Бойки
Бо́йки — етнографічна група українців, які населяють гірські райони Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей України (див. Бойківщина).
Зміст
Етимологія
Походження назви не з’ясоване, викликає дискусії. Найімовірніше утворене від вигуку «бой», «бойє» («їй-богу»), характерного для бойківського говору.
Інші варіанти походження етноніма:
- від польського слова «bojak» (віл), що означає нібито ліниву вдачу бойків;
- від румунського «boi» (воли);
- від дієслова «бити», означає неспокійних, забіякуватих людей;
- від російських слів «бойкий», «боек» — сміливий, хоробрий, відважний;
- від назви кельтського племені бойїв, які мігрували в 6 ст. на Балкани, в Карпати та брали участь в етногенезі бойків;
- від дієслова «боятися»;
- від вигаданого слова «войко» (воїн) тощо.
Сприйняття самими бойками назви «бойки» неоднозначне. Дослідники кінця 19 ст. — І. Вагилевич, І. Верхратський, О. Партицький (1840–1895; Україна), І. Коперницький (1825–1891; Польща), А. Петрушевич (1821–1913; Україна) та інші — фіксували неприхильне ставлення українських горян до назви «бойко». Сусіди бойків (лемки, гуцули) називали їх бойками, вкладаючи в цю назву певну зневагу.
Бойки здебільшого віддавали перевагу місцевим самоназвам «гірняк», «гірські люди», «верховинці». У 21 ст. бойки переважно ідентифікують себе виключно як «українці».
Історична довідка
Походження етнографічної групи не з’ясоване. Вважають, що бойки — нащадки давнього слов’янського племені хорватів білих. Статистичні дані про кількість бойків на 1874 опублікував етнограф і фольклорист Я. Головацький. Тривалий час бойківські землі були розділеними між різними державними утвореннями. Зокрема, 1772–1918 Бойківщина перебувала під владою Австро-Угорщини. Це позначилося як на свідомості національній, так і на духовній та матеріальній культурі мешканців різних схилів Бескидів. Суттєві відмінності є також у культурі бойків Закарпаття та Прикарпаття.
Характеристика
Поселення
Проживають переважно в селах. Міста на території Бойківщини (Болехів, Самбір, Старий Самбір, Сколе, Турка) не є промисловими. Вулиці бойківських сіл здебільшого тягнуться уздовж русел річок. Хати найчастіше скупчені, розташовані близько одна від одної, а земельні ділянки вузькими смугами простяглись від осель вище в гори, перпендикулярно до річки. Це відрізняє бойківські села від гуцульських, хати яких розташовані безсистемно, на відстані одна від одної та високо в горах.
Господарство
Попри складні природні умови (відсутність земельних ділянок, придатних до землеробства, кам’янистість ґрунтів), основним заняттям бойків упродовж століть було й залишається землеробство.
Населення планомірно займалося вирубкою та викорчовуванням лісів, перетворенням луків і випасів на поля. Найпоширеніша система землеробства (як у давнину, так і в сучасний період) — двопільна: земля ділиться на «царину» (оранку) та «толоку» (пасовисько для випасу худоби).
Скотарство відігравало допоміжну роль. Тільки в закарпатській частині Бойківщини землеробство та скотарство були рівнозначними формами господарювання.
Бойки зберегли самобутню духовну та матеріальну культуру.
Поряд із християнством існують давні язичницькі вірування.
У регіоні активно розвивається туризм, зокрема етнотуризм.
Література
- Свенцицкая А. К этнографии бойков // Живая старина. 1914. Вып. 3–4. С. 295–304.
- Вагилевич І. Бойки, русько-слов'янський люд у Галичині // Жовтень. 1978. № 12. С. 117–129.
- Франко І. Етнографічна експедиція на Бойківщину // Франко І. Я. Зібрання творів : у 50 т. Київ : Наукова думка, 1982. Т. 36. С. 68–99.
- Болтарович З. Є., Будзан А. Ф., Гарасимчук Р. П. та ін. Бойківщина: Історико-етнографічне дослідження. Київ : Наукова думка, 1983. 304 с.
- Сливка Р. Проблеми етнографічного дослідження бойків // Україна та глобальні процеси: географічний вимір : в 3 т. Київ; Луцьк : Вежа, 2000. Т. 3. С. 358.
- Етнографічні групи українців Карпат. Бойки. Харків : Фоліо, 2020. 576 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Громова Н. О. Бойки // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бойки (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.09.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
