Бокій, Георгій Борисович
Бо́кій, Георгій Борисович (09.10.1909, м. Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація — 04.09.2001, м. Москва, Російська Федерація) — вчений у галузі кристалографії, основоположник радянської кристалохімії, професор (з 1943), член-кореспондент АН СРСР (з 1958).
|
Бокій, Георгій Борисович | |
|---|---|
| Народження | 09.10.1909 |
| Місце народження | Санкт-Петербург |
| Смерть | 04.10.2001 |
| Місце смерті | Москва |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький гірничий університет |
| Напрями діяльності | геологія, кристалографія |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | Трудового Червоного Прапора, Знак Пошани |
| Премії | Імені Є. С. Федорова Російської АН |
Життєпис
Народився в сім’ї вченого українського шляхетського походження Б. Бокія.
1930 закінчив Ленінградський гірничий інститут (тепер — Санкт-Петербурзький гірничий університет), де його головними наставниками були науковці А. Болдирєв (1883–1946) і М. Курнаков. Після завершення навчання працював в Інституті геохімії, кристалографії і мінералогії імені М. В. Ломоносова АН СРСР під керівництвом академіка О. Шубникова. Визначав оптичні властивості кристалів. З 1931 вирощував кристали сегнетоелектриків у Фізико-технічному інституті АН СРСР.
1934 переїхав до м. Москви. 1935 створив в Інституті загальної та неорганічної хімії (тепер — Інститут загальної та неорганічної хімії імені М. Курнакова) лабораторію кристалографії, згодом перейменовану в лабораторію кристалохімії, де досліджували комплексні сполуки платинових металів. З 1939 почав займатися рентгеноструктурним аналізом. Спільно з мінералогом Г. Леммлейном (1901–1962) досліджував кристали алмазу. Під час Другої світової війни інститут перебував в евакуації у м. Казані, де за пропозицією академіка О. Несмеянова розпочав читати курс кристалохімії.
1942 захистив докторську дисертацію. 1944 повернувся до столиці. За рік почав викладати кристалографію в Московському державному університеті імені М. В. Ломоносова. 1945 заснував кафедру кристалографії і кристалохімії на геологічному та хімічному факультетах. 1952 брав участь в організації Всесоюзного інституту наукової і технічної інформації (ВІНІТІ), де налагодив реферування робіт із кристалографії й кристалохімії.
1958 переїхав до м. Новосибірська, де став співзасновником Інституту неорганічної хімії та засновником і керівником рентгеноструктурної лабораторії. Також заснував «Журнал структурної хімії» (був головним редактором упродовж п’яти років). Після повернення 1963 до м. Москви працював в Інституті радіотехніки і електроніки АН СРСР, у ВІНІТІ, від 1972 — в Інституті геології рудних родовищ, петрографії, мінералогії і геохімії АН СРСР (керував лабораторією рентгеноструктурного аналізу). Був радником при дирекції Інституту.
Наукова діяльність
З 1930-х почав займатися рентгеноструктурним аналізом комплексних сполук. Виконав також важливу теоретичну роботу з підрахунку числа різних форм кристалів, що стало новим етапом у розвитку вчення про реальні кристали.
Під час евакуації у м. Казані на потребу оборонної промисловості розробив захисне покриття пластинок сегнетової солі, які використовувалися для стабілізації радіохвиль.
Досліджував питання інформатики та систематики мінералів. Розробив нові принципи класифікації, що базуються на таблиці Менделєєва (див. Періодична система хімічних елементів) і названі ним природною. З 1979 Г. Бокій — голова комісії з класифікації Ради наукових і інженерних товариств. З 1993 очолював роботу з продовження випуску багатотомного довідника «Мінерали».
Нагороди
Ордени Трудового Червоного Прапора (1975) та «Знак Пошани» (1944, 1953).
Премія ім. Є. С. Федорова Російської АН (2000).
Праці
- Введение в кристаллохимию. Москва : Московский государственный университет, 1954. 490 с.
- Кристаллохимия. 3-е изд., перераб. и доп. Москва : Наука, 1971. 400 с.
- Систематика природных силикатов. Москва : Космосинформ, 1997. 192 с.
- Систематика природных оксидов. Москва : Всероссийский институт научной и технической информации РАН, 2000. 115 с.
- У с п і в а в т. — Основы кристаллографии. Москва; Ленинград : Академия наук СССР, 1940. 487 с.
- Тезаурус по минералам : в 4 т. Москва : Всероссийский институт научной и технической информации РАН, 1976–1983.
- Природные и синтетические алмазы. Москва : Наука, 1986. 220 с.
Література
- Георгий Борисович Бокий. 1909–2001 / Сост. Н. Г. Фурманова. Москва : Наука, 2006. 126 с.
- Проблемы кристаллологии. Вып. 6: посвященный 60-летию кафедры кристаллографии и кристаллохимии МГУ и 100-летию ее основателя, члена-корреспондента РАН, профессора Г. Б. Бокия, 2009. 231 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Бокій, Георгій Борисович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бокій, Георгій Борисович (дата звернення: 4.05.2024).
Відношення сторінки семантизовано: Вплив Курнаков, Микола Семенович, Несмеянов, Олександр Миколайович, Шубников, Олексій Васильович; Співпраця Московський державний університет імені М. В. Ломоносова; Використовує Періодична система хімічних елементів; Використовується в сегнетоелектрик, радіохвилі;
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.03.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
