Болдуїн, Джеймс Марк
Бо́лдуїн, Джеймс Марк (Болдуін; англ. Baldwin, James Mark; 12.01.1861, м. Колумбія, шт. Південна Кароліна, США — 08.11.1934, м. Париж, Франція) — філософ і психолог, організатор науки, один із засновників психології особистості та соціальної психології. Почесний доктор Оксфордського (1900), Глазго (1901), Женевського (1909) університетів, Південно-Каролінського коледжу (1905).
|
Болдуїн, Джеймс Марк (Baldwin, James Mark) | |
|---|---|
| Народження | 12.01.1861 |
| Місце народження | Колумбія |
| Смерть | 08.11.1934 |
| Місце смерті | Париж |
| Alma mater | Принстонський університет |
| Напрями діяльності | психологія, філософія |
Життєпис
Здобув освіту в Коледжі Нью-Джерсі (тепер Принстонський університет), де вивчав теологію і філософію. 1884 отримав ступінь бакалавра. Був удостоєний стипендії в галузі психічних наук, яку використав для навчання у Берлінському та Лейпцизькому університетах (1884–1885). Там познайомився з експериментальною психологією та її засновником В. Вундтом.
У 1885–1887 — викладач французької та німецької мов у Принстонській духовній семінарії. 1887 захистив у Принстонському університеті магістерську дисертацію, 1889 — докторську.
У 1887–1889 — професор філософії Університету Лейк-Форест (шт. Іллінойс, США). Від 1889 — професор філософії в університеті Торонто, де створив першу психологічну лабораторію.
Упродовж 1893–1903 очолював кафедру психології у Принстонському університеті, де створив нову психологічну лабораторію і розробив свої основні наукові ідеї.
Від 1903 працював на посаді професора філософії та психології в університеті Джона Гопкінса (м. Балтимор, шт. Меріленд, США), де відродив діяльність експериментальної лабораторії, заснованої Г. С. Голлом.
1908 був заарештований, втрапив у скандал, зазнав репутаційних втрат, які поклали край його науковій кар’єрі в США. Емігрував до Європи; одночасно працював у Мексиці (1908–1912) — консультував і викладав у Національному університеті в Мехіко.
Від 1913 мешкав у м. Парижі, читав лекції в різних провінційних університетах. 1919 став професором у Вищій школі суспільних наук у Парижі. Помер у забутті.
Наукова діяльність
Доклав вагомий внесок у психологію, психіатрію й теорію еволюції. Був одним перших експериментальних психологів, які застосували теорію еволюції Ч. Дарвіна до пояснення психічного розвитку людей. У праці «Розумовий розвиток дитини і раси: методи і процеси» («Mental Development in the Child and the Race, Methods and Processes», 1895) вперше в психології презентував психологічні експерименти з дітьми (що відносять до витоків вікової психології). Просуваючи еволюційні принципи в психології, написав фундаментальну працю «Соціальні та етичні інтерпретації в розумовому розвитку» («Social and Ethical Interpretations in Mental Development», 1897). Його концепція пізнавального розвитку дітей, викладена в «Генетичній логіці» («Thought and Things: A Study of the Development and Meaning of Thought or Genetic Logic», т. 1–3, 1903–1908), вплинула на погляди Ж. Піаже, Л. Виготського та інших вчених.
Основним завданням психології вважав вивчення індивідуальних відмінностей, відтак обґрунтовував необхідність індивідуального підходу до учнів у педагогіці на основі експериментальної психології.
Заснував одні з перших наукових психологічних журналів — «Психологічний огляд» («Psychological Review», 1894), «Психологічні монографії» («Psychological Monographs», 1895), був співзасновником і редактором «Психологічного бюллетеня» («Psychological Bulletin»). Виданий за його редакцією «Словник філософії та психології» («Dictionary of Philosophy and Psychology», 1901–1905), став на той час науковою подією, багаторазово перевидавався й дотепер не втратив свого значення. Був одним із засновників Американської психологічної асоціації (АПА, 1892) та її шостим президентом (1897).
Ввів поняття «кругової реакції», під якою розумів процес постійної взаємодії організму і навколишнього середовища.
Описав еволюційний механізм, який отримав назву «ефект Болдуїна»: згідно з ним, відбувається не пряме успадкування ознаки, набутої протягом життя, а відбір на здатність швидше її набувати і підвищувати пристосованість. Висновував, що культура є найважливішим чинником формування людського генома.
Автор мемуарів «Між двома війнами» («Between Two Wars: 1861-1921», т. 1–2), опублікованих 1926.
Праці
- Mental Development in the Child and the Race, Methods and Processes. New York : Macmillan & Co., 1895. 496 p.
- Handbook of Psychology : in 2 vol. 2nd ed., rev. New York : H. Holt, 1896–1889.
- The Story of the Mind. New York : G. Newnes, 1899. 277 p.
- Dictionary of Philosophy and Psychology : in 3 vol. New York : The Macmillan Company ; London, Macmillan & Co., 1901–1905.
- Social and Ethical Interpretations in Mental Development. New York; London : Macmillan, 1906. 606 p.
- Thought and Things: A Study of the Development and Meaning of Thought or Genetic Logic : in 3 vol. London : Forgotten Books, 2017.
- Basic Baldwin. Selected works of James Mark Baldwin. URL: https://web.archive.org/web/20060909123018/http://spartan.ac.brocku.ca/~lward/Baldwin/documents.html
- Р о с. п е р е к л а д — Духовное развитие детского индивидуума и человеческого рода : в 2 т. 2-е изд. Москва : Либроком, 2010.
- Духовное развитие с социологической и этической точки зрения. Исследование по социальной психологии : в 2 т. 2-е изд. Москва : Либроком, 2011.
Література
- Autobiography of James Mark Baldwin // History of Psychology in Autobiography : in 3 vol. / Ed. by C. Murchison. Worchester : Clark University Press, 1930. Vol. 1. Р. 1–30. URL: https://web.archive.org/web/20100608205004/http://psychclassics.yorku.ca/Baldwin/murchison.htm
- Broughton J. M. The Genetic Psychology of James Mark Baldwin // American Psychologist. 1981. № 36 (4). P. 396–407.
- Ярошевский M. Г. История психологии: От античности до середины XX века. 2-е изд. Москва : Академия, 1996. 416 с.
- Evolution and Learning: The Baldwin Effect Reconsidered / Ed. by B. Weber, D. Depew. Cambridge : MIT Press, 2003. 341 p.
- Wozniak R. Consciousness, Social Heredity, and Development: The Evolutionary Thought of James Mark Baldwin // American Psychologist. 2009. № 64 (2). Р. 93–101.
- Слюсаревський М. М., Жовтянська В. В., Скорик М. М. та ін. Історіографічні та методологічні координати теорій соціальної психології / За наук. ред. М. М. Слюсаревського. Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. 360 c.
- Leahey T. H. A History of Psychology. From Antiquity to Modernity. London; New York : Routledge 2017. 564 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Пирог Г. В. Болдуїн, Джеймс Марк // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Болдуїн, Джеймс Марк (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.06.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
