокрема — актуарної математики (оцінювання фінансових ризиків із використанням математичних та статистичних методів).
Водночас вивчав фізіологію під керівництвом батька у Фізіологічному інституті Галле-Віттенберзького університету, доки батько не вийшов на пенсію (1911).
1903 завершив габілітацію в Галле-Віттенберзькому університеті. Як приват-доцент в основному займався чистою математикою (властивості кіл або сферичних поверхонь тощо). З 1907 — директор математичного відділення Геттінгенського семінару з актуарної науки. Від 1911 отримав офіційне призначення професором математичної статистики в Геттінгенському університеті.
Під його керівництвом 1918 засновано Інститут математичної статистики. Відтоді повністю присвятив свої дослідження прикладній математиці. Під час Першої світової війни Бернштейн отримав медичне звільнення від військової служби. Вів курси перепідготовки зі статистики для офіцерів — інвалідів війни.
Після Першої світової війни був одним із засновників нової ліво-ліберальної партії, віцеголовою геттінгенського осередку партії. Призначений рейхскомісаром з облігацій (1919). На цій посаді за дорученням міністерства фінансів розробив і випустив німецьку ощадну облігацію 1919 — першу державну позику Веймарської республіки.
Облишив політику заради академічної кар’єри. Повернувся до Геттінгенського університету (1921), призначений професором.
Наприкінці 1920-х розпочав наукові та лекційні поїздки до США. Зокрема, 1928 як запрошений професор викладав у Гарвадському університеті.
Наприкінці 1932 вирушив у кількамісячну поїздку, щоб прочитати гостьові лекції в США, але не повернувся. 30.01.1933 до влади у Німеччині прийшла Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини, яку очолив А. Гітлер. На підставі Закону про відновлення професійної державної служби від 07.04.1933 (мав на меті усунення осіб єврейського походження та політично небажаних) Бернштейна 1934 звільнено з усіх посад. Емігрував до США. Отримав американське громадянство (1940). Викладав у Колумбійському університеті, Сіракузькому та Нью-Йоркському університетах, коледжах. Ученому було важко знайти відповідну посаду через міждисциплінарний характер його досліджень.
Після війни повернувся до м. Геттінгена, був призначений почесним професором університету (1948). Деякий час за Фулбрайта програмою працював в Інституті статистики у м. Римі (Італія).
Помер від раку.
Наукова діяльність
Бернштейн вивчав теорію множин, чисел теорію, теорію тригонометричних рядів, теорію інтегральних рівнянь, ймовірностей теорію і статистику математичну.
Довів центральну для теорії множин Кантора—Бернштейна теорему (1896). Визначив статистичні закони успадкування крові груп (1924). Зробив внесок у ізопериметричну проблему та теорію Лапласа перетворення. Від 1920-х досліджував застосування математичних методів у біології (загальній генетиці, генетиці популяцій, теорії спадковості).
Працював як експерт у галузі страхування. Досяг математичних і біологічних результатів, зокрема у геронтології.
Першим у Німеччині запропонував лекції з біоматематики. 1912 обговорював на семінарі проблеми біостатистики.
Визнання
У м. Геттінгені 2014 відкрито Інститут математичної статистики в галузі біології імені Бернштейна.
Додатково
Батьки вченого назвали його Феліксом на честь композитора Ф. Мендельсона Бартольді, оскільки мати сподівалася, що син стане музикантом. Учений цікавився мистецтвом, часто відвідував музеї та галереї.
Під час роботи в Геттінгенському університеті потоваришував із фізиком А. Айнштайном.
Праці
- Untersuchungen aus der Mengenlehre // Mathematische Annalen. 1905. № 61. P. 117–155.
- Zum Kontinuumproblem // Mathematische Annalen. 1905. № 60. P. 463–464.
- Über das Gaußsche Fehlergesetz // Mathematische Annalen. 1907. № 64. P. 417–448.
- Zur Theorie der trigonometrischen Reihe // Journal für die reine und angewandte Mathematik. 1907. № 132. P. 270–278.
- Die Mengenlehre Georg Cantors und der Finitismus // Jahresbericht der Deutschen Mathematiker-Vereinigung. 1919. № 28. P. 63–78.
- Die Übereinstimmung derjenigen beiden Summationsverfahren einer divergenten Reihe, welche von T. E. Stieltjes und E. Borel herrühren // Jahresbericht der Deutschen Mathematiker-Vereinigung. 1919. № 28. P. 50–63.
- Zur Statistik der sekundären Geschlechtsmerkmale beim Menschen. Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, Mathematisch-Physikalische Klasse. 1924. № 1923. P. 89–95.
Література
- Бородін А. І., Бугай А. С. Біографічний словник діячів у галузі математики. Київ : Радянська школа, 1973. 552 с.
- Боголюбов А. Н. Математики. Механики. Киев : Наукова думка, 1983. С. 46.
- Schappacher N. Felix Bernstein // International Statistical Review. 2005. № 73. P. 3–7.
- The legacy of Felix Bernstein // Felix-Bernstein-Institut für Mathematische Statistik in den Biowissenschaften. URL: http://www.fbms.math.uni-goettingen.de/index.php?id=22
Автор
Покликання на цю статтю: Бернштейн, Фелікс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бернштейн, Фелікс (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.03.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
