Богословія

Богословія Часопис С.jpg

«Богосло́вія» — часопис із питань богослов’я, релігієзнавства, церковної історії, що видавався від 1923 (з перервами) Богословським науковим товариством (БНТ) Української греко-католицької церкви (див. Українське богословське наукове товариство, УБНТ). Містив матеріали переважно українською мовою, також латиною та європейськими мовами.

Історична довідка

Плани заснування й видання щоквартальника «Богословія» ухвалено 30.09.1922 на з’їзді у м. Львові професорів-богословів греко-католицьких дієцезій Східної Галичини (скликані з ініціативи Теодосія Галущинського, ректора греко-католицької Львівської духовної семінарії) разом із постановою про заснування БНТ. Часопис мав містити розвідки з богословських і релігієзнавчих проблем, рецензії на твори богословського, історико-церковного змісту, огляд зарубіжних католицьких видань тощо. За словами митрополита Йосифа Сліпого, «квартальник промощував дорогу будучому товариству».

Перший примірник видано у 1-му кварталі 1923. На Установчих зборах БНТ 16.12.1923 заслухано звіт Йосифа Сліпого про видання часопису протягом року. У забезпеченні накладу вагому роль відіграли кошти жертводавців, зокрема архим. Теодосія Галущинського, який тільки на перше число журналу виділив 4 млн польських марок, митрополита Андрея Шептицького, ректорату Львівської духовної семінарії та інших.

1926 редакція квартальника отримала благословення від папи Пія ХІ.

До 1938 видавався регулярно, щотримісяці у м. Львові під редакцією Йосифа Сліпого. Набув популярності серед духовної та світської інтелігенції, презентував паростки української богословської науки. Навколо часопису гуртувалися авторитетні богослови, науковці, церковні й культурно-освітні діячі: Андрей і Климентій Шептицькі, М. Возняк, Ю. К. Дзерович, Діонісій Дорожинський (1866–1930), Йосиф Боцян, Микола Конрад (1876–1941), Г. Костельник, І. Крип’якевич, В. Лаба, К. Левицький, Я. Пастернак, Теодосій Галущинський, В. Фіґоль (1911–1999), М. Чубатий та інші.

1939 зі входженням Західної України до складу УРСР діяльність БНТ та видання часопису припинили (випущено одне число, наступні два випуски знищено у львівській друкарні «Бібльос»). Примірники часопису «Богословія» за радянської влади підпали під кампанію вилучення з бібліотек і знищення.

Під час Другої світової війни за окупації видано спарені щорічники за 1939–1940 та 1941–1942 (т. 17–20), після чого видрук журналу перервано на тривалий час.

Діяльність БНТ (як УБНТ) відновлено 1960 в м. Мюнхені (Німеччина) при Українському вільному університеті. Після звільнення митрополита Йосифа Сліпого з ув’язнення осідок УБНТ переведено в м. Рим (Італія). Там від 1963 зусиллями митрополита поновлено й видання часопису (за редакції І. Хоми). До 1996 (по 60-те число) часопис «Богословія» видавали у м. Римі.

1998 архів і бібліотеку УБНТ та друк часопису перенесено до м. Львова. 1997–1998 вийшов спарений том (числа 61–62) за редакцією І. Гаваньо. Відтоді видають в Україні як щорічник Львівська богословська академія (2002 реорганізовано в Український католицький університет) та УБНТ.

Зміст

Зміст часопису «Богословія» становили оригінальні статті, розвідки з богослов’я, філософії, церковної історії, релігієзнавства та головні рубрики:

  • «Вибрані питання»;
  • «Огляди й оцінки» (містила численні рецензії);
  • «Всячина — хроніка» (висвітлювала значущі релігійні події, новини богословського й наукового життя);
  • «Богословське наукове товариство» (подавала інформацію про діяльність БНТ, засідання і рішення ради товариства);
  • «Книжки й часописи» (бібліографія книг, виданих українськими та зарубіжними видавництвами).

Матеріали друкували українською, німецькою, польською, чеською, французькою та іншими мовами. Примірники часопису поширювали у бібліотеках країн Західної Європи. Члени БНТ отримували журнал безкоштовно.

Значення

Часопис презентував доробок української богословської школи, став важливим напрямом і підсумком діяльності БНТ.

За роки регулярного видання вплинув на плеяду богословів; сприяв поширенню, богословському обмисленню та пропагуванню східного католицизму; збереженню української ідентичності в умовах бездержавного існування українства та в діаспорі.

Дослідницька спадщина, акумульована у виданні, стала вагомим джерелом наукових і богословських розвідок у незалежній Україні. Оцифровані матеріали часопису є важливим освітнім ресурсом для духовних навчальних закладів.

Джерела

Богословія // Дрогобицька духовна семінарія. URL: http://dds.edu.ua/ua/articles/2/digitalized-tradition/category/12-bohoslovia.html

Література

  1. Глинка Л., Чехович К. Богословське Наукове Товариство у Львові в першім десятиліттю свого існування (1923–1933). Львів : [б. в.], 1934. 92 с.
  2. Янів В. Нарис історії Українського Богословського Наукового Товариства (з бібліографією видань). В 45-ліття заснування // Наукові записки Українського Вільного Університету. 1969. Ч. 9–10. С.134–225.
  3. Музичка І. Початки української богословської науки в двадцятому століттю і Блаженніший Патріарх Йосиф. Рим : Богословія, 1978. 53 с.
  4. Паславський І. «Богословія» знову у Львові // Київська Церква: Альманах християнської думки. 1999. № 6. С. 134–136.
  5. Кравчук А. Індекс української католицької періодики Галичини. 1871–1942. Львів : Свічадо, 2000. 536 с.
  6. Щербяк Ю. А. Значення української богословської школи в науково-педагогічній діяльності духовенства в Галичині (перша половина ХХ ст.) // Збірник наукових праць Херсонського державного університету. Серія: Педагогічні науки. 2007. Вип. 44. С. 54–59.
  7. Мизак Н. Діяльність Богословського наукового товариства Української греко-католицької церкви у 1923–1939 рр. // Релігія та соціум. 2013. № 3–4 (11–12). С. 109–117. URL: http://www.sociology.chnu.edu.ua/res/sociology/Chasopys/Vup3-4(11-12)/15.pdf

Автор ВУЕ

А. В. Арістова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Богословія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Богословія (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
25.01.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶